- •Тема 1. Макроекономіка як наука. План.
- •III. Функції макроекономіки:
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків.
- •Макроекономічні індекси цін.
- •Динаміка номінального та реального ввп
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність.
- •Причини інфляції.
- •Тема 4. Сукупний Попит та сукупна пропозиція.
- •Цілові фактори, що визначають сукупний попит.
- •Нецінові фактори, що визначають сукупний попит.
- •Тема 5. Споживання, заощадження та інвестиції.
- •Інфляція.
- •Тема 6. Модель „is”, як спрощена модель макроекономічної рівноваги на товарному ринку.
- •Тема 7. Грошовий ринок: попит на гроші, пропозиція грошей, рівновага на грошовому ринку.
- •Грошові агрегати.
- •Функція попиту на гроші
- •Графік функції пропозиції грошей.
- •Механізм кредитної мультиплікації.
- •Модель рівноваги грошового ринку
- •Модель „lm” рівноваги на грошовому ринку Хікса.
- •Тема 8. Фіскальна політика держави.
- •Баланс бюджету
- •Тема 9. Грошово – кредитна політика.
- •Тема 10. Макроекономічна рівновага
- •На товарному та грошовому ринках.
- •Модель „is-lm”
- •Модель „ is – lm ”
- •Наслідки фіскальної експансії у моделі „ is – lm ”
- •Тема 11. Соціальна політика держави . План.
Тема 6. Модель „is”, як спрощена модель макроекономічної рівноваги на товарному ринку.
План.
Класична модель макроекономічної рівноваги.
Інвестиції та заощадження: проблема їх рівноваги.
Кейнсіанська модель „IS”.
Визначення рівноважного ВВП на основі методу „видатки - випуск”. Модель „кейнсіанський хрест”.
Основна макроекономічна тотожність, яка характеризує основну умову рівноваги на товарному ринку :
S
=
I
Ця тотожність справедлива для закритої та відкритої моделі економіки.
Для закритої моделі економіки (відсутній G) :
Витрати на ВНП = С + I
Дохід, або ВНП = S +C
C + I = S + C
I
=
S
Для відкритої моделі економіки :
S = SP + SG + SXn
SP = (Y + TR + N – T) – C
де Y – сукупний дохід ;
TR – державні трансфертні платежі ;
N – відсоток по державному боргу ;
T – податки ;
C – споживчі витрати.
SG = (T – TR – N ) – G
G – державні витрати.
SXn = IVP – EXP = – Xn
S = SP + SG + SXn = (Y + TR + N – T) – C +
+ (T – TR – N ) – G + (–Xn) = Y–C – G – Xn
S
=
I
В основі класичної моделі лежить „закон ринку” французького економіста Ж. Б. Сєя : пропозиція товарів створює свій власний попит, тобто вироблений обсяг продукції автоматично забезпечує собі дохід, який дорівнює вартості усіх вироблених товарів, отже, достатній для її головної реалізації.
Це означає, що :
Метою власника доходу є не отримання грошей як таких, а придбання різних матеріальних благ, тобто отриманний дохід витрачається повністю ;
Витрачаються тільки власні грошові кошти. Перш за все необхідно проаналізувати мотиви, якими керується отримувач доходу, направляючи частину його на заощадження. Одним з таких мотивів виступає отримування додаткового доходу. Навіть, якщо кінцева мета заощаджень інша, економічний суб’єкт віддасть перевагу владенню грошей під певний відсоток, ніж зберіганням ставки відсотку з’являється додатковий стимул для заощаджень.
В класичній моделі заощадження – це зростаюча функція від банківського відсотку.
S = f (r)
Інвестори у своїй діяльності керуються інтересом отримання прибутку. Якщо ціна грошового капіталу, тобто плата за кредит зросте, то інвестиційна діяльність буде зменшуватись.
В класичній моделі інвестиції розглядаються, як спадаюча функція від банківського відсотку.
I = f (r)
Класична модель „IS”.
Гнучка зміна ставки відсотку під впливом конкуренції між виробниками і споживачами капіталу неминучо приведе до рівноваги заощаджень та інвестицій і також до рівноваги сукупного политу і сукупної пропозиції на товарному ринку.
II. В кейнсіанській моделі не сукупна пропозиція визначає сукупний попит, а навпаки, сукупний Полит створює власну пропозицію.
В кейнсіанській теорії особливо підкреслюється той факт, що рівні інвестицій і заощаджень визначаються різними процесами та обставинами.
По-перше, різні мотиви, за якими здійснюються інвестиції та заощадження.
По-друге, різні економічні суб’єкти, що їх здійснюють. Заощадження, в основному, здійснюються домашні господарства, а інвестиції – підприємницький сектор.
Основні мотиви інвестицій :
максимізація норми прибутку (Р'
· 100%) ;при складанні інвестиційних проектів завжди враховується реальна ставка відсотку.
Основні мотиви заощаджень :
купівля дорогих товарів ;
забезпечення у старості ;
страхування від непередбачених обставин ;
забезпечення дітей у майбутньому.
В кейнсіанській моделі :
I (r) = S (Y)
Кейнсіанська модель „IS”.
Англійський економіст Дж. Хікс розробив іншу модель рівноваги інвестицій та заощаджень, де одночасно аналізується взаємозв’язок між інвестиціями, заощадженнями, ставкою відсотка і рівнем доходу. За допомогою цієї моделі можна зрозуміти умови рівноваги на реальному ринку.
М
одель
„IS”
Дж. Хікса.
чверть – зображена функція інвестицій залежно від відсоткової ставки.
чверть – наведена основна умова рівноваги на товарному ринку - рівність інвестицій та заощаджень.
чверть – функція заощаджень від рівня сукупного доходу.
чверть – колена точка кривої „IS” показує, який рівень відсоткової ставки повинен відповідати, якому рівню доходу, щоб забезпечити рівновагу інвестицій та заощаджень.
В попередньому матеріалі аналізувалась визначення рівноважного рівня національного доходу, ВВП на основі рівності заощаджень та інвестицій. Але існує і інший спосіб визначення рівноважного рівня доходу, метод на основі споживання та інвестицій.
Модель „Кейнсіанський хрест” .
В умовах рецесії (стагнація) економіки рівень схильності до споживання невелик, і рівень сукупного доходу, який відповідає рівності доходів і витрат, встановлюється у т. Е1 , тобто на рівні нульового заощадження.
Але, якщо до витрат на особисте споживання додати інвестиції, то лінія С зрушиться (зупиниться) уверх по вертикалі і займе положення С + I . Тепер лінія С + I пересіче лінія 450 у т. Е2 . Їй буде відповідати обсяг сукупного доходу у розмірі Y2 , який наближає економіку до повної зайнятості.
Якщо держава буде не тільки стимулювати інвестиції, але і сама здійснювати витрати, то лінія С + I перетвориться на лінію С + I + G .
Ця модель – наочна графічна ілюстрація благотворної ролі держави у розширенні інвестицій і державних витрат, якій придають велике значення прихильники кейнсіанської теорії.
