1. Дохід.

2. Податки.

3. Інфляція.

4. Відрахування на соціальне страхування.

5. Ажіотажний попит.

6. Споживча заборгованість.

II. Інвестиції (I) – це економічні ресурси, що спрямовуються на збільшення (реального капіталу суспільства, тобто на розширення і модернізацію виробничого потенціалу.

Джерелом інвестицій є заощадження. Інвестиції – найбільш мінлива частина сукупного политу АD.

Основні теми інвестиції :

1. Фінансові та реальні.

Фінансові – це вкладення у цінні папери.

Реальні – створення нових факторів виробництва :

1. інвестиції в основний капітал (машини, обладнання) ;

2. інвестиції в житлове будівництво ;

3. інвестиції в товарно-матеріальні запаси.

2. Валові та чисті інвестиції.

Валові (брутто) інвестиції – це інвестиції на заміщення старого обладнання (амортизація) + приріст інвестицій на розширення виробництва.

Чисті (нетто) інвестиції – це валові інвестиції за відрахуванням суми амортизації основного капіталу.

3. Залежно від факторів, які визначають обсяг попиту на інвестиції, вони поділяються на автономні та індуційовані.

Автономні – це інвестиції, які здійснюються при фіксованому національному доході.

I = е – d R

де I – обсяг інвестиції ;

е – автономні інвестиції ;

d – коефіцієнт чутливості інвестицій до динаміки ставки відсотка ;

R – реальна ставка відсотка.

Індуційовані інвестиції пов’язані з зростанням попиту на товари та послуги в результаті збільшення національного доходу.

I = е – d R + МРI · Y ;

де МРI – гранична схильність до інвестування

(МРI = ) ;

І макроекономіці базовою інвестиційного функцією є функція, яка залежить від відсоткової ставки :

I = f (r) ;

Функція інвестицій є складною і відображає обернену залежність між відсотковою ставкою та інвестиціями в основний капітал.

Крім відсоткової ставки, на інвестиції впливають такі не відсоткові чинники :

1. витрати на основний капітал ;

2. податки на підприємця ;

3. технологічні зміни ;

4. очікування.

III. Зміни інвестиційних витрат у масштабах національної економіки викликають ефект мультиплікатора.

Ефект мультиплікатора – зростання інвестицій приводе до збільшення національного доходу суспільства на величину більшу, ніж первісний зріст інвестицій.

Суть ефекту мультиплікатора – зростання інвестицій приводе до збільшення національного доходу суспільства на величину більшу, ніж первісний зріст інвестицій.

Суть ефекту мультиплікатора : МРС = 0,5

∆Y		1000	500	250	125	.......
∆I	1000
∆С		500	250	125	62,5

∆Y = 1000 + 500 + 250 + 125 + ...... =

= 1000 (1 + 0,5 + 0,5² + 0,5³ + ....... ) = 1000 · = 2000

S =

Коефіцієнт мультиплікатора :

k =

∆Y= ∆I · k

Мультиплікатор інвестицій (k) – це число, яке показує, у скільки разів зростає рівноважний дохід ∆Y за умови збільшення автономних інвестицій на ∆I .

Ефект мультиплікатора пов’язан з тим, що :

• по-перше, в економіці відбувається постійний кругообіг доходів та витрат, тобто те, що витрачають одні економічні суб’єкти, інші отримають у виді доходів ;

• по-друге, зміна величини доходу викликає адекватну зміну споживання і заощаджень.