Функція попиту на гроші

M/P

У функції попиту на гроші використовується номінальна ставка відсотка – це ставка, яка визначається банками за кредитними операціями.

Реальна ставка відсотка відображає реальну купівельну спроможність доходу, отриманого у вигляді відсотка.

Зв'язок між номінальною та реальною ставкою відсотка описується рівнянням Фішера:

i = r + π

де π – темп інфляції,

r – реальна ставка відсотка,

i – номінальна ставка відсотка.

r = i + π

При досить високому темпі інфляції існує більш точніша формула для визначення реальної ставки відсотка:

ІІІ. Пропозиція грошей – це готівка поза банківською системою (С) та депозити (D), які економічні агенти можуть використати для угод.

Фактично, це грошовий агрегат М1

М^s = C + D

Готівка – це зобов’язання держави, тому ця частина пропозиції грошей контролюється центральними банками. Депозити – це зобов’язання комерційних банків, їх діяльність впливає на їх величину.

Пропозиція грошей визначається, в основному, інституційними факторами.

Графік функції пропозиції грошей.

Сучасна банківська система є системою з частковим резервним покриттям. Це означає, що тільки частину своїх депозитів банки тримають у вигляді резервів, а іншу частину – використовують для надання позик.

Норма обов’язкового резервування встановлюється законом (НБУ) і визначається як відношення суми обов’язкових резервів до суми залучених депозитів:

Банки мають здатність збільшувати пропозицію грошей. Кредитна мультиплікація – це процес емісії платіжних засобів у межах системи комерційних банків. Можливості збільшення пропозиції банківською системою залежать від норми резервування комерційних банків. Розгляньмо механізм кредитної мультиплікації грошей на традиційному прикладі. Припустимо, що вклад до 1-ого банку склав 1000 грн., R' = 20% .

Механізм кредитної мультиплікації.

Банки	Зобов’язання	Обов’язкові резерви	Гроші, які предоставляються у кредит
А	1000	0,2 · 1000 = = 200	(1 – 0,2) · 1000 = = 800
Б	800	0,2 · 800 = = 160	(1–0,2)·(1–0,2)·1000= = (1–0,2)2 ·1000 = = 640
В	640	0,2 · 640 = = 128	(1–0,2)·(1–0,2)2 ·1000= = (1–0,2)3 ·1000 = = 512

∑∆М = 1000 (1 + (1 – 0,2) + (1 – 0,2)² + (1 – 0,2)³ + ........) =

= 1000 ·

Простий грошовий мультиплікатор:

m =

де R' – норма обов’язкового резервування.

∆М = ∆D · m

З урахуванням ролі центрального банку модель пропозиції грошей ускладнюється, ускладнюється і грошовий мультиплікатор. Він враховує вплив на пропозицію грошей не тільки норми резервування, але і рівня готівки, і ступені депонування.

Складна модель пропозиції грошей включає наступні екзогенні параметри:

1. грошову базу, яка включає готівку поза банківською системою (С), а також резерви комерційних банків в НБУ (ЦБ):

B = C + R ;

2. норму обов'язкових резервів(R');

3. коефіцієнт депонування грошей (c r) – характеризує переваги населення у розподілі грошових коштів між готівкою (С) і коштами на поточних рахунках(D):

c r =

У рамках цієї моделі ;

M^S = C + D

C = c r · D

M^S = C + D = c r · D + D = ( c r + 1) · D

D =

У формулі грошової бази :

B = C + R

R = R' · D

B = C + R = c r · D + R' · D = D ( c r + R')

D = ;

= ;

M^S = · B;

Коефіцієнт складного грошового мультиплікатора :

m = ;

∆М^S = m · B

Висновки:

1. пропозиція грошей прямопропорційно залежить від грошової бази;

2. чим нижчою буде норма резервування комерційних банків та меншим коефіцієнт депонування, тим більшим буде ефект кредитної мультиплікації в економіці.

IV. Модель рівноваги грошового ринку поєднує попит та пропозицію грошей. На вертикальній осі позначається ставка відсотка ( r ), на горизонтальній – величина реальних касових залишків ( М/Р ).