- •Гіс і бази даних
- •1.Поняття і структура гіс.
- •2.Апаратне забезпечення гіс: структура комп’ютера, периферійні пристрої, комп’ютерні мережі.
- •3. Історія становлення та сфери застосування гіс.
- •4.Апаратно-програмний комплекс гіс.
- •5.Дані та інформація
- •6.Кодування інформації.
- •8) Структура картографічного шару – геометричні та атрибутивні дані.
- •9) Предметна область та бази даних?
- •10) Класифікація інформаційних систем?
- •11)Дайте характеристику пристроїв введення і виведення, які входять до апаратного комплексу гіс.
- •12)Які складові частини персональних комп'ютерів? Дайте їх характеристику.
- •13) Представлення геометричних та атрибутивних даних у гіс.
- •14. Векторна та растрова моделі графічних даних.
- •15, Охарактеризуйте способи векторного подання просторових даних?
- •16, Триангульована нерегулярна мережа (tin).
- •17, Моделі даних у субд
- •18, Централізована база даних та її переваги?
- •19, Атрибутивні дані векторних та растрових картографічних шарів
- •20) Застосування векторних, растрових та tin картографічних шарів
- •21. Функції гіс: підтримка та обслуговування даних
- •22. Завдання, які вирішують гіс
- •23. Поняття системи управління базами даних (субд).
- •26. Растровий формат представлення графічних даних.
- •27. Компоненти гіс.
- •28. Бази даних та керування ними.
- •29. Візуалізація даних.
- •30. Представлення та аналіз даних у гіс.
- •31. Особливості формування векторного картографічного шару
- •32. Особливості формування растрового картографічного шару
- •33. Застосування векторних, растрових та tin картографічних шарів
- •34. Цифрові моделі рельєфу і їх побудова
- •35. Можливості тематичного картографування в гіс
- •36. Системи управління базами даних у гіс
- •37. У чому полягає суть принципів растр-векторного і вектор-растрового перетворень
- •38. Моделі просторових даних
- •39. Вибір програмного забезпечення гіс
- •40. Експертні системи для обробки даних гіс
38. Моделі просторових даних
Основою бази даних є модель даних — фіксована система понять і правил для представлення даних структури, стану і динаміки проблемної області в базі даних. У різний час послідовне застосування одержували ієрархічна, мережна і реляційна моделі даних. Часто об'єкти перебувають у відношеннях, що називають ієрархічними. Концептуальна схема ієрархічної моделі являє собою сукупність типів записів, пов'язаних типами зв'язків в одне чи кілька дерев. Усі типи зв'язків цієї моделі належать до виду «один до декількох» і зображуються у вигляді стрілок. Ієрархічна модель даних допускає тільки два типи зв'язків між об'єктами: «один до одного» і «один до декількох».При моделюванні подій, як правило, необхідні зв'язки типу «багато до декількох». Як одне з можливих рішень зняття цього обмеження можна запропонувати дублювання об'єктів. У мережній моделі даних поняття головних і підлеглих об'єктів дещо розширені. Будь який об'єкт може бути і головним, і підлеглим. Той самий об'єкт може одночасно виконувати і роль власника, і роль члена набору. Це означає, що кожний об'єкт може брати участь у будь-якій кількості взаємозв'язків. У реляційній моделі даних об'єкти і взаємозв'язки між ними представляються за допомогою таблиць. Взаємозв'язки також подаються як об'єкти. Кожна таблиця представляє один об'єкт і складається з рядків і стовпців. Таблиця повинна мати первинний ключ (ключовий елемент) — поле чи комбінацію полів, що єдиним способом ідентифікують кожний рядок у таблиці. Основною відмінністю пошуку даних в ієрархічних, мережних і реляційних базах даних є те, що ієрархічні і мережні моделі даних здійснюють зв'язок і пошук між різними об'єктами за структурою, а реляційні — за значенням ключових атрибутів. Практично всі існуючі на сьогоднішній день комерційні бази даних і програмні продукти для їх створення використовують реляційну модель даних.
39. Вибір програмного забезпечення гіс
Програмні засоби, призначені для роботи з просторовими даними, представляють в наш час досить різноманітний і такий що постійно розширюється сегмент комп'ютерного ринка програмного забезпечення, у якому можна виділити:- векторизатори растрових зображень;- пакети обробки даних інженерно-геодезичних розвідок та інженерного проектування;- програмні засоби обробки даних дистанційного зондування;- пакети просторового аналізу і моделювання;- довідково-картографічні системи;- ГІС-в'юери;- інструментальні ГІС (ГІС-пакети). Векторизатори растрових зображень — це програмні засоби для виконання растрово-векторного перетворення (векторизації) просторових даних. Пакети обробки даних інженерно-геодезичних розвідок та інженерного проектуванняпризначені для автоматизації обробки даних інструментальної геодезичної зйомки місцевості і інженерного проектування в житловому, промисловому і транспортному будівництві і є, специфічним напрямком в геоінформатиці, який називають геоінженерною інформатикою. Програмні засоби обробки даних дистанційного зондування — це пакети обробки зображень, забезпечені залежно від ціни різним математичним апаратом, що дозволяє проводити операції зі сканованими або записаними в цифровій формі знімками поверхні Землі. До групи пакетів просторового аналізу і моделювання можна віднести програмні пакети, призначені для реалізації певного, звичайно тематичного, набору процедур аналізу просторових даних. Довідково-картографічні системи — це закриті щодо формату і адаптації оболонки і бази даних програмно-інформаційні комплекси, які містять механізми запитів до картографічної і атрибутивної інформації і засоби її відображення. ГІС-в'юери— це порівняно недорогі пакети з обмеженою можливістю редагування даних, призначені в основному для візуалізації і виконання запитів до баз даних, у тому числі і графічних,підготовлених у середовищі інструментальних ГІС.
