Висновки і пропозиції

Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи держави. Він може успішно функціонувати лише в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб’єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу. На основі дослідження можна визначити, що основною метою утворення та функціонування фінансового ринку є акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої значною мірою зумовлений ефективністю переливання коштів від тих, хто має у своєму розпорядженні заощадження, до тих, у кого на той момент є потреба в додаткових коштах.

Щодо фінансового ринку України, то можна сказати, що він знаходиться ще на початкових стадіях розвитку. Тому першочерговим завданням є підвищення ліквідності та прозорості фінансового ринку.

Аналіз кредитного ринку України за 2012 – 2014 роки свідчить, що з початку 2013 року до початку 2015, загальний обсяг кредитів наданих нефінансовим корпораціям зріс. У розрізі кредитів за строками погашення, найбільша частка на початок 2015 року припадає на кредити до 1 року вкладень і становить 43,6 % (339,6 млн.грн.), а найменша  на кредити більше 5 років  13,6 % (105,6 млн.грн.). Проте, у 2015 році порівняно з 2014 зменшилася сума кредитів до 1 року погашення на 19, 2 млн. грн. (табл. 2.1).

Тенденція до збільшення запозичення суб’єктами господарювання довгострокових та середньострокових кредитів і в той час зменшення короткострокових, скоріше всього пов’язана з тим, що підприємства фінансують за рахунок позикових ресурсів необоротні активи та інвестиційні проекти (тобто, використовуючи, більшу частину власних коштів для фінансування поточної діяльності).

У розрізі надання кредитів за валютою на початок 2015 року найбільша сума припадає на кредити у національній валюті  412,9 млн.грн. (53 %), відповідно найменша  на інші валюти і становить 0,5 млн. грн. Значно зросла сума кредитів на початок 2015 року порівняно з 2014 роком у доларах США – на 120, 7 млн. грн. (табл. 2.1.).

Сума наданих кредитів в іноземній валюті та спад в національній, спричинена вигіднішими умовами обслуговування кредиту в іноземній валюті ніж в національній, через сталий відсоток, який не змінюється внаслідок інфляційних процесів.

Проаналізувавши динаміку депозитних вкладів суб’єктів господарювання на початок 2013 – 2015 рр. (табл. 2.2), можна зазначити, що загальний обсяг депозитів з початку 2013 року до початку 2015 року має тенденцію до зростання. Порівнюючи 2014 рік з 2013 роком, кількість отриманих депозитів зросла на 21,9 млн.грн., а 2015 з 2014 роком  на 12,9 млн.грн. Найбільша частка депозитів за строками погашення припадає на депозити на вимогу, які на початок 2015 року складали 62,1 % (129,1 млн.грн.) , а найменша  на депозити на строк більше 2 років, які на початок 2015 року становили 9,8 млн.грн. (4,7 %).

У розрізі валют, найбільша частка вкладень, за період з 2013 по 2015 рік припадає на гривню. Депозити від 1 до 2 років вкладення, на початок 2015 року порівняно з початком 2014 року надто знизилися (8,9 млн. грн.).

Причинами зниження депозитних вкладень суб’єктів господарювання можуть виступати: порушення політичного стану у країні, недовіра підприємств фінансовим установам у зв’язку з масовим банкрутством банків та недостачею коштів для організації діяльності.

Обсяг зареєстрованих Комісією випуску акцій у 2013році порівняно з 2012 збільшився на 48,39 млрд. грн. і склав 63,23 млрд. грн.

Суттєве збільшення обсягу зареєстрованих Комісією випусків акцій у 2013 році зумовлене тим, що саме вкладання коштів інвесторів в акції являється забезпеченням, яке підтверджене часткою у власності майна підприємства.

Стосовно динаміки обсягу зареєстрованих випусків облігацій емітентами України за 2012 - 2013 роки, спостерігається зменшення емісії облігацій у 2013 році підприємствами на 8918,83 млн. грн., банками – на 5160,39 млн. грн., а страхові компанії взагалі не використовували дане джерело залучення фінансових ресурсів.

Перешкоди на шляху до повноцінного функціонування ринку корпоративних облігацій зумовлені рядом факторів:

– загальне падіння активності на фондовому ринку, скорочення активності інвесторів внаслідок нестабільного фінансово-економічного становища в країні та відсутності твердої національної грошової одиниці;

– низький рівень інформативності та прозорості ринку облігацій підприємств, що пов‘язано із обмеженістю та недостовірністю звітних даних, а також відмовою від послуг рейтингових агентств;

– наявність на ринку облігацій «спекулятивного» рівня, які важко відрізнити від облігацій «інвестиційного» рівня;

– відставання існуючої нормативно-правової бази функціонування ринку облігацій підприємств від розвитку реальних процесів на ньому;

– недостатність державного регулювання національного ринку корпоративних облігацій;

– нерозвиненість первинного ринку та операцій з деривативами;

– недовіра населення та його психологічна непідготовленість до операцій на фондовому ринку.

Сучасний стан розвитку фінансового ринку України та його складових є вкрай складним, динамічним та важкопрогнозованим. Однак саме такий період є найбільш сприятливим для впровадження інноваційних. А часом і радикальних мір щодо реформування всього фінансового ринку. Цілком є зрозумілим, що на фінансовому ринку необхідно впроваджувати кардинально нові фінансові інструменти та методи управління.

Необхідно створити такі умови у фінансовому секторі, які забезпечать інвестування приватного сектору з таких джерел як кредити надійних банків, добре розвинений фондовий ринок, а для цього необхідно побудувати прозору державну фінансову політику в напрямку регулювання фінансового ринку із поданням чітких та зрозумілих інструментів та механізмів регулювання (побудова системи регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг шляхом створення мегарегуляторів на противагу секторній моделі) і забезпеченням відповідного рівня захисту прав інвесторів та акціонерів.