46

ВСТУП

Фінансовий ринок – це сукупність обмінно-перероз­подільних відносин, пов'язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності. Відносини обміну пов'язані з переданням одним суб'єктом іншому за відповідну плату (проценти, дивіденди, дисконтні скидки тощо) права на тимчасове чи постійне використання фінансових ресурсів. Таке передання може здійснюватись прямо чи через фінансових посередників (комерційні банки, інвестиційні фонди та ін.). При безпосередніх взаємовідносинах операції з купівлі-продажу ресурсів відображають як відносини обміну (передання права використання), так і перерозподілу цих ресурсів між власником і користувачем. При участі у торгівлі фінансових посередників відносини з ними продавців і покупців ресурсів є відносинами обміну, а перехід ресурсів від власника до користувача  – відносинами перерозподілу.

Фінансовий ринок виконує надзвичайно важливі функції в ринковій економіці. Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фінансів суб'єктів господарювання, які є базовою сферою фінансової системи. Їх фінансова діяльність розпочинається з формування ресурсів. Призначення фінансового ринку полягає в забезпеченні підприємствам належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Таким чином, підприємства на фінансовому, як і на інших ринках, практично рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів.

Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи тільки в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб'єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу.

Актуальність даної теми обумовлена тим, що саме від наявності фінансових ресурсів залежить у кінцевому результаті можливість функціонування підприємства, його конкурентоспроможність та фінансовий стан.

Метою курсової роботи є: вивчення теоретичних аспектів функціонування фінансового ринку; проведення аналізу фінансового ринку України у забезпеченні ресурсами суб’єктів господарювання; обґрунтування проблем функціонування фінансового ринку України та шляхи їх вирішення; дослідження зарубіжного досвіду функціонування фінансового ринку.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:

– розглянути теоретичні питання стосовно сутності функціонування фінансового ринку;

– визначити роль фінансового ринку у залученні фінансових ресурсів суб’єктів господарювання;

– проаналізувати кредитний та фондовий ринки України, як основних джерел залучення фінансових ресурсів підприємствами;

– визначити основні проблеми функціонування фінансового ринку України;

– обґрунтувати висновки щодо вдосконалення процесу залучення додаткових ресурсів суб’єктами господарювання на фінансовому ринку.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є фінансовий ринок та його роль у забезпеченні фінансовими ресурсами суб’єктів господарювання.

Предметом вивчення роботи є теоретичні та практичні основи функціонування фінансового ринку України.

Дана робота складається зі вступу, трьох розділів та висновку.

В першому розділі розглянуто теоретичні аспекти сутності фінансового ринку України та його структуру, роль у забезпеченні фінансовими ресурсами підприємств.

В другому розділі проаналізовано фінансовий ринок України за 2013 – 2014 роки як джерела асигнування додаткових фінансових ресурсів.

В третьому розділі визначено проблеми функціонування фінансового ринку України та шляхи їх вирішення.

Тривалий час у вітчизняній теорії та практиці питанню фінансування діяльності підприємств за рахунок фінансового ринку приділялась надзвичайно мала увага, оскільки за адміністративно-командної економіки державні підприємства в централізованому порядку наділялися статутним капіталом, який не міг бути змінений у результаті емісії (чи анулювання) корпоративних прав. Натомість домінуюча роль відводилася таким антиринковим методам фінансування підприємств як бюджетні дотації, субсидії, субвенції.

Однак на сьогоднішній день досить актуальним є питання переорієнтації підприємств на ринкові форми їх фінансування, однією з яких є фінансування за рахунок банківських кредитів та емісії цінних паперів.

Розділ 1. Загальнотеоретичні основи функціонування фінансового ринку україни

1.1 Сутність та особливості функціонування фінансового ринку України.

Найбільш ефективною формою організації економіки є ринок, про що свідчить досвід багатьох країн світу. Для нормального розвитку економіки необхідна мобілізація тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб, їх розподіл і перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки. Ці процеси мають здійснюватися на фінансовому ринку, у своєрідній сфері, де визначається попит і пропозиція на різноманітні фінансові інструменти. В умовах формування засад ринкової економіки в Україні все більшого значення набуває наявність ефективно організованого фінансового ринку, який є особливим і необхідним середовищем для успішного її функціонування, а також розвитку соціальної сфери. Фінансовий ринок виник у результаті появи потреби в додатковій формі мобілізації коштів для фінансового забезпечення розвитку економіки держави, але крім того, він також є певним фінансовим барометром економіки, який ефективно працює при низьких темпах інфляції, стабільній законодавчій та нормативній базі, сприятливому політичному кліматі та певному балансі інтересів у суспільстві. П.Ю. Бороздін ототожнює фінансовий ринок з ринком капіталів, Б.І. Альохін та В.М. Родіонова визначають його як поєднання ринку банківських позичок і ринку цінних паперів, М.Ю. Батунін розглядає фінансовий ринок як сферу акумулювання і використання тимчасово вільних коштів через механізм їхнього перерозподілу між власниками і користувачами шляхом прямого контакту чи через посередників. Враховуючи незначний період функціонування, фінансовий ринок України порівняно із ринками економічно розвинутих країн має певні недоліки, які слід усунути, але для цього необхідно ретельно дослідити тенденції, що склалися у межах вітчизняного і міжнародного фінансового ринку. Формування ефективного фінансового ринку вимагає цілісного підходу та погоджених рішень щодо стратегії його розвитку.

Фінансова система України формується під впливом конкретних форм та механізмів використання фінансів у національній економіці і відображає особливості сформованої моделі економіки. Відмічено, що фінансова система, в якій ключову роль відіграє фінансовий ринок, виконує ринкові функції: спрямовує тимчасово вільні фінансові ресурси від тих, у кого вони в надлишку, до тих, кому їх не вистачає; зменшує ризик і заощадників, і позичальників; забезпечує необхідний рівень ліквідності, надає об’єктивну та прозору інформацію суб’єктам фінансового ринку. Побудова реального й ефективного фінансового ринку потребує закладення в його основу певних принципів, а саме: вільний доступ до ринкової інформації і ринкових інструментів для всіх учасників; прозорість і реальний захист інвесторів; ліквідність фінансових інструментів; конкурентоспроможність та ефективність; відповідність міжнародним стандартам [17, 24-26].

В умовах ринкової економіки постійно відбуваються процеси акумуляції тимчасово вільних коштів різних суб'єктів ринку, їх подальший розподіл, перерозподіл та спрямування у вигляді позикового та інвестиційного капіталів у різні сфери економіки з метою її розвитку. Ці процеси здійснюються на фінансовому ринку, де відбувається рух грошей як капіталу. Фінансовий ринок є особливою сферою фінансової системи, складова її інфраструктури, де здійснюється рух тимчасово вільного капіталу, формуються і функціонують обмінно-пере-розподільні відносини, пов'язані з процесами купівлі-продажу вільних фінансових ресурсів, їх трансформація в позиковий та інвестиційний капітал через фінансово-кредитні інститути на основі попиту та пропозиції, формується ціна на різноманітні фінансові інструменти [12, c. 367-368].

Фінансові ринки виконують ряд важливих функцій.

1. Функція ціноутворення – фінансові ринки забезпечують таку взаємодію покупців та продавців фінансових активів, у результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них. Емітенти фінансових активів, для того, щоб бути конкурентоспроможними, прагнуть забезпечити інвесторам необхідний рівень дохідності їх вкладень. У такий спосіб на ефективно діючому фінансовому ринку формується рівноважна ціна на фінансовий актив, яка задовольняє й інвесторів, і емітентів, і фінансових посередників.

2. Функція забезпечення ліквідності – фінансові ринки запроваджують механізм викупу в інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищують їх ліквідність. Чим ефективніше функціонує фінансовий ринок, тим вищу ліквідність він забезпечує фінансовим активам, що перебувають в обігу на ньому, оскільки будь-який інвестор може швидко і практично без втрат у будь-який момент перетворити фінансові активи на готівку.

3. Функція економії на витратах – фінансові ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також зменшують витрати на проведення операцій та інформаційні витрати. Фінансові посередники, здійснюючи великі обсяги операцій з інвестування та залучення коштів, зменшують для учасників ринку витрати і відповідні ризики від проведення операцій із фінансовими активами [6, 3-6].

Отже, в Україні, що ступила на шлях ринкових перетворень в економіці, фінансовий ринок перебуває на стадії формування та розвитку. Розвитку фінансового ринку в Україні, сприятиме масова приватизація, подолання кризових явищ та позитивні зрушення в економіці. Паралельно з цим, як правило, обоязковим є формування відповідної законодавчої бази та механізму, що гарантує її виконання.