- •Охарактеризуйте предмет методики як науки, її зв'язок із суміжними науками.
- •Назвіть методи наукового дослідження в методиці. Охарактеризуйте експеримент, об’єкти методичного експерименту.
- •Сучасні методичні принципи навчання іноземних мов.
- •Чотирикомпонентна мета навчання іноземних мов. Іншомовна комунікативна компетенція.
- •Вправа, структура вправи, класифікація вправ.
- •Приклади:
- •Методика формування фонетичної компетенції. Апроксимація. Вправи.
- •Лексична компетенція. Активний, пасивний лексичний мінімум. Способи семантизації ло.
- •Етапи роботи з лексичним матеріалом. Вправи на засвоєння.
- •Потенційний словник.
- •Граматична компетенція. Етапи ознайомлення з гс активного мінімуму. Вправи.
- •Навчання інтонації. Вправи.
- •Активний і пасивний граматичний мінімум.
- •Вправи для пасивного граматичного мінімуму
- •Аудіювання. Мета, зміст. Суть. Труднощі. Аудіо тексти.
- •Система вправ для аудіювання.
- •Характеристики діалогічного і монологічного мовлення.
- •Функціональні типи діалогу та монологу.
- •Діалогічне мовлення. Мета, зміст. Навчально-мовл. Ситуації. Вправи.
- •Монологічне мовлення. Вправи.
- •Техніка читання. Труднощі. Методи. Вправи.
- •Методика читання. Особливості. Труднощі.
- •Передтекстові, післятекстові вправи. Перевірка розуміння прочитаного.
- •Навчання техніки письма. Поняття. Труднощі. Вправи для графіки та орфографії.
- •Писемне мовлення. Вправи.
- •Метод Гарольда Палмера. Усний метод.
- •Методика Уеста. Методика навчання читання.
- •Аудіолінгвальний метод Фріза та Ладо.
- •Аудіовізуальний метод
- •Інтенсивний метод
- •Комунікативний метод.
- •Інші методи
- •Організаційні форми навчально-виховного процесу. Вимоги до уроку. Типологія уроків.
- •Структура уроку. Особливості на різних ступенях навчання.
- •Методика контролю рівня іншом. Компетенції. Функції, об’єкти, види, форми. Вимоги до контролю. Оцінювання.
- •Тест. Структура тесту. Типи тестів. Види тестів. Методика застосування тестів.
- •Мета, зміст, форми позакласної роботи.
- •Особливості планування навчально-виховного процесу. Види планів. Планування на різних ступенях навчання.
- •Типологія засобів навчання за різними критеріями. Переваги використання фонограми та відеограми.
- •7. Основні та факультативні компоненти нмк
Монологічне мовлення. Вправи.
Монолог – це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлювання однієї особи.
Отже, метою навчання монологічного мовлення у школі є формування певних монологічних умінь, а саме: правильно з погляду мовних засобів, логічно й послідовно, комунікативно вмотивовано, творчо користуватися засвоєним мовним матеріалом для вираження своїх думок іноземною мовою.
Уміння монологічного мовлення формуються у ході 3-х етапів.
Мета 1 етапу – навчити учнів продукувати зразки мовлення рівня фрази та об’єднувати їх у понадфразові єдності (ПФЄ). Кожен учень вимовляє одну фразу та приєднує її до інших фраз, сказаних його однокласниками. Будь-які фрази вважаються правильними, якщо вони відповідають темі і грамотно оформлені у мовному відношенні.( Сюди відносяться умовно- комунікативні продуктивні вправи на приєднання коли продукована учнем фраза приєднується до фрази, висловленої вчителем), та на об’єднання структурно-однотипних і різнотипних ЗМ. Вони виконуються в режимах “учитель-учень”. “учень-клас”.)
На 2 етапі учні вчаться самостійно будувати висловлювання понадфразового рівня. Навчання монологічного мовлення на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор: зображальних, вербальних, комбінованих. Зображальні опори: окремі малюнки, слайди, тематичні та сюжетні картинки, композиції на магнітній дошці. (). Це- продуктивні умовно-комунікативні вправи першого рівня, в яких допускається використання різних опор. Режим роботи – “учень-клас”, “учень-учень”, “учень-група учнів”. Слабшим учням пропонуються різні опори,які поступово усуваються.)
Мета 3 етапу – навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення в обсязі, передбаченому програмою.( Вправи 3 групи належать до комунікативних продуктивних вправ другого рівня. Вони складаються з комунікативного завдання вчителя та висловлювання учня.)
Техніка читання. Труднощі. Методи. Вправи.
Техніка читання включає цілий комплекс автоматизованих навичок, які зводяться, врешті-решт, до того, щоб швидко сприймати графічні образи слів, автоматично співвідносити їх зі звуковими образами та значеннями цих слів.
У процесі навчання техніки читання іноземною мовою здійснюється перенос частини сформованих навичок читання рідною мовою у сферу іноземної мови. Це полегшує оволодіння іншомовною буквено-звуковою символікою та іншими навичками читання.
На першому етапі основною формою читання є читання уголос, яке с важливим засобом навчання читання про себе/мовчки. На цьому етапі навчання техніки читання букви вводяться поступово — спочатку декілька приголосних та голосна, з якими можна скласти односкладові слова: in, it, pin, pit, lid, mid, kid і т.п. Засвоївши зв'язок буква-звук, учні самостійно читають слова уголос, виконують вправи на звуко-буквенип та буквено-звуковий аналіз, що сприяє зміцненню графемно-фонемннх зв’язків при читанні.
Дотекстовий період читання уголос триває доти, доки учні читають окремі елементи тексту: слова, словосполучення та речення, не об’єднані ситуативно. Читання простих, але зв’язних текстів відбувається в текстовий період. Його мета — навчити учнів одночасно сприймати і розуміти зміст тексту, не відволікаючи уваги на технічний бік читання. Цеп рівень досягається в результаті систематичної тренувальної роботи з текстом: читати можна навчитися лише шляхом читання.
Вправи з техніки читання групуються з залежності від їх цільового спрямування, а саме:
Вправи на розвиток графемно-фонемних зв’язків
Озвучити пред’явлені учителем букви.
Прочитати букву в різних позиціях у слові.
Вибрати названу букву з ряду даних.
Визначити кількість букв і звуків у слові.
Підібрати до малих букв великі (і навпаки), озвучити їх.
Вправи з техніки читання ізольованих слів та словосполучень
Підібрати малюнки до названих учителем слів.
Згрупувати слова відповідно до типу складів.
Змінюючи початкову літеру, утворити нові слова, напр.: make-lake-..., прочитати їх.
Прочитати пари слів, що відрізняються одним елементом: come-some, far- farm, farm-warm, take-make, yet-let, does-goes, ice-nice.
Вправи на прогнозування форми слова
Розшифрувати орфограми і прочитати одержані слова: bde, amp, ptael, ogd.
Скласти слова з окремих букв.
Прочитати слова з пропущеними буквами.
Прочитати неповні слова.
Вправи на розвиток навичок синтагматичного членування речень _ та їх інтонаційного оформлення
Слухаючи диктора (вчителя), стежте по книжці і проговорюйте речення вголос.
Слухаючи диктора (вчителя), стежте по книжці і показуйте жестом (рухом руки знизу вверх або зверху вниз) межі синтагми.
Так же відмічайте інтонаційний тип фрази.
Вправи на розширення поля читання та швидкості сприймання навчального тексту
Прочитати текст/уривок тексту за певний час.
Прочитати речення з поступово нарощуваними елементами: Напр.: Children go to school. Children go to school in the morning. Every day children go to school in the morning.
Прочитати речення з карток, які демонструє вчитель у швидкому темпі.
Прочитати текст і швидко знайти відповідь (інші факти) на запитання вчителя.
Відновити “розмитий” текст.
Наступний етап роботи — читання текстів з метою одержання необхідної чи бажаної інформації, досягнення визначеного програмою рівня розуміння змісту текстів.
Об’єктивні труднощі.
кількісна неадекватність між буквами та звуками у слові;
різночитання однакових букв та буквосполучень;
кількість букв алфавіту та кількість графем, які вони утворюють (англ.26 букв дають 104 графеми);
наявність “німих” букв у словах;
передача одного й того ж звука різними буквами й буквосполученнями.
наявність багатозначних та конвертованих слів;
непрямий порядок слів;
складні речення та конструкції.
Суб’єктивні труднощі: недостатньо сформовані лексична, граматична навички, навички техніки читання.
