- •1 Розрахунок параметрів стрілки
- •1.1 Визначення радіусів вістряка
- •1.2 Визначення кутів у стрілці та довжини стругання криволінійного
- •1.3 Визначення довжини вістряків
- •1.4 Визначення зусилля переведення вістряків
- •1.5 Визначення довжини та кутів стругання прямого вістряка
- •1.6 Визначення довжини рамних рейок
- •2 Визначення марки хрестовини, її геометричних розмірів та довжини прямої вставки
- •2.1 Визначення марки хрестовини і довжини прямої вставки
- •2.2 Визначення розмірів хрестовини
- •3 Визначення основних геометричних і осьових розмірів стрілочного переводу
- •4 Визначення ординат перевідної кривої
- •5 Визначення довжин рейок сполучної частини
- •6 Розрахунок довжини контррейок і вусовиків
- •7 Проектування епюри стрілочного переводу
- •Бібліографічний список
5 Визначення довжин рейок сполучної частини
Довжини рейок сполучної частини визначаються з геометричних міркувань. При цьому положення стиків в кінці стрілки визначаються довжиною рамної рейки і вістряка (рис. 5.1). Стики на початку й у хвості хрестовини визначаються її довжиною; на зовнішніх рейкових нитках стики знаходяться на перпендикулярі до осі кожної з колій.
Рисунок 5.1 Схема розкладання рейок у переводі
Сполучні колії між стрілкою і хрестовиною повинні бути розділені на дві частини так, щоб рейки, що примикають до стрілки l1, l3, l5 і l7, були по можливості кратними довжині цілої рейки або частинам цілих рейок (25 м, 12,5 м або 6,25 м). Довжини інших рейок обчислюються за формулами:
|
(5.1) |
|
||
|
0.0718 |
)( 0.087549−0.0360512)+ 3.729 − 1.211 − 0 − 0.008 =10.112 м |
2 |
||
|
||
|
0.0718 |
)( 0.087549−0.046796)+3.729+2.924−12.5−20.008=6.828 м |
2 |
||
де Rв=R−Sк − радіус перевідної кривої по робочій грані внутрішньої рейкової нитки, м;
б − кут, який відповідає задньому стику рамної рейки, що веде на бокову колію. Для марок хрестовини 1/9 і пологіших та при умові, що , цей кут визначається за формулою
|
(5.2) |
|
17.127+459.288sin0.009965−3.205−(459.288−350.729) 0.019927 |
=0.046796 |
350.729−1.525 |
Після цього розрахунку може знадобитися остаточне коригування довжин рейок. Насамперед, необхідно мати на увазі, що рейкові рубки повинні бути по можливості довгими і в усіх випадках не коротше 4,5 м.
Якщо обчислені за формулою (6.1) якісь рейки, наприклад l4 і l6, виявляться коротше 4,5 м, то їх необхідно подовжити, а прилягаючі до них рейки l3 і l5 зробити коротшими. Одночасно з цим необхідно укоротити до тієї ж довжини рейки l1 і l7. Можна кратними довжині цілої рейки приймати ходові рейки біля контррейок l2 і l8, тоді визначенню підлягають рейки l1 і l7 з використанням тих же формул (6.1).
При визначенні довжин рейок необхідно мати на увазі, щоб відстань між стиками в зоні сполучної частини на зовнішніх і внутрішніх нитках не перевищувала 1,5...1,8 м. Цю умову необхідно витримувати для забезпечення нормальної роботи рейкових ланцюгів на переводах, що ввімкнуті в електричну централізацію. Крім того, невелика відстань між цими стиками, а ще краще − розташування всіх чотирьох стиків в однім створі, полегшує механізовану заміну стрілочних переводів.
6 Розрахунок довжини контррейок і вусовиків
Схема розташування контррейок і вусовиків з указанням всіх елементів і розмірів жолобів приведена на рис. 6.1.
Рисунок 6.1 Схема розташування контррейок і вусовиків
Робоча частина контррейки перекриває шкідливий простір і продовжується далі до перетину сердечника 40 мм. Її довжина x, протягом якої жолоб має розмір tк, визначається з виразу (див.рис.6.1)
|
(6.1) |
де tг − ширина горла хрестовини, мм;
− ширина сердечника хрестовини, при якій він цілком сприймає вертикальне навантаження. Приймають = 40 мм;
a − запас довжини робочої частини контррейки з кожної сторони a = 100 ... 300 мм.
x= |
0.064+0.04 |
+2 0.2=1.648 м |
tg0.087549 |
Від кінців прямої ділянки контррейки робляться відводи жолобів від tк = 44 мм до tк1 = 64 мм в обидві сторони на ділянках довжиною x1.
Кут вигину к1 контррейки на цих ділянках визначається за допустимою величиною характеристики втрати кінетичної енергії при ударі колеса у відвід контррейки Wк−о.
|
(6.2) |
де Vп − швидкість руху по прямому напрямку, приймається швидкість руху швидкого поїзда відповідно до вихідних даних, м/с;
Wк−о − показник удару колеса в направляючі елементи контррейки. Для розрахунків контррейок звичайно приймається Wк−о = 0,4...0,6 м/с.
|
0.5 |
=0.018 м |
27.777 |
Довжину ділянки відводу при відомому куті к1 можна знайти з виразу
|
(6.3) |
|
0.064−0.044 |
=1.111 м |
0.018 |
Розтрубна частина контррейки x2 приймається довжиною 150 мм. Кут вигину в розтрубній частині к2 можна визначити за формулою
|
(6.4) |
де tк2 − жолоб наприкінці розтрубної частини, рівняється 86 мм.
|
0.086−0.064 |
=0.146153 м |
0.15 |
Повна довжина контррейки знаходиться з виразу
|
(6.5) |
Жолоб між хрестовиною й вусовиком tу для забезпечення безпечного проходження колісних пар з різними розмірами насадки при ширині колії 1520 мм приймається рівним 46 мм. Такий жолоб приймається на довжині xу в межах від перетину сердечника з шириною 20 мм до перетину сердечника з шириною 50 мм. При відомому куті хрестовини відстань xу визначаємо за формулою
|
(6.6) |
|
30 |
=0.36 м |
2sin 0.087549/2 |
За кінцем ділянки xу таким же чином, як і при устрої відводів контррейок, виконується відвід жолоба вусовика до tу1 = 64 мм під кутом удару у1 на протязі xу1. Кут у1 приймається рівним кутові к1 в контррейці.
Довжина вусовика xу1 буде дорівнювати (див. рис. 6.1)
|
(6.7) |
|
0.064−0.046 |
=1 м |
0.018 |
Розтрубна частина вусовика xу2 приймається, як і у контррейок, довжиною 150 мм з кінцевим жолобом tу2 = 86 мм.
Довжина вусовика по робочій грані від горла до перетину, де ширина сердечника дорівнює 20 мм, тобто до перетину, де починається нормований розмір жолоба − 46 мм, обчислюється за формулою
|
(6.8) |
|
0.064+20 |
=1.009 м |
2tg0.087549/2 |
Повна довжина вусовика при визначених вище значеннях довжин окремих його складових частин визначається за формулою
|
(6.9) |
|
0.064 |
+1.009+0.36+1+0.15= 2.961 мм |
2sin0.087549/2 |

.
.