1.5 Визначення довжини та кутів стругання прямого вістряка

Розрахункова схема визначення довжини стругання прямого вістряка в зоні прилягання до криволінійної рамної рейки приведена на рис. 1.4. Для визначення довжини стругання використовуються допоміжні величини:

(1.20)

де S_п − ширина колії по прямому напрямку, мм.

N=(459.288−350.729)sin(0.019927)=2.163 м M=(459.288−350.729)cos(0.019927)=108.537 м H=459.288cos(0.009965)−108.537−1.52−0.0684=349.139 м

Кут стругання прямого вістряка визначається через його косинус

(1.21)

де S_к − ширина колії по боковому напрямку в зоні від кінця стругання до кореня вістряка, мм, приймається за даними табл. 1.2.

	349.139	=0.540458 рад
	350.729−1.525

Таблиця 1.2  Ширина колії в зоні від кінця стругання до кореня

вістряка і перевідній кривій

Радіус, м	199...250	251...450	451 і більше
Ширина колії	1535...1530 мм	1530...1525 мм	1520 мм

Довжина стругання прямого вістряка визначається за формулою

(1.22)

Eстр=2.163+349.1390.019245−459.288sin(0.009965)=4.305 м

Значення кутів ₁ і ₂, під якими зістругують вістря прямого вістряка, визначають за формулами через тангенси:

,

(2.23)

де S_о − ширина колії в зоні вістря вістряка, приймається 1524 мм (для швидкісних переводів − 1521 мм).

tgφ1=		1.524−1.52	=0.000929 рад
		4.305
tgφ2=	0.0684− (1.524−1.52)			= 0.014957 рад
	4.305

Рисунок 1.4  Схема стругання прямого вістряка

При виконанні цієї частини розрахунків визначають також довжину початкової частини відігнутої рамної рейки, що веде на бокову колію за формулою

(1.24)

	1.524−1.52	=0.267 м
	0.014957

1.6 Визначення довжини рамних рейок

Довжина прямої рамної рейки залежить від довжин вістряка, переднього та заднього вильотів, а також від прийнятого типу кореневого кріплення.

(1.25)

де m₁ − довжина переднього вильоту рамної рейки;

m₂ − довжина заднього вильоту рамної рейки;

− проекція криволінійного вістряка на рамну рейку (рис. 1.5).

3.205+12.226+1.696=17.127 м

Проекція криволінійного вістряка на вісь прямої колії визначається за залежністю:

(1.26)

459.288[sin(0.019927)−sin(0.009965)]+350.729[sin(0.0360512)−sin(0.019927)]= 12.226 м

Рисунок 1.5  Схема стрілки

Довжина переднього вильоту рамної рейки m₁ призначається з умови забезпечення рівномірного розкладання брусів під ним і визначається за залежністю

,

(1.27)

де c − нормальний стиковий прогін, приймається згідно з табл. 1.3;

_ст− нормальний стиковий зазор, приймається 8 мм;

b − проміжний прогін між осями брусів, приймається згідно табл. 1.3, повинен бути кратним 5 мм;

m₀ − відстань від осі першого флюгарочного бруса до вістря вістряка, у сучасних переводів m₀ = 41 мм;

n₁ − число проміжних прогонів під переднім вильотом рамних рейок, звичайно приймається від 5 до 9. Конкретну кількість прогонів приймають в залежності від максимальної швидкості руху на бокову колію (при швидкостях 40...60 км/г − 5...6, понад 60 − 7...9).

m1=	0.5−0.008	+50.6−0.041=3.205 м
	2

Довжина заднього вильоту рамної рейки (див. рис.1.5) також призначається з умови розкладання брусів

,

(1.28)

де c_к − відстань між осями брусів у корені вістряка, мм. При кореневому стику, що висить, можна приймати c_к = c;

_к − стиковий зазор у корені, при вкладишево − накладочному кореневому кріпленні приймається 5 мм, при гнучких вістряках дорівнює 0;

n₂ − кількість проміжних прогонів під заднім вильотом рамної рейки, звичайно приймають 2.

m2=	0.5+0	+20.6+	0.5−0.008	=1.696 м
	2		2

Довжини рамних рейок прямого і бокового напрямків приймаються однаковими.