- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”
- •4.Дослідження як функція управління
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •9.Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •1)При необхідності відшукати у об´єкта раніше невідомі властивості;
- •2)При перевірці правильності теоретичних побудов;
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Cутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •15. Суть методів моделювання.
- •19. План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •26. Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •27. Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •34._ Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36. Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62_Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63.Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників.
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •1.Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2.Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
17. Поняття “програма дослідження”.
Програма дослідження – це науковий фундамент, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення наукового дослідження.
Програма дослідження є науковим документом, що містить схему логічно обґрунтованого переходу від загальних теоретичних уявлень про досліджуваний обєкт, до використання інструментарію і виконання дослідницьких процедур (збирання, обробки та аналізу інформації). Вона дає змогу зробити висновки щодо концептуальних засад, методики проведення, спрогнозувати його результативність.
Положення програми:
обґрунтування актуальності теми дослідження.
Стисле формулювання загального змісту проблеми дослідження
Роль проблеми в контексті інших проблем
Необхідні умови вирішення проблеми
Організаційні аспекти
Наявні обмеження
Розділи програми дослідження:
методологічний
методико-процедурний
1 розділ – методологічний – мета дослідження, вибір теми: чому вона обрана, для кого є корисною, на кого спрямовується.
формулювання проблемної ситуації
Визначення об’єкта і предмета дослідження
Визначення цілей і задач дослідження
Розробка парадигми дослідження
Висування робочої гіпотези
Ресурси забезпечення дослідження
2 розділ – методико-процедурний
визначення методики дослідження, розробка і конкретизація комплексу методів дослідження
Інструментарій проведення дослідження та прийоми узагальнення рішень
Складання робочого плану етапів дослідження та календарного плану
Визначення можливих напрямків практичного використання результатів та оцінка ефекту
15. Суть методів моделювання.
Моделювання - метод наукового пізнання, що ґрунтується на заміні предмета або явища, які вивчаються, на їх модель, що містить істотні риси оригіналу. Застосовують цей метод пізнання, якщо безпосереднє вивчення предметів, процесів, явищ неможливе або недоцільне. Використання цього методу дає змогу пізнавати начебто недоступні процеси і явища, наочно уявляти, «наближувати» їх до дослідника.
Головною вимогою до моделі є спорідненість з оригіналом. Моделювання використовується, коли вивчення сторін і властивостей об’єкта неможливе на засадах безпосереднього спостереження, коли це дорого. Модель є завжди спрощеним віддзеркаленням об’єкта дослідження і, не перебуваючи постійно в певних відносинах з реальним об’єктом, до певних меж може заміняти його.
Переваги, що дає моделювання:
можливість дослідження об'єкта, який недоступний, або занадто великий для безпосереднього пізнання;
висока ступінь обґрунтованості рішень;
скорочення термінів і вартості процесу розробки УР;
можливість розрахувати результат.
Модель має відповідати таким вимогам:
достатньо повно відображати особливості та сукупність досліджуваного об’єкта;
представляти об’єкт у спрощеному вигляді, але з допустимим ступенем простоти для даної мети дослідження;
дати можливість здійснити перехід від модельованої інформації до реальної.
Моделі бувають:
речові (матеріальні)
Логічні
Методи моделювання бувають:
аналітичні
методи математичного аналізу
В стратегічному плануванні використовуються моделі:
логічні (образи)
математичні
В економічних дослідженнях широко застосовується економіко-математичне моделювання, коли модель та її оригінал описуються тотожними рівняннями і досліджуються за допомогою комп’ютерної техніки.
