3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).

Методологія дослідження (у вузькому розумінні) - це комплекс засобів і прийомів наукового пізнання та теорія про них.Методологія дослідження (у широкому розумінні) - сукупність різноманітних принципів, законів та категорій діалектики і відповідних інструментів (тобто законів і категорій) кожної конкрентної науки, які використовуються у суворій послідовності, тобто системно.

Організація дослідження –упорядкування дослідницької діяльності за сукупністю дій та їх розподіленням між виконавцями за фактором часу і простору, умовам і обмеженням (функцій, обов’язки, відповідальність, нормативи тощо)

Ресурси дослідження- комплекс можливостей і засобів (матеріальних, людських, фінансових, інформаційних), які забезпечують ефективне проведення досліджень і досягнення поставленої мети.Об´єктом дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.Предметом дослідження є досліджувані з певною метою властивості, характерні для наукового пізнання, це визначення певного «ракурсу» дослідження як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об´єкта. Під предметом дослідження розуміється те, що знаходиться в межах об´єкта і завжди співпадає з темою дослідження.

Результат дослідження- комплекс наукових положень ,які пояснюють те або інше явище, конкретні рекомендації щодо перетворення досліджуваної системи, розв’язання суперечностей, які виникли, комплекс нововведень, обумовлений тенденціями розвитку ,методика виконання будь-якої роботи.

Ефективність_дослідження-співмірність використаних ресурсів на проведення дослідження і результатів, отриманих від нього.

5. Сутність поняття “методологія дослідження”

– це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної систематизованої інформації про процеси і явища.Функції:- визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динаміку процесів та явищ;-передбачає особливий шлях, за допомогою якого може бути досягнута науково-дослідна мета;-забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;допомагає введенню нової інформації;-забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці;-створює систему наукової інформації, яка базується на об´єктивних явищах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання. Методологія науки може бути загальною і окремою. Загальна (фундаментальна) методологія науки – це принципи матеріалістичної діалектики, а також теорія пізнання, яка досліджує закон розвитку наукового знання в цілому. Окрема методологія (методологія окремих наук) ґрунтується на законах окремих наук, особливостях пізнання конкретних процесів і проявляється у здійсненні, з одного боку, теоретичних узагальнень, принципів окремих наук, а з іншого - часткових методів дослідження. Розрізняють три види методології:

Філософську або фундаментальну - систему діалектичних методів, які є найзагальнішими і діють на всьому полі наукового пізнання, конкретизуючись і через загальнонаукову, і через часткову методологію 2. Загальнонаукову, яка використовується в переважній більшості наук і базується на загальнонаукових принципах дослідження: історичному, логічному, системному, моделювання тощо

Частково-наукову - сукупність специфічних методів кожної конкретної науки, які є базою для вирішення дослідницької проблеми.