- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”
- •4.Дослідження як функція управління
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •9.Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •1)При необхідності відшукати у об´єкта раніше невідомі властивості;
- •2)При перевірці правильності теоретичних побудов;
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Cутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •15. Суть методів моделювання.
- •19. План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •26. Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •27. Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •34._ Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36. Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62_Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63.Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників.
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •1.Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2.Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
Важлива роль в здійсненні наукоємних і складних досліджень належить об'єднанням підприємницьких організацій: консорціумам, концернам, холдинг-компаніям, фінансово-промисловим групам та іншим об'єднанням юридичних осіб.Певне місце серед таких об'єднань займають консорціуми, найважливішим завданням яких є пошук і реалізація крупних дослідницьких проектів. Консорціум в інноваційній сфері можна визначити як тимчасова угода між банками, підприємствами, компаніями, фірмами, науковими центрами для здійснення наукоємних і капіталоємних проектів.
Специфіка консорціуму полягає в тому, що партнери, які входять в нього, зберігають свою економічну і юридичну самостійність, за винятком тієї частини діяльності, яка стосується мети консорціуму.Однією з найбільш складних форм підприємницьких структур, які об'єднують підприємства промисловості, транспорту, торгівлі і банківської сфери є концерн.
Учасниками концерну можуть бути окремі підприємства, компанії, фірми, які об'єднують свої зусилля для вирішення конкретних загальних цілей, в тому числі для здійснення дослідницьких проектів.Серед організаційних структур особлива роль відводиться малим фірмам, мобільний персонал яких може швидко сприймати і генерувати нові ідеї. Так, у США в сфері науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) приблизно 90% усіх компаній - малі фірми. Крім гнучкості і мобільності цих фірм економісти відзначають відсутність бюрократизму в управлінні в умовах високого позичкового відсотка.Великі компанії, як правило, орієнтовані на створення удосконалюючих інновацій.
Керівникам таких компаній логічним уявляється удосконалювання в тому напрямку, де компанія домоглася помітних успіхів в освоєнні певного сімейства продукції. Така психологія була характерна для соціалістичних країн, де була відсутня конкуренція на внутрішньому ринку.
Перехід до радикально нової техніки і технології для великих фірм небажаний, оскільки при цьому знецінюється нагромаджений виробничий потенціал. Більшість компаній керуються принципом "витрати -результати" і вкладають кошти тільки в такі НДДКР, що гарантують прибуток. У малих фірм немає шансів витримати конкуренцію на ринку. У швидко прогресуючих новітніх галузях електроніки, біоінженерії і біотехнології, у виробництві споживчих товарів діє багато дрібних фірм.Малі фірми часто створюються під одну ідею.У випадку невдачі проекту мала фірма розоряється, великі ж завжди працюють "із страховкою", тому що вони розробляють, як правило, паралельно декілька проектів, що дає можливість компенсувати втрати.
Проте, ризик привабливий.Порівняно з малими і средніми підприємствами крупні в освоєнні інновацій мають деякі переваги. В першу чергу - це концентрація великих фінансових коштів, що потрібні для освоєння успішних досліджень. Наступною особливістю і перевагою наукових досліджень в крупних об'єднаннях є здійснення багатоцільових досліджень, які об'єднують вчених і дослідників багатьох галузей, що підвищує єффективність і багатогранність нововведень.Однак за відношенням кількості нововведень до затрат на наукові дослідження і розробки в малих і середніх фірмах в 3-4 рази вище , ніж в крупних. Як показує практика, інноваційна діяльність крупних і малих підприємств взаємопов'язана. Крупні інноваційні підприємства створюють передумови для розвитку малих. Дуже часто нововведення ,які використовують крупні підприємства, є результатом інноваційної діяльності малих, але наступне впровадження здійснюється підприємствами, які мають для цього кращі фінансові і матеріальні ресурси, розвинуту матеріально-технічну базу і відповідні кадри.
