- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”
- •4.Дослідження як функція управління
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •9.Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •1)При необхідності відшукати у об´єкта раніше невідомі властивості;
- •2)При перевірці правильності теоретичних побудов;
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Cутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •15. Суть методів моделювання.
- •19. План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •26. Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •27. Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •34._ Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36. Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62_Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63.Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників.
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •1.Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2.Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
57. Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
Ефективність дослідження – співмірність використаних ресурсів на проведення дослідження і результатів отриманих від нього. Існує кілька видів ефективності наукового дослідження: економічна ефективність , зміцнення обороноздатності, соціально-економічна ефективність, підвищення престижу вітчизняної науки. Ефективність НДДКР буває: економічна (визначається у вартісних вимірниках), науково-технічна (приріст наукових знань, що можуть бути використані для розвитку науки т техніки), соціальна (поліпшення життєвих умов людей, розвиток охорони здоровя, підвищення рівня культури чи освіти). Економічна ефективність наук досліджень у виробничій сфері виражається економією суспільних витрат на одиницю корисної роботи. Ефективність оцінюється за: рівнем значущості наукової роботи (має цінність для фундаментальних та прикладних наук), обсягом наукової продукції (кількість публікацій, виконаних та захищених дисертацій, завершених тем, зданих наукових звітів). Ефективність дослідження є похідною від дослідницького потенціалу, який дає змогу використовувати ресурси для досягнення встановлених цілей.
Дослідницький потенціал – система взаємопов’язаних ресурсів, що використовують у процесі дослідження, їх певна структура, достатність для досягнення певної мети. Факторами дослідницького потенціалу є методологічна готовність, наявність та структура ресурсів, організаційні можливості.
Мислення – один із нематеріальних ресурсів при проведенні дослідження; це активний процес, який спирається на знання, інтуїцію, звички. Ефективність мислення впливає на ефективність дослідження.
Ефективність мислення - це співвідношення результатів розумової діяльності і витрат на її здійснення, тобто витрати на процес мислення (час, зусилля);специфічний обмежувач, стимул та якість мислення, дисциплінуючий фактор для дослідника. Ефективність мислення часто знижується із-за таких помилок як: узагальнення на підставі одиничного факту, некоректна аналогія, підміна понять, порушення логіки взаємодії тези та аргументу та отримання помилкових висновків, втрата головної ідеї тощо.
58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
Дослідницький потенціал – система взаємопов’язаних ресурсів, що використовують у процесі дослідження, їх певна структура, достатність для досягнення певної мети. Групами факторів дослідницького потенціалу є методологічна готовність, наявність та структура ресурсів, організаційні можливості.
Методологічна готовність означає наявність мети (її обґрунтованість, науковий підхід до постановки) і місії, концепції (наявність ключових положень) дослідження; наявність у дослідника досвіду (полегшує науковий пошук, застерігає від помилок, економить час) та інформаційної бази (для проведення порівняльного аналізу, визначення тенденцій та прийняття найбільш прийнятних рішень); наявність доцільних для об’єкту дослідження методик моделювання та оцінок, можливість використання необхідних методів.
Під наявністю та структурою ресурсів мається на увазі можливість ресурсного забезпечення: трудових, економічних, матеріально-технічних, інформаційних та часових ресурсів. Обов’язковими є також фактологічні ресурси. Які показують наявність необхідних фактів та можливості їх систематизації.
Факторами організаційних можливостей є: організаційні культура, інфраструктура і тип організації, позитивний та негативний досвід, інтелектуальний потенціал дослідника.