33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.

Визначення невирішених, дискусійних проблем.

Для наукових розробок цінною є новизна, актуальність і ефективність (можливість упровадження в практику), наукова доказовість.

Економічна ефективність характеризується вираженими у вартісних вимірах показниками економії живої та уречевлюваної праці в суспільному виробництві, сфері послуг, які отримано від використання результатів НДД та порівняння їх з витратами на проведення дослідження.

Науково-технічна ефективність характеризує приріст нових наукових знань, призначених для подальшого розвитку науки і техніки. Соціальна ефективність виявляється в підвищенні життєвого рівня людей, розвитку охорони здоров´я, культури, науки і освіти, поліпшенні екологічних умов тощо.

Наявність досліджуваного питання є показником наявності певної проблеми, невирішеного, дискусійного питання, яке варто дослідити для подальшої ефективної діяльності. Для того, щоб оцінити ступінь вивченості даного питання, варто встановити певні показники-характеристики, які будуть критеріями, тобто еталоном вивченості питання. Відповідно до них і можна зробити оцінку ступеня вивченості. Вона бути відображена як у вигляді усної експертної оцінки, так і у вигляді письмового оцінення (балами, ранжуванням…). За результатами оцінки можна буде робити висновок щодо ефективності вивчення досліджуваного питання.

Проблема — це форма і засіб наукового пізнання, що є єдністю двох змістовних елементів: знання про незнання і передбачення можливості наукового відкриття. Проблема є відображенням проблемної ситуації, яка об'єктивно виникає в процесі розвитку суспільства як протиріччя між знанням про потреби людей у яких-небудь результативних практичних та теоретичних діях і незнанням шляхів, засобів, знарядь їх реалізації. Проблема — це суб'єктивна форма вираження необхідності розвитку знання, яка відображає суперечність між знанням і дійсністю або протиріччя в самому пізнанні; вона є одночасно засобом і методом пошуку нових знань.

Проблеми самі по собі дають знати, рано чи пізно, оскілки вони заважають ідеальному функціонуванню будь-якої системи. Тому для їх визначення необхідно розібрати досліджуваний предмет «подетально», визначивши основні характеристики і, відповідно, відхилення, тобто проблему.

Проблеми бувають і дискусійними, тобто такими, що погляд на рішення має кілька осіб. Через висування різних варіантів розв’язання проблеми і виникає «дискусійна проблема». Не завжди існує єдине правильне вирішення проблеми, тому варто брати до уваги різні погляди, співставляти їх та обирати найкраще, оптимальне рішення проблеми.

35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.

Зберігання інформації – це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв. 

Зібрана інформація з різних джерел (література, практика, особисті спостереження і контакти) документально оформляється. За формою це можуть бути текстові, табличні, графічні (схеми, графіки, креслення), аудіовізуальні (звукозаписи), кінофільми, фотографії та інші документи. В економіці досить часто використовують табличні інформативні документи як зведені, так і роздільні, особливо, коли перелік показників, що вивчаються, невеликий. При великій кількості показників використовують декілька форм документів.

Документальне оформлення зібраної інформації слід здійснювати в такій послідовності. Спочатку виводяться показники, отримані з літературних джерел, потім - з форм статистичної звітності, бухгалтерського обліку та інших матеріалів діяльності базового досліджуваного підприємства, далі - показники його натурного та спеціального (особистого) спостереження і, нарешті, отримані при особистих контактах з фахівцями.

У зв´язку з досить великим обсягом оброблюваної інформації, її доцільно піддавати машинній обробці на ЕОМ. Це значно спрощує процес обробки інформації й знижує її трудомісткість.

З метою зручності зберігання й використання всі види інформативних документів складають в певній послідовності по кожному обстеженому об´єкту і зберігають в окремих папках (файлах, дисках). Папки нумерують і складають реєстр матеріалів по темі дослідження.