- •Зміст методології юриспруденції. Підходи та методи осягнення правової реальності.
- •Первісне і похідне походження держави. Олігархічна теорія походження держави.
- •Конфліктне призначення права. Примирювальна теорія походження права.
- •Співвідношення держави і права. Правова і етатистська держава
- •Юриспруденція та її система. Загальнотеоретична юриспруденція як сучасна теорія держави і права.
- •Предмет загальнотеоретичної юриспруденції. Правознавство і державознавство.
- •Догматичний (формально-логічний) метод у юридичній теорії і практиці.
- •Поняття і засоби правового мислення. Формування правового мислення в сучасних юристів.
- •Герменевтичний підхід у правовій сфері. Мистецтво тлумачення права.
- •Юридична антропологія: право в людині - людина у праві.
- •Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне й індивідуальне регулювання.
- •Правові традиції. Законодавче, прецедентне і звичайне право.
- •13.Правові системи. Національна, інтегративна та міжнародна правові системи.
- •Структура і джерела романо-германського права.
- •15.Сім’я загального права. Прецедент в англійському й американському праві.
- •16.Релігійні правові системи. Джерела індуського і мусульманського права
- •17.Компаративістика, її роль у вивченні правової реальності.
- •18.Філософія права. Галузі філософії права. Антропологія права
- •19. Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- •20. Діалог правових культур. Правова акультурація і декультурація.
- •21. Службова (інструментальна)цінність права. Цінності права.
- •22. Власна цінність права. Правові цінності.
- •23. Предмет і метод правового регулювання. Прийоми правового регулювання.
- •24. Правовий режим: поняття і види. Різноманіття правових режимів
- •25.Механізм дії права та його основні компоненти.
- •26. Поняття й ознаки правової норми. Структура правової норми
- •27. Класифікація правових норм. Дефінітивні норми.
- •28. Поняття і структура правового відношення.
- •29. Поняття і види юридичних фактів. Фактичний склад.
- •30. Поняття і структура правосвідомості. Правовий менталітет.
- •31. Правосуб'єктність: правоздатність, дієздатність, деликтоздатність.
- •32. Правова культура суспільства та її компоненти.
- •33. Правосвідомість і правова культура особистості.
- •34. Поняття і класифікація принципів права. Принцип верховенства права.
- •35. Правові презумпції, правові аксіоми, правові фікції.
- •36. Юридична концепція прав людини. Правовий статус особистості.
- •37. Три покоління прав людини. Індивідуальні і колективні права. Проблема четвертого покоління прав людини.
- •38. Суб'єктивні права і юридичні обов'язки: поняття і структура.
- •39. Загально-соціальні і спеціальні функції права. Функції права і функції правосвідомості.
- •40. Правове виховання і його форми. Правова інформованість.
- •41. Поняття й основні вимоги законності. Правозаконність.
- •42. Поняття правового порядку. Забезпечення правопорядку. Правопорядок у сучасній Україні
- •43. Джерела права. Первинні і вторинні джерела права. Джерела права сучасної України.
- •44. Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість).
- •45. Юридична практика: поняття і види. Роль судової практики в системі юридичної практики.
- •46. Держава і соціальне партнерство.
- •47. Компетенція суб'єктів права: поняття і зміст.
- •48. Правові аномалії: нігілізм, ідеалізм, догматизм.
- •49. Суб'єкти права. Юридичні особи як суб’єкти права.
- •50. Систематизація законодавства. Облік нормативно-правових актів. Правовий тезаурус
- •51. Система права, галузі й інститути права. Правові спільноти.
- •52. Приватне і публічне право. Уособлення соціального права.
- •53. Матеріальне і процесуальне право. Зростання ролі процесуального права в сучасні Україні.
- •54. Реалізація права. Форми реалізації права.
- •55. Поняття і призначення застосування права. Ідеологія застосування права.
- •56. Реалізація і застосування права. Безпосередня і правозастосовча реалізація права.
- •57.Процес застосування права. Стадії правозастосовчого процесу.
- •58. Акти застосування права: поняття і види. Структура складного акту застосування права.
- •59. Тлумачення права: поняття і види. Офіційне тлумачення права
- •60. Прогалини в праві і способи їх усунення і подолання.
51. Система права, галузі й інститути права. Правові спільноти.
система права — це науково організована сукупність правових норм, розподілених за групами — правовими інститутами, зведеними у підгалузі, які у свою чергу утворюють галузі — цілісні нормативні утворення. Галузь права — відносно самостійна сукупність юридичних норм, яка регулює якісно однорідну сферу (рід) суспільних відносин специфічним методом правового регулювання. Над конституційним правом як основною галуззю права всієї правової системи нібито надбудовані: — з одного боку, адміністративне та цивільне право — дві профілюючі галузі, що втілюють у предметі та методі регулювання первинні начала публічного і приватного права відповідно;- з іншого боку, кримінальне право — профілююча галузь, спрямована головним чином на виконання охоронних завдань. Адміністративне право — система правових норм, які регулюють управлінські відносини у сфері здійснення виконавчої влади, розпорядничої діяльності державного апарату, його взаємовідносин з іншими державними та недержавними організаціями і громадянами.Цивільне право — система правових норм, які регулюють майнові і особисті немайнові відносини, що укладаються між фізичними та юридичними особами як рівноправними.\Кримінальне право — система правових норм, які охороняють від злочинних посягань на права і свободи людини і громадянина, конституційний лад, усі види власності тощо, установлюючи міру кримінальної відповідальності за їх вчинення. Особливу галузь права становить міжнародне право.Міжнародне право — система правових норм, які регулюють публічні взаємовідносини між державами (міжнародне публічне право) або приватні правові відносини між громадянами різних країн та їх об'єднань (міжнародне приватне право). За субординацією у правовому регулюванні відрізняють матеріальні та процесуальні галузі права. Матеріальні галузі права (матеріальне право) — прямо регулюють суспільні відносини. До них належать конституційне (державне), цивільне, адміністративне, кримінальне та ін. право. Процесуальні галузі права (процесуальне право) — визначають процедуру реалізації матеріального права і є похідними від нього. Матеріальним галузям права — адміністративному, цивільному, кримінальному відповідають процесуальні — адміністративно-процесуальне, цивільне процесуальне, кримінально-процесуальне право. Процесуальні галузі права мають свій предмет регулювання, який відрізняється від предмета регулювання матеріальних галузей права. Ним є так звані організаційні відносини, які формуються в результаті діяльності уповноважених суб'єктів, пов'язаної із застосуванням норм матеріального права. Інститут права — система відносно відокремлених від інших і пов'язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу (вид) однорідних суспільних відносин.Інститути права — необхідна ланка в цілісній системі права. Як правило, кожна галузь права має інститути права як свій самостійний структурний підрозділ.Проте інститути права можуть складатися з правових норм різних галузей, бути міжгалузевими. Головне призначення інститутів права — у межах своєї групи однорідних суспільних відносин забезпечити суцільне, відносно закінчене регулювання.Інститути права за сферою поширення (або за складом):— галузеві (інститут спадкування);— міжгалузеві (інститут відповідальності за екологічні правопорушення, інститут приватної власності). Інститути права за функціональною роллю:— регулятивні (інститут міни); — охоронні (інститут кримінальної відповідальності). Інститути права за субординацією у правовому регулюванні:— матеріальні (інститут підряду);— процесуальні (інститут порушення кримінальної справи). Родинні інститути однієї й тієї самої галузі права утворюють підгалузі права. Підгалузь права — система однорідних предметно пов'язаних інститутів певної галузі права. Підгалузі є у багатьох галузей права. Наприклад, цивільне право має підгалузі: право власності, зобов'язальне право, спадкове право, авторське право та ін.; фінансове право — банківське і податкове право; екологічне — лісове, гірниче, водне.
