39. Загально-соціальні і спеціальні функції права. Функції права і функції правосвідомості.

Функції права - основні напрямки правового впливу на суспільні відносини з метою їх упорядкування.  Функції права можна класифікувати таким чином:  Загальносоціальні:  Інформаційна - інформування громадян, тобто доведення до відома адресата, про напрямки регулювання суспільних відносин, про їхні права, обов'язки та відповідальність (правова інформація).  Орієнтовна- орієнтування громадян на позитивні правові установки, які припускають оцінку права і готовність діяти відповідно до його норм (правомірна поведінка).  Виховна - загальноправове вплив на духовну сферу, виховання поваги до права (правове навчання).  Спеціально-соціальні (юридичні):  Регулятивна - функція упорядкування суспільних відносин, визначення лінії поведінки людей, наділення їх певними правами та обов'язками.  Регулятивна функція права може бути розділена на статичну і динамічну:  Регулятивна статична - функція упорядкування суспільних відносин шляхом закріплення основних прав і свобод особистості, компетенції державних органів і посадових осіб (напр., фіксування правомочностей власника щодо володіння, користування і розпорядження).  Регулятивна динамічна - функція забезпечення активної поведінки суб'єктів  права (наприклад, покладання обов'язку сплачувати податки, відбувати військову повинність).  Охоронна - функція встановлення та гарантування державою заходів юридичного захисту та юридичної відповідальності, порядку їх покладання і виконання, метою витіснення шкідливих для суспільства відносин та охорону позитивних.  Охоронна функція виражається в наступному:  визначення заборон на вчинення протиправних діянь;  встановлення юридичних санкцій за вчинення таких діянь;  безпосереднє застосування юридичних санкцій до осіб, які вчинили правопорушення.  Охоронний вплив права здійснюється за допомогою спеціальних охоронних норм, а також регулятивних норм, спрямованих на охорону суб'єктивних прав.  Опції правосвідомості - основні напрямки її впливу на правові явища, правову систему в цілому. Правосвідомість - елемент правової системи який знаходиться в глибокій єдності з її іншими елементами: системою права, системою законодавства, юридичною практикою, правовою культурою тощо  Основні функції правосвідомості:  Когнітивна (пізнавальна, інформаційна) - припускає знання права, поінформованість про нормативні акти, про зміст юридичних норм; без інформації про закон не може бути і ставлення до нього.  Правообразуюча (оцінна, емоційна) - припускає оціночне ставлення до законодавства, співвіднесення правових норм зі своїми поглядами на правове, обов'язкове, необхідне.  Регулююча (установча) - передбачає співвідношення поведінки людей з чинною в суспільстві системою правових розпоряджень; мотиви і установки щодо поведінки, врегульованого правок - відповідно до правових дозволениями і заборонами.

40. Правове виховання і його форми. Правова інформованість.

Правове виховання - цілеспрямоване постійний вплив на людину з метою формування у нього правової культури та активної правомірної поведінки. Основна мета правового виховання - дати людині необхідні в житті юридичні знання і навчити його поважати і дотримуватися законів і підзаконні акти, тобто сформувати досить високий рівень правової культури, здатний значно зменшити кількість правопорушень.  Ознаки (риси) правового виховання:  -будується на основі системи норм права;  -припускає впровадження в правосвідомість виховуваних складових елементів -упорядкованих суспільних відносин - дозволений, зобов'язування, заборон.  З'єднуючись в процесі функціонування права із заходами державного забезпечення, дозволу, зобов'язування, заборони стають первинними способами правового регулювання, що створюють умови для здійснення правомірної поведінки;  спирається на можливість застосування примусової сили держави шляхом покладання юридичної відповідальності на правопорушників;  -охоплює суб'єкти права, не тільки дотримуються правові норми, але і схильні до правопорушень та порушили їх;  -здійснюється за допомогою спеціальних правовиховних способів і засобів;  -здійснюється вихователями, які, як правило, мають юридичну освіту або спеціальну юридичну підготовку.  Цілі правового виховання:  передача воспітуемим (індивідам, суспільним групам) певної суми правових знань, навичок, умінь;  формування правових ідей, почуттів, переконань у правосвідомості виховуваних, вироблення правової установки на правомірну поведінку;  Форми правового виховання:  - правове навчання;  - правова пропаганда;  - юридична практика;  - самовиховання.  Правове інформування передбачає систему вивчення законодавства, яка охоплює державних службовців, тобто це засвоєння знань про основи держави і права, виховання у громадян поваги до закону, до прав людини.  Цілі:  - формування правових ідей, почуттів у правосвідомості;  - передача воспітуемим певних правових знань.