3. Конфліктне призначення права. Примирювальна теорія походження права.

Право виникло як засіб вирішення соціальних конфліктів - конфліктне призначення права.  Конфліктне призначення права.У першу чергу дану проблему досліджує правова конфліктологія як структурний підрозділ соціології права, а вже потім – філософія права та ТДП.  Тут слід зазначити, що конфліктне призначення права полягає, у першу чергу, у наступних положеннях:  1) Соціальні конфлікти у первісному суспільстві стали однією зпричин появи права і держави як засобів їх вирішення.  2) Право є засобом вирішення соціального конфлікту шляхом утвердження інтересів меншості або примирення інтересів більшості чи всього суспільства, що характеризує відповідно його класову чи загальносоціальну сутність. Отже, виходячи з цієї сутності, право може виконувати примирювальну функцію за допомогою двох різних методів – імперативного чи диспозитивного. Якщо мова йде про загальносоціальну сутність (соціальний компроміс), то тут виникнення права пояснюється примирювальною (компромісною) теорією, яка за своєю сутністю нагадує договірну теорію походження держави і права. (Берман. Андерс) Конфлікт, як і будь-які відносини між людьми регулюється соціальними нормами. Причини конфлікту піддаються нормативному регулюванню як зі сторони мотивування конфлікту, так і з точки зору впливу на об'єктивні обставини, що сприяють його появі. Право впливає на причини конфлікту, його виникнення (конфліктну ситуацію), розвиток і дозвіл, а також на наслідки конфлікту, їх вплив на учасників конфліктного зіткнення. Законний шлях вирішення конфлікту майже завжди існує, однак у багатьох випадках конфліктуючі сторони прагнуть вирішувати конфлікт неправовим шляхом, розраховуючи вирішити його на свою користь. Результати конфлікту підлягають правовій оцінці в тих випадках, коли при фактичному вирішенні конфлікту постраждала одна із сторін або були порушені суспільні або державні інтереси. Фахівці з конфліктології відзначають негнучкість юридичного шляху попередження конфліктів при всій його значимості. Мабуть, сучасні правові системи розгубили ті свої якості конфліктного призначення, які характеризували право у момент його виникнення. Отже, виходячи з цієї сутності, право може виконувати примирювальну функцію за допомогою двох різних методів – імперативного чи диспозитивного. Якщо мова йде про загальносоціальну сутність (соціальний компроміс), то тут виникнення права пояснюється примирювальною (компромісною) теорією, яка за своєю сутністю нагадує договірну теорію походження держави і права. Примиренська (інтегрована, інтегральна) теорія права (Д. Холл, Е. Аннерс, Г. Берман, В. Кравитц, У Проберт, А. Поляков, Ю. Хабермас) - одна з найбільш популярних правових теорій у наші дні; заснована на положенні, що кожна з трьох класичних конкуруючих теорій -природно-правова, юридично-позитивістська, соціологічна (до неї деякі із зазначених учених відносять також й історичну школу права) - виділяла лише одну з вихідних форм буття права і виключала інші, тоді як, згідно цій теорії, усі вони мають бути примирені шляхом широкого визначення права. Цю теорію називають примиренською й тому, що вона ставить на перше місце серед функцій права її соціальну комунікативну, компромісну, функцію, трактує право як примирителя конфліктних ситуацій.