31. Правосуб'єктність: правоздатність, дієздатність, деликтоздатність.

Правосуб'єктність — це передбачена нормами права здатність виступати учасником правовідносин. Це складна юридична властивість, яка складається з правоздатності, дієздатності і деліктоздатності разом узятих.  Правоздатність — це визнана державою загальна (абстрактна) можливість мати передбачені законом суб'єктивні права і юридичні обов'язки, здатність бути їх носієм. Це не є фактична здатність реалізовувати права і обов'язки на практиці, це — принципова потенційна здатність суб'єкта мати їх (в цей момент або в майбутньому).Правоздатність притаманна усім суб'єктам права, хоча вони не повинні обов'язково мати і реалізувати усі надані їм права. Правоздатність — це категорія, однакова для всіх її учасників, хоча кількість прав і обов'язків в окремих суб'єктів може бути різною. У сучасному цивілізованому суспільстві немає і не може бути людей, які не наділені загальною правоздатністю. Це дуже важлива передумова і невід'ємний елемент політико-юридичного і соціального статусу особи. У правовій теорії і на практиці розрізняють три основні види правоздатності: Загальна правоздатність — це здатність будь-якої особи чи організації бути суб'єктом права як такого. Вона визнається державою за особами з моменту їх народження, відповідної офіційної реєстрації — для юридичних осіб. Галузева правоздатність означає юридичну здатність особи чи організації бути суб'єктом тієї чи іншої галузі права. У кожній галузі права строки її настання можуть бути неоднаковими. Спеціальна правоздатність — здатність бути учасником правовідносин, що виникають у зв'язку із зайняттям певних посад (президент,суддя, член парламенту) чи приналежності особи до певної категорії суб'єктів права (робітники ряду транспортних засобів, правоохоронних органів та ін.). Виникнення спеціальної правоздатності завжди потребує виконання особливих умов. Дієздатність — здатність особи своїми власними діями набувати права і обов'язки, самостійно реалізовувати їх. Дієздатність передбачає здатність розпоряджатись правами та виконувати обов'язки.  Види цивільної дієздатності фізичних осіб: 1)Часткова дієздатність її мають малолітні особи,тобто фізичні особи , які досягли 14 років. Часткова дієздатність малолітньої особи обмежується можливостями :самостійно вчиняти дрібні побутові правочини ; здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності,що охороняється законом. 2)Неповна дієздатність її мають неповнолітні особи,тобто фізичні особи віком від 14 до 18років .Неповнолітня особа має право:самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної,творчої діяльності ,що охороняється законом ; бути учасником юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;самостійно укладати договір банківського вкладу та розпоряджатися вкладом, внести нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку ) 3)Повна дієздатність - визначається за повнолітніми фізичними особами , тобто тими ,хто досяг 18 років . Цей віковий ценз може бути знижений у двох випадках:реєстрація шлюбу особою,що не досягла 18 років (у разі припинення або визнання шлюбу недійсним повна цивільна дієздатність зберігається);надання повної цивільної дієздатності за рішенням органу опіки та піклування неповнолітньої особи. Деліктоздатність — це здатність суб'єкта права нести юридичну відповідальність за свої протиправні вчинки. У відношені до більшості суб'єктів права немає необхідності спеціально виділяти деліктоздатність. Якщо особа володіє правосуб'єктністю, то вона тим самим володіє і деліктоздатністю. Тут деліктоздатність являє собою, по суті, одну із сторін дієздатності, яка виражає можливість самостійно виконання юридичних обов'язків. Проте в деяких випадках виникає необхідність виокремлення деліктоздатності. В цивільному праві особи віком від 15 до 18 років деліктоздатні(хоча вони ще не мають повної дієздатність). Категорія деліктоздатності має самостійне значення в кримінальному праві. Передумовою деліктоздатності є осудність, тобто здатність у момент вчинення суспільно-небезпечного діяння усвідомлювати свої дії і керувати ними.