- •Зміст методології юриспруденції. Підходи та методи осягнення правової реальності.
- •Первісне і похідне походження держави. Олігархічна теорія походження держави.
- •Конфліктне призначення права. Примирювальна теорія походження права.
- •Співвідношення держави і права. Правова і етатистська держава
- •Юриспруденція та її система. Загальнотеоретична юриспруденція як сучасна теорія держави і права.
- •Предмет загальнотеоретичної юриспруденції. Правознавство і державознавство.
- •Догматичний (формально-логічний) метод у юридичній теорії і практиці.
- •Поняття і засоби правового мислення. Формування правового мислення в сучасних юристів.
- •Герменевтичний підхід у правовій сфері. Мистецтво тлумачення права.
- •Юридична антропологія: право в людині - людина у праві.
- •Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне й індивідуальне регулювання.
- •Правові традиції. Законодавче, прецедентне і звичайне право.
- •13.Правові системи. Національна, інтегративна та міжнародна правові системи.
- •Структура і джерела романо-германського права.
- •15.Сім’я загального права. Прецедент в англійському й американському праві.
- •16.Релігійні правові системи. Джерела індуського і мусульманського права
- •17.Компаративістика, її роль у вивченні правової реальності.
- •18.Філософія права. Галузі філософії права. Антропологія права
- •19. Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- •20. Діалог правових культур. Правова акультурація і декультурація.
- •21. Службова (інструментальна)цінність права. Цінності права.
- •22. Власна цінність права. Правові цінності.
- •23. Предмет і метод правового регулювання. Прийоми правового регулювання.
- •24. Правовий режим: поняття і види. Різноманіття правових режимів
- •25.Механізм дії права та його основні компоненти.
- •26. Поняття й ознаки правової норми. Структура правової норми
- •27. Класифікація правових норм. Дефінітивні норми.
- •28. Поняття і структура правового відношення.
- •29. Поняття і види юридичних фактів. Фактичний склад.
- •30. Поняття і структура правосвідомості. Правовий менталітет.
- •31. Правосуб'єктність: правоздатність, дієздатність, деликтоздатність.
- •32. Правова культура суспільства та її компоненти.
- •33. Правосвідомість і правова культура особистості.
- •34. Поняття і класифікація принципів права. Принцип верховенства права.
- •35. Правові презумпції, правові аксіоми, правові фікції.
- •36. Юридична концепція прав людини. Правовий статус особистості.
- •37. Три покоління прав людини. Індивідуальні і колективні права. Проблема четвертого покоління прав людини.
- •38. Суб'єктивні права і юридичні обов'язки: поняття і структура.
- •39. Загально-соціальні і спеціальні функції права. Функції права і функції правосвідомості.
- •40. Правове виховання і його форми. Правова інформованість.
- •41. Поняття й основні вимоги законності. Правозаконність.
- •42. Поняття правового порядку. Забезпечення правопорядку. Правопорядок у сучасній Україні
- •43. Джерела права. Первинні і вторинні джерела права. Джерела права сучасної України.
- •44. Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість).
- •45. Юридична практика: поняття і види. Роль судової практики в системі юридичної практики.
- •46. Держава і соціальне партнерство.
- •47. Компетенція суб'єктів права: поняття і зміст.
- •48. Правові аномалії: нігілізм, ідеалізм, догматизм.
- •49. Суб'єкти права. Юридичні особи як суб’єкти права.
- •50. Систематизація законодавства. Облік нормативно-правових актів. Правовий тезаурус
- •51. Система права, галузі й інститути права. Правові спільноти.
- •52. Приватне і публічне право. Уособлення соціального права.
- •53. Матеріальне і процесуальне право. Зростання ролі процесуального права в сучасні Україні.
- •54. Реалізація права. Форми реалізації права.
- •55. Поняття і призначення застосування права. Ідеологія застосування права.
- •56. Реалізація і застосування права. Безпосередня і правозастосовча реалізація права.
- •57.Процес застосування права. Стадії правозастосовчого процесу.
- •58. Акти застосування права: поняття і види. Структура складного акту застосування права.
- •59. Тлумачення права: поняття і види. Офіційне тлумачення права
- •60. Прогалини в праві і способи їх усунення і подолання.
21. Службова (інструментальна)цінність права. Цінності права.
Інструментальна (службова) цінність права - виражається в його зовнішніх властивостях (нормативності, системності, формальній визначеності, загальній обов'язковості та ін.) як регулятора суспільних відносин, інструменту для вирішення різних завдань, зокрема для забезпечення функціонування соціальних інститутів (держави, соціального управління, моралі та ін.) та інших соціальних благ. Інструментальною цінністю права є те, що: а) інструментарій права (правові способи) використовується різними суб'єктами соціального життя - державою, церквою, громадськими об'єднаннями, комерційними організаціями, громадянами; б) відповідно до права люди погоджують свою поведінку, розмежовують цінності й анти-цінності; в) право виступає ефективним засобом захисту від правопорушень, розв'язання спорів, конфліктів у суспільстві; в) право зберігає накопичені цінності - закріплює їх, інформує про них, створює їх ієрархію, інвентаризує і перерозподіляє, охороняє і захищає. Особливістю права як інструменту є володіння оптимальною нормативністю - обсяг нормативного регулювання повинен відповідати вимогам життя, а нормативне й індивідуальне регулювання - бути співвідносними. Надмірність нормативного регулювання суспільних відносин, як і недостатність, знижує інструментальну цінність права. Основні аспекти цінності права:Власна цінність права - пов'язана з його сутністю і полягає в тому, щоПраво надає свободу вибору, погоджує права й обов'язки, встановлює взаємну відповідальність особи і держави, втілює гуманізм, толерантність і консенсус, поєднує свободу і порядок. Інструментальна (службова) цінність(вище) Історико-культурна цінність права - виявляється у його можливостях бути охоронителем культурних надбань різних поколінь людства, скарбницею правових принципів і норм, що вироблялися у процесі боротьби народів за свободу, демократію, права людини, її гідність, ставали спадкоємними та втілювалися у життя.Власна, інструментальна, історико-культурна цінності права виявляються на загально-соціальному (національному), особистісному, загальнолюдському (світовому) рівнях. 1. Загально-соціальний рівень цінноті права Полягає у здатності права: а) впорядковувати суспільні відносини, необхідні для нормального функціонування суспільства; б) розвивати ті відносини, у яких зацікавлені як окремі індивіди, так і суспільство в цілому, поєднувати їх інтереси (ринкова економіка, багатопартійна політична система, демократична виборча система тощо); в) вносити стабільність і порядок у суспільні відносини, протистояти свавіллю держави і людини; г) забезпечувати організованість і нормальну життєдіяльність, соціальний мир 2. Особистісний рівень цінності права Виражається у глибокому особистісному змісті права, оскільки воно: а) слугує мірою свободи в суспільстві; б) є справедливою мірою свободи; в) виступає як справедлива міра рівності. 3. Загальнолюдський (світовий) рівень цінності права За допомогою права розв'язуються глобальні проблеми економічного та іншого суміжного характеру (екологічні кризи, ресурсні обмеження тощо), вирішуються воєнні, релігійні, етнічні та інші конфлікти, що виникають у регіонах світу.
