18.Філософія права. Галузі філософії права. Антропологія права

За своїм статусом філософія права є комплексною, суміжною дисципліною, що знаходиться на стику філософії та юриспруденції. У силу існування двох різних джерел формування філософії права склалися і два основні підходи до розуміння її статусу. Перший підхід розглядає філософію права як частина загальної філософії та визначає її місце серед таких дисциплін, як філософія моралі, філософія релігії, філософія політики та ін Відповідно до цього підходу філософія права відноситься до тієї частини загальної філософії, яка «наказує» людині необхідну манеру поведінки як соціальної істоти, тобто практичної філософії, вчення про належне. Другий підхід відносить філософію права до галузей юридичної науки. З цієї точки зору вона є теоретичним фундаментом для створення позитивного права і науки про позитивне право. Така подвійність філософії права знайшла своє вираження в тому, що в ряді країн, наприклад в Україні, вчений ступінь з філософії права може присуджуватися як по розряду філософських, так і по розряду юридичних наук. Отже, вона може розвиватися як філософом, так і юристом. Структура філософії права. За своєю структурою філософія права близька до структури загальної філософії. У ній можуть бути виділені наступні основні розділи: 1) онтологія права, у якому досліджуються проблеми природи права і його основ, буття права і форм його існування, зв'язку права із соціальним буттям і його місцем у суспільстві; 2) антропологія права, у якому розглядаються антропологічні основи права, поняття «правова людина», права людини як вираження особистісної цінності права, а також проблеми статусуінституту прав людини в сучасному суспільстві, права людини в конкретному соціумі, співвідношення особистості і права і т.д.; 3) гносеологія права, у якому досліджуються особливості процесу пізнання в сфері права, основні етапи, рівні і методи пізнання в праві, проблема істини в праві, а також правова практика яккритерій правової істини; 4) аксіологія права, у якому досліджується цінність як визначальна характеристика людського буття, спосіб буття цінностей, аналізуються основні правові цінності (справедливість, воля, рівність, права людини і т.д.), їх «ієрархія» і способи реалізації в умовах сучасної правової реальності. 5) у структурі філософії права можна виділити і прикладний розділ, у якому розглядаються філософські проблеми конституційного права (правова державність, поділ влади, конституційнаюрисдикція), цивільного права (договір і зрівняння збитків і прибутку, власність), процесуального і карного права та ін. головних питань філософії права:1) про підставу справедливості і її критеріїв (завдання, у межах якого право співвідноситься з мораллю) - «природного права»; 2) про нормативну (зобов'язуючу) силу права, чи питання про те, чому людина повинна підкорятися праву (завдання, у межах якого визначається співвідношення права і влади); 3) про природу і функції позитивного права (завдання, у межах якого з'ясовується характер правових норм), тісно пов'язане з рішенням попередніх двох питань - воно забезпечує виправданняпозитивного права. Антропологія праваВеликий розділ філософії права присвячений проблемі людини в контексті аналізу умов та особливостей її існування. Ця частина - екзистенціальна філософія права - порушує такі проблеми, як ситуативна поведінка людини, її вибір і рішення в контексті свободи та примусу тощо. У межах екзистенціального підходу до права з'ясовується розрізнення співвідношення права як екзистенціального явища (живе право) і позитивного права (офіційний закон). У цьому сенсі екзистенціальне право трактується як "справжнє право", що відповідає "справжньому існуванню", екзистенції, а закон (позитивне право) - як формальне, відчужене від людини, протилежне її пластичній, змінній екзистенційній сутності. Особливість екзистенційного підходу до права полягає в тому, що в фокусі його уваги перебуває людська особистість.