- •Зміст методології юриспруденції. Підходи та методи осягнення правової реальності.
- •Первісне і похідне походження держави. Олігархічна теорія походження держави.
- •Конфліктне призначення права. Примирювальна теорія походження права.
- •Співвідношення держави і права. Правова і етатистська держава
- •Юриспруденція та її система. Загальнотеоретична юриспруденція як сучасна теорія держави і права.
- •Предмет загальнотеоретичної юриспруденції. Правознавство і державознавство.
- •Догматичний (формально-логічний) метод у юридичній теорії і практиці.
- •Поняття і засоби правового мислення. Формування правового мислення в сучасних юристів.
- •Герменевтичний підхід у правовій сфері. Мистецтво тлумачення права.
- •Юридична антропологія: право в людині - людина у праві.
- •Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне й індивідуальне регулювання.
- •Правові традиції. Законодавче, прецедентне і звичайне право.
- •13.Правові системи. Національна, інтегративна та міжнародна правові системи.
- •Структура і джерела романо-германського права.
- •15.Сім’я загального права. Прецедент в англійському й американському праві.
- •16.Релігійні правові системи. Джерела індуського і мусульманського права
- •17.Компаративістика, її роль у вивченні правової реальності.
- •18.Філософія права. Галузі філософії права. Антропологія права
- •19. Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- •20. Діалог правових культур. Правова акультурація і декультурація.
- •21. Службова (інструментальна)цінність права. Цінності права.
- •22. Власна цінність права. Правові цінності.
- •23. Предмет і метод правового регулювання. Прийоми правового регулювання.
- •24. Правовий режим: поняття і види. Різноманіття правових режимів
- •25.Механізм дії права та його основні компоненти.
- •26. Поняття й ознаки правової норми. Структура правової норми
- •27. Класифікація правових норм. Дефінітивні норми.
- •28. Поняття і структура правового відношення.
- •29. Поняття і види юридичних фактів. Фактичний склад.
- •30. Поняття і структура правосвідомості. Правовий менталітет.
- •31. Правосуб'єктність: правоздатність, дієздатність, деликтоздатність.
- •32. Правова культура суспільства та її компоненти.
- •33. Правосвідомість і правова культура особистості.
- •34. Поняття і класифікація принципів права. Принцип верховенства права.
- •35. Правові презумпції, правові аксіоми, правові фікції.
- •36. Юридична концепція прав людини. Правовий статус особистості.
- •37. Три покоління прав людини. Індивідуальні і колективні права. Проблема четвертого покоління прав людини.
- •38. Суб'єктивні права і юридичні обов'язки: поняття і структура.
- •39. Загально-соціальні і спеціальні функції права. Функції права і функції правосвідомості.
- •40. Правове виховання і його форми. Правова інформованість.
- •41. Поняття й основні вимоги законності. Правозаконність.
- •42. Поняття правового порядку. Забезпечення правопорядку. Правопорядок у сучасній Україні
- •43. Джерела права. Первинні і вторинні джерела права. Джерела права сучасної України.
- •44. Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість).
- •45. Юридична практика: поняття і види. Роль судової практики в системі юридичної практики.
- •46. Держава і соціальне партнерство.
- •47. Компетенція суб'єктів права: поняття і зміст.
- •48. Правові аномалії: нігілізм, ідеалізм, догматизм.
- •49. Суб'єкти права. Юридичні особи як суб’єкти права.
- •50. Систематизація законодавства. Облік нормативно-правових актів. Правовий тезаурус
- •51. Система права, галузі й інститути права. Правові спільноти.
- •52. Приватне і публічне право. Уособлення соціального права.
- •53. Матеріальне і процесуальне право. Зростання ролі процесуального права в сучасні Україні.
- •54. Реалізація права. Форми реалізації права.
- •55. Поняття і призначення застосування права. Ідеологія застосування права.
- •56. Реалізація і застосування права. Безпосередня і правозастосовча реалізація права.
- •57.Процес застосування права. Стадії правозастосовчого процесу.
- •58. Акти застосування права: поняття і види. Структура складного акту застосування права.
- •59. Тлумачення права: поняття і види. Офіційне тлумачення права
- •60. Прогалини в праві і способи їх усунення і подолання.
13.Правові системи. Національна, інтегративна та міжнародна правові системи.
Термін «правова система» відображає конкретно історичний, реально існуючий комплекс взаємопов'язаних юридичних засобів і явищ держави.. Правова система — система, яка постійно розвивається, тобто не є сталою. Вона безперервно вдосконалюється та змінюється в ході історичного процесу. Правову систему слід відрізняти від поняття «система права». Система права на відміну від правової системи відображає не всю сукупність правових явищ, а лише внутрішню будову права як сукупність правових норм. Правова система — це більш широке поняття, яке охоплює не лише право, як нормативну систему, його джерела, а й праворозуміння, правоутворення, правозастосування, юридичну науку, юридичну практику тощо. Поняття правової системи дає змогу охопити всі правові явища в їх сукупності, взаємозв'язку та взаємодії. Отже, правова система — сукупність взаємозв'язаних, узгоджених і взаємодіючих юридичних засобів, за допомогою яких відбувається регулювання суспільних відносин. Вона:—базується на праві;—формується у зв'язку з правом;—має вторинний характер по відношенню до базисних відношень;—існує у вигляді складного комплексного утворення; —складається із ряду елементів.До елементів правової системи відносяться наступні статичні елементи:—система права;—система законодавства;—правові принципи; —правова культура;—юридичні установи;—юридична техніка;—юридичні терміни;—правова політика. Остання класифікація, якої дотримується більшість сучасних вчених Романо-германський тип Для всіх правових систем романо-германської сім'ї загальними є такі джерела права:нормативно-правові акти;міжнародні договори;правові звичаї;судова рактика (судові прецеденти);правова доктрина;загальні принципи права. правових систем: А) романський підтип правових с-м (Франція, Бельгія, Люксембург, Голландія та ін.); Б)германський підтип (група) правових систем (ФРГ, Австрія, Швейцарія та ін.); 2. Англо-американський тип правових систем (Англія, Пн.Ірландія, США, Канада…): А) англійське загальне право; Б) американське право. 3. Змішаний тип правових систем: А) скандинавські правові системи (група); Б) латиноамериканська група правових систем (Аргентина, Уругвай, Парагвай). 4. Релігійно-традиційний тип правових систем: Кожна із зазначених груп правових систем Ґрунтується на власних релігійно-філософських системах — іслам, індуїзм, конфуціанство, християнство. Юридичні джерела права співвідносяться з релігійними як форма і зміст. Релігійно-моральна норма має пріоритет над правовою нормою А) релігійно-общинна група правових систем;Б) далекосхідно-традиційна група правових систем;В) звичаво-общинна група правових систем. Національна правова система – конкретно-історична сукупність права (законодавства), юридичної практики і панівної правової ідеології окремої країни (держави). Нац. правова система є елементом конкретного суспільства і відображає його соціально-економічні, політичні, культурні особливості. Міжнародна правова с-ма представляє собою цілісну сукупність правових норм міжнарод. походження, міжнародних органів і організацій, а також міжнар.-правової свідомості, які забезпеч. в процесі юрид. практики врегулювання виходячих за межі нац. границь сусп. відносин, які виникають між субєктами світового співтовариства.
