- •Розділ 1. Питання виникнення та аналізу проблеми.
- •1.1. Історія розвитку музичного супроводу у кіно.
- •1.2. Основні поняття дослідження
- •2.1. Специфіка музики в кіно.
- •2.2. Виразні засоби, їх взаємозв’язок кіномузики з іншими складовими звукоряду.
- •2.2.1. Види обробки музика та інших компонентів звукоряду
- •2.2.2. Символізм кіномузики
- •2.3. Взаємозв'язок кіножанру і музики
- •3.1. Європейська кіномузика та музика у голівудському кіно
- •3.2 Роль пісні в кінофільмі
3.2 Роль пісні в кінофільмі
Як вважав И. Дунаєвський, пісня таїть у собі, у своїй музичній фактурі і в особливостях тексту можливості внутрішньої драматургії, можливості симфонічного збагачення, розробки і варіантності в фільмі. Якщо цієї умови немає, пісня може повністю відповідати змісту, емоціям і ритму певних кадрів, такого-то епізоду, але раптом виявитися непідходящою для іншого епізоду, хоча в нім діють ті ж самі особи, що і в першому випадку. Тут йдеться про глибокий внутрішній контакт, який має бути між музикою (піснею) і зоровим чинником. Це одне з найважливіших вимог для композитора при роботі над піснею для фільму, оскільки пісня – найбільш легко прийнятний вид кіномузики, що запам'ятовується. Пісня великою мірою сприяє популярності фільму і в хорошому фільмі рідко зустрічаються невдалі пісні.
Пісня у фільмі відповідає, передусім, його змісту, вона зазвичай конкретизує його основні моменти. Особливо яскраво це видно в такому фільмі, як "Веселі хлопці" Г. Александрова. Марш, що виникає на початку і звучний у фіналі, виражає основну ідею фільму – життєрадісність, оптимізм.
Пісня, виявляючи основні моменти змісту фільму, тісно пов'язана з сюжетом. Але сюжет отримує своє остаточне вираження у фабулі, рух якої має бути безперервним, і пісня, поза сумнівом, затримує цей рух. Але вона не послабляє дію фільму, навпроти, пісня зазвичай радує слухача, оскільки фабула під час звучання пісні, затримуючись у своєму русі, не втрачає напруженості. Це не зниження якості кінотвору, а його підвищення. Такі моменти у фільмі, коли дія трохи загальмована, насправді вимагають від глядача особливої уваги – це ніби вузлові пункти твори, від яких залежить його подальша течія. Такі моменти зазвичай підтримуються музикою, яка, підхоплюючи смислову лінію епізоду, узагальнює і ніби розсовує його зміст.
Пісня, вдало введена у фільм, ніколи не сприймається глядачем-слухачем як окремий "музичний твір". Вона для глядача – невід'ємна частина реалістичного образу у фільмі. Глядач завжди пов'язує пісню у своїй уяві не лише зі змістом, але й з зоровими образами фільму. Ми запам'ятовуємо вигляд дійової особи, яка виконувала пісню, її жести, манеру, позу і події, що відбувалися в той момент. Наша пам'ять, таким чином, збагачується цілою серією додаткових асоціацій, що сприяють закріпленню пісенного образу.
Пісенні і зорові образи можуть зливатися передусім в ритмі, оскільки образ на екрані і образ в музиці існує якесь певний час і його мірилом є ритм, ритмічна будова шматка. У фільмах режисера Г. Александрова виготовлялася спочатку фонограма, а вже по ній, тобто в повній ритмічній єдності з нею, робилася зйомка зорової частини фільму. Такий метод забезпечував ритмічну спайку пісенного зразка із зоровим, і пісня міцно западала у свідомість глядача-слухача.
Список використаної літератури:
1. История кинематографа / Часть 1: Немое кино. Ранние годы.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://snimifilm.com/content/istoriya-kinematografa-chast-1-nemoe-kino-rannie-gody-1915
2. Комаров С.В. Кинематография США (1896—1929). М., 1961
3. Жорж Садуль. Всеобщая история кино. - М.: Искусство, 1958.
4. Эвген Сивокінь. Анімація авторська та комеційна.// Екранні мистецтва – 2014 – С. 98
5. Б.Г. Хаспов. Ли де Форест и первые шаги электроники. [Електронний ресурс]. Режим доспуту: http://electrik.info/main/fakty/304-li-de-forest-i-pervye-shagi-elektroniki.html
6. История кинематографа / Часть 2: Немое кино. Ранние годы.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://snimifilm.com/content/istoriya-kinematografa-chast-2-nemoe-kino-rastsvet-nemogo-kino-1916-1928
7. Типы (жанры) Саундтреков. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://mysoundtrack.ru/info/
8. Музыка в кино играет наиважнейшую роль.[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://freshproduction.com/muzyka-%E2%80%93-eto-yazyk-dushi/
9. Звукорежиссура, звуковое оформление. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://snimifilm.com/almanakh/postproizvodstvo/montazh-zvuka/zvukorezhissura-zvukovoe-oformlenie
10. Техника фонического преобразования звука. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kinomyzuka.ru/texnika-fonicheskogo-preobrazovaniya-zvuka/
11. Самый лучший диалог – краткий диалог. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kinomyzuka.ru/samyj-luchshij-dialog-kratkij-dialog/
12. Синтез звука і зображення та функції мови у фільмі. Л.В.Рязанцев. Мистецтвознавчі записки: Зб. Наук. Праць – Вип. 16. – К.: Міленіум, 2009 – С. 112
13. Марсель Камю. Черный Орфей. 1959 р. (фільм) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kinopoisk.ru/film/7723/
14. Ян Рыбковский, Станислав Ружевич. Часы надежды. 1955р. (фільм) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kinopoisk.ru/film/120509/
15. Шумовая киномузыка. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kinomyzuka.ru/shumovaya-kinomuzyka/
16. Функция представления движения. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kinomyzuka.ru/shumovaya-kinomuzyka/
17. Ейзенштейн С.М. Броненосець Потьомкін. 1925р. (фільм) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kinopoisk.ru/film/481/
18. Кракауэр З. Природа фильма / З.Кракауэр. – М. : музика, 1970. – 158с.
20. Сотруднечество композитора и звукорежисера. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kinomyzuka.ru/sotrudnichestvo-kompozitora-i-zvukoinzhenera/
21. Меерзон Б.Я. Акустические основы звукорежиссуры. Часть ІІ. // ГИТР, 2000. – 72с. – С.40-51
22 Музыка в функции символ. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.kinomyzuka.ru/muzyka-v-funkcii-simvola/
23. Сергей Герасимов. Молодая Гвардия. 1948. (фыльм) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kinopoisk.ru/film/46682/
24 История кинематографа / Часть 3: Немое кино. Развитие звукового кино. Новые времена (1928-1945). [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://snimifilm.com/statyi/istoriya-kinematografa-chast-3-razvitie-zvukovogo-kino-novye-vremena-1928-1945
25. Звуковые еферты, «Фоли». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://snimifilm.com/almanakh/postproizvodstvo/montazh-zvuka/zvukovye-effekty-foli
26. Професия – дизайнер звука. Антон Диникин. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://prosound.ixbt.com/education/sound-design.shtml
27. Рыцаева М.Г. Популярная энциклопедия для детей. – М.: Музыка, 1994 327с.
28. Зависимость музыки от жанра фильма. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kinomyzuka.ru/zavisimost-muzyki-ot-zhanra-filma/
29. Соловьева І. Кіно Італії (1945-1960). Нариси, М., 1961; с.177
30. Хью Бэдли. Техника документального кинофильма / Пер. с англ. — М.: Искусство, 1972.
31. Музыка в мультипликационных и трюковых фильмах. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kinomyzuka.ru/muzyka-v-multiplikacionnyx-i-tryukovyx-filmax/
32. Музыкальный эксперимент в кино. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kinomyzuka.ru/muzykalnyj-eksperiment-v-kino/
33. Halina Bielinska, Влодзимеж Хаупе. Смена Караула. 1959 (фільм) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kinopoisk.ru/film/158347/
34. Недостатки экранизированной оперы. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kinomyzuka.ru/nedostatki-ekranizirovannoj-opery/
35. История кинематографа / Часть 6: Послевоенное кино в других странах
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://snimifilm.com/statyi/istoriya-kinematografa-chast-6-poslevoennoe-kino-v-drugikh-stranakh
36. 5 Films de Milkos Jancso. Olevear Bitoun. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dvdclassik.com/critique/silence-et-cri-jancso
37 Тарковский, Бергман, Феллини и другие: средняя дляна кадра в фільмах европейских режиссеров. Барри Солт. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cinemotionlab.com/novosti/01797-tarkovskiy_bergman_fellini_i_drugie_srednyaya_dlina_kadra_v_filmah_evropeyskih_rezhisserov/
38. Джон Грирсон и английская документалистика. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://botanikkun.wordpress.com/2015/01/16/
39. Французкая новая волна. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://na8el.livejournal.com/11250.html
40. Биография Альфред Хичкок. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/hollywood/39377/bio/
41. Классическая музыка в голливудском кино. Константин Рычков. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nv.mosconsv.ru/wp-content/media/rychkov.pdf
42. Hickman R. Reel Music: Exploring 100 Years of Film Music. NY: W. W. Norton, 2006. 526 с.
