- •Розділ 1. Питання виникнення та аналізу проблеми.
- •1.1. Історія розвитку музичного супроводу у кіно.
- •1.2. Основні поняття дослідження
- •2.1. Специфіка музики в кіно.
- •2.2. Виразні засоби, їх взаємозв’язок кіномузики з іншими складовими звукоряду.
- •2.2.1. Види обробки музика та інших компонентів звукоряду
- •2.2.2. Символізм кіномузики
- •2.3. Взаємозв'язок кіножанру і музики
- •3.1. Європейська кіномузика та музика у голівудському кіно
- •3.2 Роль пісні в кінофільмі
2.2.1. Види обробки музика та інших компонентів звукоряду
Наведемо мінімальний набір прийомів обробки при виробництві музики, в кино- і в телеіндустрії, що, зазвичай, використовують такі ефекти (як при записі, так і в оброблених саундтреках) [21]:
«Луна» (echo) – щоб імітувати ефект реверберації у великому холі або печері, до оригінального сигналу додається один або декілька сигналів із затримкою. Щоб це сприймалося як луна, затримка має бути більш ніж 50 мілісекунд або вище. Якщо немає можливості реально відтворити звук в необхідних обставинах, ефект луни може бути реалізований за допомогою або цифрових, або аналогових методів. Аналогові луно-ефекти забезпечуються з використанням затримок на стрічці, або пружинних ревербераторів. Коли велика кількість затриманих сигналів мікшується впродовж декількох секунд, то звук, що виходить в результаті, дає ефект присутності у великому приміщенні і називається реверберацією. Сюди також входить ефект зворотної луни (reverse echo). Це наростаючий ефект, що створюється при реверсуванні аудіо-сигналу і запису луни або затримки в той час, як сигнал відтворюється у зворотному напрямі. Коли результуючий звук буде відтворений в нормальному напрямі, останні звуки луни будуть чутні до оригінального звуку, створюючи наплив шуму типу наростання перед відтворенням звуку і безпосередньо в самому процесі.
Флэнжер (flanger) – для створення незвичного звуку затриманий сигнал додається до оригінального з плавнорегульованою затримкою (зазвичай, менш ніж 10 мілісекунд). Зараз цей ефект можна зробити електронним способом за допомогою DSP, але спочатку він створювався завдяки програванню одного і того ж запису на двох синхронізованих магнітофонах, а потім отримані сигнали зводилися разом. Оскільки апаратура була синхронізована, мікс звучав більш менш нормально, але, якщо оператор торкався пальцем до сторони, або флангу одного з магнітофонів, то цей апарат дещо уповільнював відтворення, і його сигнал змінював фазу, що створювало ефект фазування. Коли оператор прибирав палець, плеєр прискорювався, коли це відбувалося – тахометр повертався у фазу з основним магнітофоном. Таке фазування вгору і вниз по діапазону може виконуватися ритмічно.
Хорус (chorus) – затриманий сигнал додається до оригінального з постійною затримкою. Затримка має бути короткою, щоб цей ефект не сприймався як луну, але не менше 5 мілісекунд, щоб її було взагалі можна розрізнити. Якщо затримка занадто мала, вона згубним чином впливатиме на оригінальний, незатриманий сигнал. Досить часто затриманим сигналам злегка змінюють висоту звуку, щоб реалістичніше передати ефект присутності безлічі голосів
Еквалізація, або вирівнювання (equalization) – різні частотні діапазони або ослабляються, або форсуються для створення бажаних спектральних характеристик. Надмірне використання еквалізації, на зразок значного урізування деяких частот, може створювати ще більше незвичайні ефекти. Сюди також відноситься і фільтрація. Застосування смугово-пропускаючого фільтру для голосу може імітувати ефект телефонної розмови, тому що смугово-пропускаючі фільтри використовуються в телефонах.
Овердрайв-эффекты (overdrive effects), такі як використання фуз-бокса, можуть застосовуватися для створення спотворених звуків, наприклад, для моделювання голосів роботів або імітації радіотелефонного зв'язку з перешкодами (приклад – радіопереговори між пілотами). Найпростіший овердрайв-эффект – це обрізання сигналу, коли його абсолютна величина перевищує деякий поріг.
Зміна висоти звуку (pitch shift) – аналогічно корекції висоти звуку цей ефект змінює висоту сигналу вгору або вниз по спектру. Приміром, сигнал можна зрушити на октаву вгору або вниз. Такий прийом, зазвичай, застосовується до сигналу в цілому, а не до кожної ноти окремо. Одне із застосувань зміни висоти звуку – корекція висоти. В цьому випадку музичний сигнал налаштовується на правильну висоту за допомогою цифрових методів обробки сигналу.
Розтягування в часі (time stretching) – ефект протилежний до зміни висоти звуку, тобто процес зміни швидкості аудіосигналу без модифікації його висоти.
Компресія (compression) – зменшення динамічного діапазону звуку за для уникнення ненавмисних коливань в динаміках. Використовується як на пост-виробництві, так і в якості ефекту.
