Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
gotovye_bilety-1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
340.33 Кб
Скачать

4. Перегляд рішень, ухвал, постанов міжнародного комерційного арбітражу: основні положення та підстави.

До основних переваг арбітражу при вирішенні зовнішньоекономічних спорів належить гнучкіша система вибору процедури, за якою здійснюватиметься судочинство, в тому числі обрання арбітрів та інституції, якій сторони довіряють, а також остаточність арбітражних рішень, конфіденційність і швидкість вирішення спору.

Остаточність арбітражного рішення полягає в тому, що при вирішенні питання про визнання і виконання арбітражних рішень національні суди не переглядають спір по суті і не змінюють рішення, а лише розглядають можливість його визнання та виконання у відповідній юрисдикції та видачі виконавчого документа. Така саме норма діє в Україні. Зокрема, відповідно до п. 1 ст. 35 Закону «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується.

В Україні визнання і виконання іноземних арбітражних рішень здійснюється місцевими загальними судами згідно з правилами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, відповідно до п. 1 ст. 390 якого рішення іноземних чи міжнародних арбітражів визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачені міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. Чинним міжнародним договором, що регулює питання визнання і виконання міжнародних арбітражних рішень, на даний час є Конвенція про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень, укладена у Нью-Йорку в 1958 р. (далі – Конвенція), учасницею якої є й Україна. Відповідно до ст. ІІІ Конвенції арбітражне рішення незалежно від того, в якій країні воно винесене, визнається обов'язковим.Позиція щодо неможливості перегляду арбітражних рішень по суті закріплена роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України. Так, згідно з п. 12 Постанови «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24.12.1999 р. №12 суд розглядає клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) у визначених ними межах і не може обговорювати правильність цих рішень по суті, вносити до них будь-які зміни. Як відомо, питання міжнародного комерційного арбітражу в Україні в основному регулюються Європейською конвенцією про зовнішньоторговельний арбітраж, Нью­Йоркською конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень і Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (далі – Закон).

При цьому, за певними винятками, Закон застосовується до міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться в Україні. У свою чергу, на практиці вибір місця арбітражу в Україні найчастіше означає, що спір підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово­промисловій палаті України (далі – МКАС).Саме тому потрібно пам’ятати, що після розгляду й остаточного вирішення спору сторін у МКАС та винесення арбітражного рішення, таке рішення може бути переглянуте та скасоване в судовому порядку на підставі статті 34 Закону, якщо відповідне клопотання про скасування подане зацікавленою стороною (зазвичай стороною, яка програла) протягом трьох місяців з дня отримання арбітражного рішення МКАС.

Стаття 34. Клопотання про скасування як винятковий засіб оспорювання арбітражного рішення

1. Оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.

2. Арбітражне рішення може бути скасоване судом, зазначеним в пункті 2 статті 6, лише у разі, якщо:

1) сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що:

одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або

її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або

склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону; або

2) суд визначить, що:

об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або

арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

3. Клопотання про скасування не може бути заявлено після закінчення трьох місяців, рахуючи з дня, коли сторона, що заявляє це клопотання, отримала арбітражне рішення, а в разі, якщо було подано прохання згідно із статтею 33, - з дня винесення третейським судом рішення з цього прохання.

4. Суд, до якого подано клопотання про скасування арбітражного рішення, може, якщо визнає це належним і якщо про це просить одна із сторін, зупинити провадження з питання про скасування на встановлений ним строк з тим, щоб надати третейському суду можливість відновити арбітражний розгляд або вжити інших дій, які, на думку третейського суду, дадуть можливість усунути підстави для скасування арбітражного рішення.

5. 5. Задача. 18 грудня 2002 р. господарський суд м. Києва прийняв рішення, за яким ТОВ "Аспект" має сплатити ТОВ "Вітязь" 48 тис. грн. 18 червня 2003 р. суд постановив ухвалу, якою змінив спосіб виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно ТОВ "Аспект" у повному розмірі позовних вимог. ТОВ "Аспект", не погоджуючись з ухвалою, подало касаційну скаргу до господарського суду м. Києва 18 грудня 2003 р. Господарський суд м. Києва відмовив у задоволенні скарги на підставі того, що дана ухвала оскарженню не підлягає. Питання: 1. Чи підлягає дана ухвала оскарженню? 2. Чи законні дії господарського суду? Обгрунтуйте відповідь.

Дана ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ГПК,оскільки її винесення не є правомірним. Було винесено рішення,яке набрало законної сили і його зміна можливе лише при поданні апеляційної скарги кимось з учасників процесу і проведення апеляційного розгляду. Самовільні дії Господарського Суду м.Києва з приводу винесення даної ухвали по суті позовних вимог через півроку після набрання рішенням законної сили не витримують жодної критики. А тому по суті своїй є незаконними.

Білет № 26

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]