- •Лекція 1
- •Організація контролю якості пмм.
- •Лекція 2
- •2. Засоби відбору проб пмм з резервуарів та їх класифікація.
- •Лекція 3 Процедура та правила відбору проб пмм з трубопроводів.
- •Лекція 4 Оцінка якості пмм за зовнішніми ознаками.
- •Лекція 5 Тема: Визначення наявності води та механічних домішок в авіа паливах.
- •Лекція 6. Визначення наявності в паливах водорозчинних кислот та лугів
- •Лекція 7 Тема: Визначення наявності в паливах ненасичених вуглеводнів та фактичних смол. Визначення ненасичених вуглеводнів у рідких паливах
- •Визначення концентрації фактичних смол у паливах
- •Лекція 8 Тема: Визначення фракційного складу палива.
- •Лекція 9 Тема: Визначення густини палив.
- •Лекція 10 Тема: Визначення кінематичної в’язкості масел
- •Лекція 11 Тема: Визначення коефіцієнту фільтрівності палива
- •Лекція 12 Тема: Визначення температури спалаху палива в закритому тиглі.
- •Лекція 13 Тема: Відстоювання: характеристик та теоретичні основи відстоювання .
- •Характеристика відстоювання
- •Основні методи збільшення швидкості відстоювання
- •Лекція 14 Тема: Відстоювання: класифікація, конструкція та принцип дії відстоювачів.
- •Лекція 15 Тема: Поновлення якості пмм за допомогою центрифуг.
- •Центрифуги для очищення нафтопродуктів.
- •Очищення нафтопродуктів за допомогою центрифуг
- •Лекція 16 Тема: Відновлення якості пмм фільтруванням.
- •Фільтрувальні матеріали
- •Лекція 17 Тема: Відновлення якості пмм змішуванням.
- •Відновлення якості нафтопродуктів змішуванням
- •Лекція 18 Тема: Відновлення якості пмм методом видалення забруднень в електромагнітному полі..
- •Видалення забруднень в магнітному полі.
- •Реалізація метода
- •Конспект лекцій
Лекція 6. Визначення наявності в паливах водорозчинних кислот та лугів
Аналіз бензину на вміст водорозчинних кислот і лугів можна проводити, користуючись обладнанням польової лабораторії ПЛ-2М.
При цьому виконують наступні операції. Пробу зразка бензину збовтують протягом трьох хвилин, за допомогою мірного циліндра відміряють 10 мл досліджуваного зразка і переливають цю порцію у ділильну лійку 1 (рис. 6.21). Далі відміряють 10 мл дистильованої води і переливають її у ту саму ділильну лійку.
Вміст ділильної лійки перемішують збовтуванням впродовж п'яти хвилин, періодично відкриваючи скляну пробку для видалення утворених газів. Лійку встановлюють у штатив і витримують її до повного відстоювання водного шару у нижній частині лійки.
Після відстоювання водяну витяжку зливають у дві пробірки. В одну із пробірок додають дві краплі розчину метилоранжу з колби 6 (0,2 г на 1000 мл дистильованої води), а в другу – дві-три краплі розчину фенолфталеїну з колби 7 (1г на 100 мл 96% етилового спирту). Вміст обох пробірок добре збовтують.
Рис. 6.21. Обладнання для визначення водорозчинних кислот і лугів:
1-ділильна лійка, 2-вода, 3-паливо, 4 і 5-пробірки, 6 і 7-колби з індикаторами
Порівнюючи одержані кольори суміші пробірок з даними табл. 6.5 можна зробити висновок щодо наявності або відсутності у досліджуваному зразку бензину водорозчинних кислот і лугів.
Таблиця 6.5
Порівняння сумішей
Вважається, що бензин витримав випробування, якщо водяна витяжка буде нейтральною. Якщо в результаті випробування водяна витяжка буде кислою або лужною бензин бракується.
Лекція 7 Тема: Визначення наявності в паливах ненасичених вуглеводнів та фактичних смол. Визначення ненасичених вуглеводнів у рідких паливах
Палива для двигунів, які мають у своєму складі продукти термічного крекінгу або одноступінчастого каталітичного крекінгу, можуть мати значну кількість ненасичених вуглеводнів. Ці вуглеводні мають властивість під час транспортування і зберігання перетворюватися у смоли, завдяки окислювальнополімеризаційним процесам. Висока концентрація смол шкідливо впливає на роботу двигунів. У цьому зв'язку в умовах експлуатації виникає необхідність якісної оцінки здатності палив до утворення смол. Палива, які містять у собі ненасичені вуглеводні, не можуть знаходитися на тривалому зберіганні. Для визначення наявності в рідких паливах нестійких сполук, у пробірку наливають 4…5 мл досліджуваного палива, а потім додають таку ж кількість водного розчину марганцевокислого калію (КМnО4).
Вміст пробірки перемішують і дають відстоятися. Якщо у паливі є ненасичені вуглеводні, то після перемішування фіолетово-рожевий колір водного шару переходить у бурий або у жовтий. Чим більше у паливі ненасичених вуглеводнів, тим швидше змінюється забарвлення водного шару. При відсутності у паливі ненасичених вуглеводнів колір водного шару не змінюється.
