Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 6 (ЕтаОПТМ).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
394.75 Кб
Скачать

6.5. Зберігання машин

Кожне підприємство і його підрозділи зобов'язані забезпечувати правильне зберігання і збереження експлуатованих машин. Зберігання машин може бути міжзмінне - з перервою в експлуатації машин до 10 днів, короткочасне - від 10 днів до 2 місяців і тривале (довгострокове) - більше 2 місяців. Встановлено два види довготривалого зберігання: зберігання терміном до 1 року і зберігання строком більше 1 року.

При міжзмінному зберіганні в літній час потрібна тільки організація охорони машини. У зимовий час, крім цього, приймають заходи, що забезпечують пуск двигуна і запобігають псування машин від впливу низьких температур.

Місце та умови зберігання кожного типу машин встановлюють відповідно до вимог експлуатаційної документації.

Залежно від вмісту в атмосфері корозійно-активних агентів і умов розміщення машини встановлені наступні категорії умов зберігання: А - легкі, В - середні, С - жорсткі і D - дуже жорсткі.

Для машин, що знаходяться на міжзмінному або короткочасному зберіганні, встановлена ​​категорія умов зберігання А. При більш жорстких умовах зберігання допускається встановлювати інші категорії. Міжзмінне і короткочасне зберігання машин може здійснюватися на місці їх експлуатації або на базі підприємства, де вони числяться на балансі. Тривале зберігання машин повинно здійснюватися в основному на базі підприємства. На міжзмінне і короткочасне зберігання машини повинні бути поставлені відразу після припинення їх експлуатації, а на тривале - не пізніше 10 днів з моменту припинення експлуатації. Перед постановкою машини на тривале зберігання проводять її чергове технічне обслуговування. Всі отвори, щілини, порожнини (оглядові пристрої, наливні горловини баків і редуктор, заслінки карбюраторів і вентиляторів, отвори сапунів, вихлопні труби двигунів тощо), через які можуть потрапити атмосферні опади у внутрішні порожнини машин, повинні бути щільно закриті кришками, пробками-заглушками або іншими спеціальними пристосуваннями. Для забезпечення вільного виходу води і конденсату з системи охолодження зливні пристрої повинні бути залишені відкритими. Капоти, дверцята кабін і горловини паливних баків повинні бути закриті, а при короткочасному і тривалому зберіганні опломбовані.

Важелі і педалі механізмів керування повинні бути встановлені в положення, що виключає довільне включення в роботу машин і основних частин.

При міжзмінному зберіганні машин на пневмоколісному ходу необхідно підвищити тиск в шинах понад номінального, а при короткочасному і тривалому зберіганні встановити машини на підставки (або підкладки), щоб уникнути перекосу і вигину рам та інших вузлів і знизити тиск у шинах до 80% номінального. Між шинами і опорною поверхнею має бути просвіт, рівний 8...10см.

При зберіганні машин необхідно дотримуватися таких вимог:

• місця зберігання машин повинні розташовуватися не ближче 50м від житлових будівель, складських і виробничих приміщень, а також не ближче 150м від місць зберігання палива і мастильних матеріалів;

• споруди та пристрої для зберігання машин повинні бути забезпечені протипожежними засобами відповідно до правил пожежної безпеки;

• розташування машин на місцях зберігання повинно забезпечувати можливість їх виведення на випадок пожежі;

• відкриті майданчики і навіси для зберігання машин повинні розташовуватися в сухих незатоплюваних місцях, поверхня площадок повинна бути рівною, з ухилом 2...3% для стоку води, мати тверде покриття, здатне витримати навантаження ходової частини машини при її переміщенні і стоянці;

• територія стоянки повинна бути обладнана вітрозахисними і снігозатримувальними пристроями і мати по периметру водовідвідні канави;

• на майданчику повинні бути намічені місця стоянки та проїзду машин, на місці стоянки і на кожній машині повинна бути прикріплена табличка із зазначенням марки та інвентарного номера;

• мінімальна відстань між машинами в одному ряду повинна бути не менше 0,7м, а між рядами - не менше 6м;

• при всіх способах зберігання машини повинні розташовуватися за видами і марками так, щоб забезпечити зручне проведення оглядів та обслуговування;

• на місці стоянки забороняється проводити очищення і миття машин.

Роботи, пов'язані з підготовкою, установкою на зберігання і зняттям із зберігання машин, виконуються особами, за якими вони закріплені, під керівництвом механіка підрозділу (ділянки).

Прийом машин на зберігання і видача їх зі зберігання оформляються прийомоздавальними актами або записом у журналі обліку.

Здача на склад складальних одиниць і деталей, знятих з машини, а також інструменту і приладдя оформляється описом, що додається до прийомоздавального акту.

До зданих на склад складальним одиницям і деталям або скриньках, в яких вони зберігаються, прикріплюють таблички з вказанням марки і інвентарного номера машини. Прийомоздавальний акт та додатки до нього зберігають у бухгалтерії підприємства.

Технічне обслуговування машин, що знаходяться на тривалому зберіганні, здійснюється відповідно до вимог керівництва з експлуатації.

Машини, які тривалий час зберігаються під навісом і на відкритих майданчиках, повинні перевірятися не рідше 1 разу на місяць, а після сильного вітру, снігопаду і рясного дощу - не пізніше наступного дня. Машини, що зберігаються на складах, перевіряють 1 раз в 2 місяці. Деталі з гуми та текстилю через 3 місяці необхідно провітрювати і перекладати, а при необхідності - дезінфікувати, насухо протирати і припудрювати тальком.

Категорично забороняється розкомплектовувати машини, які знаходяться на зберіганні. Особи, винні в розукомплектування машин, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

При знятті машин з тривалого зберігання необхідно: зняти її з підставок або прокладок; очистити поверхні від запобіжного мастила; зняти всі герметизуючі пристрої (заглушки, склеювання); підвищити тиск в шинах до номінального; встановити на машину всі зняті при постановці на зберігання деталі й складальні одиниці; заправити систему охолодження охолоджувальною рідиною; залити пальне в паливний бак; перевірити рівень масла в картерах і при необхідності долити; перевірити щільність електроліту в акумуляторній батареї і при необхідності довести її до норми відповідно до сезону експлуатації; запустити і прогріти двигун, перевірити його справність; перевірити справність дії механізмів; у самохідних машин перевірити справність дії механізмів трансмісії, ходової частини та рульового керування.

Дані про постановку машин на зберігання, зняття їх з зберігання, як правило, заносяться в паспорт (формуляр) машини.