3. Гідрогеологічні дослідження при промисловому та цивільному будівництві.

Схеми методики комплексних гідрогеологічних досліджень для житлово-цивільного та для промислового будівництва принципово не відрізняються.

На стадії ТЕ0 збирають, систематизують та аналізують літературні та інші матеріали. У невеликому об'ємі проводяться рекогносцирувальні дослідження на всіх конкуруючих майданчиках. До складу досліджень входить комплексна гідрогеологічна зйомка масштабу 1:25000 - 1:10000, яка супроводжується проходкою окремих гірничих виробок. Визначаються положення рівня ґрунтових вод, потужність ґрунтового потоку, загальний напрямок руху ґрунтових вод, хімічний склад та агресивні. властивості підземних вод.

На стадії РП встановлюються закономірності формування гідрогеологічних умов, прогнозуються їх зміни в процесі будівництва та експлуатації споруд. Головним методом вивчення гідрогеологічних умов є гідрогеологічна зйомка масштабу 1:10000 -1:5000, у процесі якої виконується головний об’єм дослідно-фільтраційних робіт, режимних спостережень, вивчається хімічний склад та агресивні властивості підземних вод.

На стадії РД гідрогеологічні дослідження проводяться в невеликих об'ємах для відповідальних будинків і споруд з метою уточнення глибини закладення фундаменту, здійснення водознижувальних та протифільтраційних заходів та організації режимної мережі.

Матеріали гідрогеологічних досліджень на стадії техноробочого проекту мають дати повну й кінцеву інформацію для всіх конструктивних рішень та вибору методу проведення будівельних робіт.

4. Гідрогеологічні дослідження при будівництві підземних споруд.

До підземних споруд відносяться автодорожні, залізничні, пішохідні й судноплавні тунелі, тунелі метрополітену, підземні стоянки автомобілів і гаражі, підземні заводи, морські бази, підземні ГЕС, дериваційні тунелі [від лат. «Derivatio» – відведення; це тунель, що підводить воду до гідравлічних турбін] та тунелі, що відводять воду .

Головна складність оцінки гідрогеологічних умов при їх будівництві полягає в тому, що ці споруди закладаються на значній глибині, де сучасні методи досліджень не завжди забезпечують достатньо повну та достовірну інформацію.

За ступенем доступності для досліджень всі підземні споруди поділяються на 3 групи: 1) мілкого закладення (до 200 м) - ділянки розміщення споруд доступні для вивчення традиційними методами, наприклад, бурінням свердловин, геофізичними та іншими дослідженнями; 2) середнього закладання (200-500 м) - можливості буріння зменшуються, а інтерпретація геофізичних досліджень стає малонадійною; 3) глибокого закладання (>500 м) – проходяться одиничні глибокі свердловини, основним джерелом для отримання необхідної інформації є геологічні та гідрогеологічні карти, наземне картування і дешифрування аеро- та космофотознимків.

На стадіях ТЕ0 та РП проводиться зйомка по трасі тунелю. У процесі проходження підземних розвідувальних виробок проводяться гідрогеологічні спостереження за водопроявами, визначається хімічний склад та агресивність підземних вод.

Для прогнозування водопритоків у підземні виробки застосовуються методи гідрогеологічних аналогій, водно-балансових розрахунків, гідродинамічний метод та метод моделювання.