- •Поняття про засоби фізичного виховання: характеристика, особливості
- •Фізичне виховання дітей дошкільного віку. Аналіз програм, форми занять, особливості методики.
- •Класифікація фізичних вправ. Типи класифікацій.
- •Фізичне виховання школярів II ступені. Задачі, засоби, особливості методики.
- •Значення і задачі позакласної роботи з фізичної культури. Форми організації. Приблизний план проведення спартакіади школи.
- •Гнучкість і методика її розвитку. Види та стадії розвитку гнучкості. Вправи для розвитку гнучкості.
- •Оздоровчі сили природи як засіб фізичного виховання. Особливості використання. Дозування. Ефект загартовування.
- •Фізичне виховання дітей школи I ступеня.
- •Структура процесу навчання. Етапи, задачі, методи кожного етапу. Особливості засобів, що використовуються на кожному етапі.
- •Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання.
- •Форми організації занять фізичними вправами студентів. Обов’язкові, факультативні, спортивно-масові, фізкультурно-оздоровчі.
- •Організація і зміст роботи з фізичного виховання у позашкільних установах. Задачі, засоби, методи.
- •Переніс навичок, причини цього явища, види переносу. Навести приклади позитивного та негативного переносів.
- •Значення і задачі фізичного виховання студентів. Аналіз програми з фізичного виховання студентів.
- •Механізм формування рухових навичок. Стадії формування. Риси навичок.
- •Критерії орієнтації і первинного відбору. Роль вчителя фізичної культури та батьків.
- •Рухові вміння вищого порядку: визначення поняття, характерні ознаки, значення. Навести приклади.
- •Значення фізичного виховання дорослого населення. Різновиди занять з фізичного виховання дорослого населення.
- •Принцип свідомості і активності. Основні напрямки його реалізації в роботі з учнями.
- •Методика планування фізичного виховання у школі. Почасовий робочий план. Конспект уроку.
- •Фізіологічні, біохімічні і морфологічні основи швидкості.
- •Принцип наочності, вікові особливості його реалізаціъ.
- •Стабілізація швидкості, причини виникнення і шляхи боротьби з нею.
- •Принцип систематичності. Ознаки принципу: регулярність, безперервність, повторність тощо.
- •Професійна фізична підготовка в різних ланках системи фізичного виховання. Фізична вправа – як метод визначення готовності до праці.
- •Методичні особливості роботи з фізичного виховання учнів 16-18 років (школа III ступені).
- •Принцип послідовності і поступовості.
- •Фізичні вправи як метод вивчення здібностей.
- •Методика підвищення аеробних можливостей. Роль емоцій і вольової підготовки при вихованні витривалості.
- •Самостійні заняття фізичними вправами в умовах повсякденного побуту.
- •Адаптація до навантаження, форми підвищення навантажень, особливості проведення занять з урахуванням індивідуальних особливостей.
- •Зміст спортивного тренування дітей. Значення в загальній системі спортивної підготовки орієнтації та відбору.
- •Педагогічний аналіз уроку фізичної культури.
- •Методичні особливості роботи з фізичного виховання з дітьми 10-15 років. Аналіз програми.
- •Педагогічні дослідження у фізичному вихованні. Хронометрування, контрольні випробування тощо.
- •Спортивна орієнтація і відбір визначення поняття, заходи, які включають в спортивну орієнтацію, етапи відбору.
- •Контроль за ходом тренувального процесу, оцінка загальнофізичної, спеціальної, тактичної, теоретичної, психологічної підготовки.
- •Загальна і моторна щільність уроку. Засоби і методи підвищення її ефективності.
- •Особливості виховання витривалості вправ силового характеру.
- •Фактори, які визначають вплив фізичних вправ на організм: об`єм, інтенсивність навантаження.
- •Поняття і терміни: спортивне тренування, тренованість, спортивна форма. Об`єктивні та суб`єктивні показники спортивної форми.
- •Характеристика засобів фізичного виховання (фізичні вправи, природні умови і гігієнічні фактори).
- •Засоби спортивного тренування: змагання, спеціально-підготовчі і загально-підготовчі вправи.
- •Основні поняття теорії та методики фізичного виховання: фізичне виховання, фізичний розвиток, фізична культура, спорт та інші.
- •Методи визначення ефективності уроків фізичної культури: хронометраж, пульсова крива, педагогічний аналіз.
- •Зміст та методика фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми переддошкільного віку (від народження до 3 років).
- •Фізичне виховання учнів спеціальної медичної групи.
- •Методи та принципи спортивного тренування.
- •Методи використання слова. Привести приклади використання методу слова в процесі навчання різновікової групи.
- •Особливості навчання руховим діям відповідно з рішенням завдань фізичного виховання.
- •Зміст спортивного тренування: загальнофізична, спеціальна, тактична, теоретична, психологічна підготовки.
- •Методи регламентації в процесі засвоєння нових рухових дій і в процесі удосконалення дій.
- •Педагогічний аналіз занять фізичною культурою.
- •П.Ф. Лесгафт – засновник вітчизняної системи фізичного виховання. Основні праці п.Ф. Лесгафта.
- •Практичні методи навчання: методи строго регламентованої вправи; методи частково регламентованої вправи.
- •Принцип міцності і прогресування. Вимоги до учнів, що застосовують вправи швидше ровесників.
- •Типова періодизація великого циклу тренування: особливості етапів багаторічної підготовки спортсменів.
- •Основні характеристики техніки фізичних вправ. Особливості раціональної спортивної техніки.
- •Загальна характеристика рухових якостей (поняття, групування, компоненти, фази, віковий розвиток).
- •Класифікація форм занять фізичними вправами. Побудова уроку. Визначення задач уроку: освітніх, оздоровчих, виховних, їх постановка та формулювання.
- •Організація рухової діяльності на заняттях фізичними вправами: фронтальний, груповий, коловий, індивідуальний методи. Привести приклади.
Принцип послідовності і поступовості.
.Принцип постепенности , последовательности означает непрерывное усложнение упражнений и их возможность выполнения каждым спортсменом. Надо соблюдать последовательность в переходе от легких упражнений к более сложным и трудным. Сначала разучивают их по элементам в простой обстановке, затем совершенствование в более сложных условиях. Принцип постепенности предусматривает необходимость наращивания величины нагрузки на организм на основе последовательной реализации усложняющихся двигательных заданий (упражнений), планомерного увеличения объема и интенсивности тренировочных нагрузок Последовательностью дискретных тренировочных занятий создается непрерывность тренировочного процесса.Постепенность увеличения нагрузок является гарантом развития тренированности. Постепенность усложнения развивающе-тренирующих воздействий отражается в динамике физических нагрузок.
Фізичні вправи як метод вивчення здібностей.
Физические упражнения – двигательные действия, с помощью которых решаются образовательные, воспитательные задачи и задачи физического развития. Одновременно физические упражнения рассматриваются и как метод обучения и воспитания. Важнейший признак ФУ как метода – повторяемость их применения,. ФУ влияют не только на мышцы человека. Они оказывают на него многостороннее и глубокое воздействие. При выполнении ФУ в организме занимающегося совершается целый ряд физиологических, психических, биохимических и других процессов, которые вызывают соответствующие изменения как в двигательной, так и в вегетативной сферах. Систематическое применение ФУ совершенствует деятельность всех органов и систем, способствует положительным перестройкам в работе организма. Техника ФУ предполагает наиболее рациональный способ решения задач.. Для воспитания выносливости к силовой работе используют разнообразные упражнения с отягощениями, выполняемые методом повторных усилий с многократным преодолением непредельного сопротивления до значительного утомления или «до отказа», а также методом круговой тренировки. Скоростная сила определяется скоростью, с которой может быть выполнено силовое упражнение или силовой прием. А силовая выносливость определяется по числу повторений силового упражнения до крайней усталости. Мерой гибкости является предельная амплитуда движений, которая зависит от подвижности в суставах, эластических свойств мышц и связок, от влияния нервной системы.
Методика підвищення аеробних можливостей. Роль емоцій і вольової підготовки при вихованні витривалості.
Методика повышения АВ: 1. Используя метод равномерного упражнения, необходимо прежде всего определить интенсивность и продолжительность нагрузки, найти меру повышения нагрузок и меру длительности закрепления достигнутых перестроек в различных системах организма. Работа осуществляется на пульсе 140—150 уд./мин. Для школьников в возрасте 8—9 лет продолжительность работы 10—15 мин; 11—12 лет — 15—20 мин; 14—15 лет — 20—30 мин. С практически здоровыми людьми работа осуществляется на скорости 1 км за 5—7 мин. Для людей, имеющих хорошую физическую подготовку, скорость колеблется в пределах 1 км за 3,5— 4 мин. Продолжительность работы от 30 до 60—90 мин.
2. В занятиях с тренированными людьми используют метод переменного упражнения. Сущность этого метода заключается в изменении скорости на отдельных участках и во включении спуртов и ускорений на отдельных участках дистанции в сочетании с равномерной работой. Это позволяет осваивать большие объемы нагрузки при достаточно интенсивном уровне воздействия. 3. Значительный эффект при воспитании общей выносливости дает метод интервального упражнения. Анаэробная.работа является сильным раздражителем стимулирующим функциональные перестройки сердечной деятельности. Повышается потребление кислорода, увеличивается ударный объем крови и т.д. Основная сложность при применении данного метода заключается в правильном подборе наилучших сочетаний нагрузки и отдыха. 4. Метод повторно-интервального упражнения используется в работе только с достаточно квалифицированными спортсменами. Его применение свыше 2—3 месяцев не рекомендуется
Важнейшую роль при выполнении упражнений играют эмоциональные реакции. Поэтому наиболее резкие изменения в функциональном состоянии организма наблюдаются перед спортивными соревнованиями. Степень и характер предстартовых изменений часто находятся в прямой связи со значимостью данного соревнования для спортсмена. Потребление кислорода, основной обмен могут в 2—2,5 раза превышать обычный уровень покоя. У спринтеров, горнолыжников ЧСС на старте может достигать 160 уд/мин.
.
Принцип доступності та індивідуалізації. Визначення міри доступності в навчанні.
Обучение осуществляется в соответствии с основными педагогическими
принципами: активности, сознательности, систематичности, наглядности,
постепенности и доступности, прочности овладения знаний. Принцип доступности означает возможность выполнения определённого упражнения или нагрузки каждым спортсменом. Доступность ФУ зависит: 1) от возможностей занимающихся, 2) от объективных трудностей, возникающих при выполнении того или иного упражнения в силу характерных для него особенностей. Сведения о возможностях занимающихся получают путем испытаний по нормативам физической подготовленности, а также посредством врачебных обследований и педагогических наблюдений. Ориентируясь на исходные данные, преподаватель конкретизирует программный материал, намечает границы доступного на том или ином этапе, а также перспективные рубежи и пути достижения их. Правильно оценить доступность физических нагрузок можно лишь с учетом их оздоровительного эффекта. Доступными можно считать те нагрузки, которые ведут к укреплению и сохранению здоровья. Границы доступного в процессе ФВ изменяются. Для спортивной деятельности характерна направленность именно к максимуму. Закономерным является стремление каждого пройти по пути спортивного совершенствования как можно дальше. Сущность принципа заключается в том, что нагрузочные требования должны соответствовать возможностям занимающихся. Принцип индивидуализации. Принцип индивидуализации требует построения и проведения тренировки спортсменов с учетом их возрастных особенностей, способностей, уровня подготовленности
