Господарське право

Конспект лекцій

Тема 1. Господарське право і законодавство: поняття та ознаки

Господарське право як галузь права – це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини з приводу безпосереднього здійснення господарської діяльності або керівництва такою діяльністю з застосуванням різних методів правового регулювання.

На даний час існують три основних позиції стосовно господарського права як галузі права:

1. Негативна, відповідно до якої господарське право не є самостійною галуззю права, а є простим поєднанням цивільно-правових та адміністративно-правових норм, що діють в сфері господарювання.

2. Позитивна – полягає у визнанні господарського права самостійною галуззю права, яка не має нічого спільного з іншими галузями.

3. Змішана – яка найбільш відповідає життєвим реаліям. Відповідно до неї господарське право є комплексною галуззю права, в якій систематизовані правові норми основних галузей права, що стосуються регулювання господарської діяльності.

Наука господарського права визначає історію становлення та розвитку господарських відносин в Україні та за кордоном, виявляє закономірності, тенденції, прогалини правового регулювання господарських відносин та напрацьовує рекомендації щодо вдосконалення як правового регулювання, так і правозастосовчої практики, використовуючи різноманітні наукові методи.

Теоретичними напрямами науки господарського права є:

- дослідження нормативно-правових актів та правових норм господарського законодавства;

- визначення правових засобів функціонування господарського права, характеру методів правового регулювання, а також виявлення прогалин, колізій, інших вад в системі правового регулювання господарських відносин;

- вивчення та узагальнення наукових ідей, поглядів на розвиток та регулювання суспільних відносин в галузі господарського права;

- розробка способів вдосконалення вже існуючої господарсько-правової практики та розробка проектів нової.

Завданнями науки господарського права є:

- забезпечення обґрунтованості та ефективності нормотворчого процесу з урахуванням наукової думки;

- визначення критеріїв оцінки відповідності господарського права закономірностям і принципам правового регулювання;

- розробка найбільш оптимальних механізмів реалізації норм господарського права;

- створення єдиного понятійного апарату господарського права;

- пояснення правотворчих та правозастосовчих рішень та прогнозування наслідків порушення закономірностей правового регулювання.

Господарське право як навчальна дисципліна – це сукупність знань та навичок правового регулювання господарської діяльності, а також використання відповідних правових норм у практиці господарювання при здійсненні професійної юридичної діяльності.

Навчальна дисципліна „Господарське право” ґрунтується на надбаннях господарсько-правової науки, передбачає аналіз та визначення основних засад правового регулювання господарських відносин та практики застосування актів господарського законодавства.

Господарське право як навчальна дисципліна має певну систему, яка складається з двох частин – загальної і спеціальної.

Загальна частина містить матеріал щодо основних положень правового регулювання господарської діяльності незалежно від галузі та сфери цієї діяльності.

Спеціальна частина господарського права, як навчальної дисципліни, містить матеріал щодо правового регулювання господарської діяльності в окремих галузях і сферах господарського життя (капітальне будівництво, правове регулювання перевезення вантажів та інше).

Господарське законодавство

Норми господарського права, як загальнообов’язкові правила поведінки суб’єктів господарських відносин, функціонують в певній правовій оболонці – в формі нормативно-правових актів. Саме у формі нормативно-правових актів норми господарського права приймаються, вивчаються і застосовуються на практиці, тобто функціонують як загальнообов’язкові правила поведінки в сфері господарювання.

Таким чином, господарське законодавство можна визначити як систему нормативних актів, які згідно із своїм функціональним та цільовим призначенням регулюють господарські відносини.

Ознаки господарського законодавства:

- значна розгалуженість і наявність великої кількості нормативних актів;

- перевага ва господарському законодавстві комплексних нормативних актів, що містять норми різних галузей права;

- кодифікованість господарського законодавства;

- наявність в господарському законодавстві значної кількості нормативних актів обмеженої сфери дії – відомчих, регіональних, локальних.

Господарська діяльність в Україні регулюється системою нормативно-правових актів, які поділяються на закони та підзаконні акти. В цій системі домінуючим є основний закон України - Конституція України, положення якої передбачають захист державою прав усіх суб'єктів господарювання, соціальну спрямованість економіки, гарантованість права на підприємницьку діяльність (не заборонену законом), захист конкуренції у підприємницькій діяльності.

Серед законів, що регулюють господарську діяльність, слід вказати Господарський кодекс України, Закони України „Про господарські товариства”, „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, „Про зовнішньоекономічну діяльність”, „Про фінансовий лізинг”, „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та інші.

Істотне значення мають закони, які хоч і регулюють не тільки відносини в господарській сфері, але і багато в чому приналежні до цієї сфери. Це Цивільний кодекс України, Закони України „Про власність”, „Про цінні папери та фондовий ринок”, „Про рекламу”, „Про аудиторську діяльність”, „Про охорону прав на промислові зразки”, „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та інші.

Поряд з вищенаведеними Законами значну роль в регулюванні господарської діяльності відіграють підзаконні нормативно-правові акти:

- Укази Президента України „Про усунення обмежень, стримуючих розвиток підприємницької діяльності”, „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” , „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” та інші;

- нормативні акти Кабінету Міністрів України, серед них: Положення „Про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності”, „Про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій”, Постанова „Про упорядження діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств” та інші;

- відомчі нормативно-правові акти міністерств і відомств, серед яких: „Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327; „Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 та інші;

- регіональні нормативно-правові акти, що приймаються та затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування: Правила забудови м. Харкова, Порядок розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності у місті Харкові та інші;

- локальні нормативно-правові акти, що розробляються і приймаються безпосередньо суб’єктами господарської діяльності з метою їх саморегулювання. Ці акти можуть регулювати діяльність суб’єкта господарської діяльності в цілому (Статут), його окремих структурних одиниць чи відокремлених підрозділів (Положення про філію).