Конспект на тему:

Методика формування іншомовної лінгвосоціокультурної компетентності

План:

1. Загальна характеристика ЛСК та її компонентів

2. Цілі формування ЛСК на початковому, основному, та старшому етапах

3. Етапи, вправи та завдання для формування ЛСК.

1)

Лінгвосоціокультурна компетентность (ЛСК) - це здатність і готовність особистості до іншомовного міжкультурного спілкування. Вона складається з трьох субкомпетентностей:

1) соціолінгвістичної;

2) соціокультурної;

3) соціальної.

Кожна з них характеризується своїми специфічними знаннями, навичками, вміннями і здібностями.

1. Соціолінгвістична компетентність - здатність особистості вибирати, використовувати і розуміти мовні та мовленнєві засоби іншомовного спілкування з національно-культурною семантикою відповідно до контексту, ситуацій і стилю спілкування.

Ця компетентність базується на взаємодії відповідних знань, навичок, умінь і усвідомлень зв'язків між мовою і культурою.

Соціолінгвістичні знання - знання мовних і мовленнєвих засобів з національно-культурною специфікою різних рівнів:

• безеквівалентної лексики (ЛО, що означають поняття, притаманні одній культурі (слова-реалії): англ. Tower, boarding school- школа-интернат, bagpipe - волинка, Не перекладемо адекватно англ.. слова privacy, community, бо в нашій культурі відсутні аналогії таких понять. Кільком англомовним словам відповідає одне українське: рука - arm, hand; decisive, determined - рішучий..)

• фонової лексики (слова схожі, але історичний і соціокультурний фон робить їх різними: укр. аптека і англ. drugstore, фр. pharmacie. Фонові значення трохи відрізняються. В США продається крім ліків і промислові товари, во Франції - ще й косметику, у Канаді - газети та каву.)

• сталих виразів, кліше, ідіом;

• лінгвістичних маркерів соціальних стосунків і ситуацій (висловлювання прохань, вибачень, дозволів, заборон. (Напр.: укр. «будь ласка» - англ.: ввічливе прохання - please, відповідь на подяку - You are welcome, відповідь на прохання передати щось - Here you are! )

• фразеологізмів; афоризмів, прислів'їв

• фонетичних і граматичних засобів спілкування моделей дискурсу .

Розуміти і правильно вживати всі мовні і мовленнєві одиниці можна лише за умови, якщо паралельно з мовою вивчати культуру країни не тільки шляхом засвоєння експліцитної країнознавчої інформації, а й шляхом вилучення цієї інформації з одиниць мови і мовлення, розкриваючи культурно зумовлені компоненти їх значення.

2. Соціокультурна компетентність - це здатність особистості набувати різноманітних культурологічних, (лінгво-) країнознавчих, соціокультурних і міжкультурних знань і користуватися ними для досягнення своїх цілей в іншомовному спілкуванні.

Соціокультурні знання - це знання про культуру і країну виучуваної мови:

• історико-культурного фону;

• соціокультурного фону (про суспільство, права, свободи, обов'язки громадян, політичний устрій, економіка, культура, мистецтво...);

• етнокультурного фону (стиль життя, традиції, фольклор, духовні цінності);

• семіотичного фону (про прийняті у країні символи, піктограми, значки...);

• тем «табу» і «безпечних» тем спілкування (у більшості європ. країн не прийнято запитувати про достатки, кар'єру, власний бізнес, відношення у родині. До «безпечних» тем відносяться етикетні діалоги small talk: погода, компліменти, відпустка, хобі, спорт, події культурного життя).