66 Там само, с. 189.

⁶⁷ Nick Mansfield. Masochism, p. X.

Меланхолія -«високої» культури

¹ Як відомо, найприроднішою роллю для жінки у Ніцше є та, що базована на її біології. Див.: Linda Singer. Niezschean Mytholo­gies: The Inversion of Values and the War Against Women // Feminist Inter­pretation of Friedrich Nietzsche. Ed. by Kelly Oliver and Marilyn Pearsall. - Pennsylvania University Press, 1998, p. 175. Про вплив Ніцше на со-ціял-дарвінізм див.: Alfred Kelly. The Descent of Darwin. The Populariza­tion of Darwinizm in Germany, 1860-1914. - North Carolina Press, 1981.

² Ці ідеї були складовою частиною її культурно-естетичної кон­цепції, починаючи з ранніх творів, а підсумувала вона їх у 20-х роках, коли письменниця, як свідчить Смаль-Стоцький, працювала над сту­дією, де, за її словами, «не лише націоналізм гратиме ролю в житті і культурному розвитку України, але де нарід повинен здобувати цивілізацію в своїй хаті, в своїй душі, творити свою власну українську культуру» (Ольга Кобилянська. У пам'ятку її сороклітньої письмен­ницької діяльности (1887-1927). Зладив Лев Когут. - Чернівці, 1928, с. 279).

³ Остап Луцький і сучасники. Листи до ОЖобилянської й І. Франка та інші забуті сторінки. - Ныо Йорк-Торонто, 1994, с. 59.

⁴ Фрідріх Ніцше. Так казав Заратустра // Фрідріх Ніцше. Так казав Заратустра. Жадання влади, с. 66.

⁵ «Жінка, котра має з чого жити, а цінить себе сама, і, не можучи вийти за такого, котрого справді любить, - ніколи не буде рватися за мужчиною. Тут я не говорю суб'єктивно, а опираюсь на фактах досвіду» (5, 385) - наполягає Кобилянська. Таким чином, зісков­зуючи з літератури в реальність, говорячи то про героїню, то про себе, письменниця борониться проти звички публіки ототожнювати ав­тора та літературний персонаж. В самообороні вона пише: «Тепер на мене кожний а кожний мужчина може пальцем показувати та ка­зати: вона сама тепер роззвірена, саме тепер в тім віку. І не лише на мене, а на кожну дівчину в моїм віку. Між тим, коли дівчина здорова а має яке-небудь заняття, - всякі повище згадані інстинкти сплять в неї. <...> I Marlitt була старою панною, а помимо того, скільки чистоти і святих почувань в її творах; і нікому не приходило в її часі на думку шукати за якоюсь істерією в її творах, просто тому, що се тогди не було в моді, а тепер настала фаза обожания найнижчих інстинктів, і виходять такі різні висновки і філософії як Лаври Маргольм. <...>Най би плескали в долоні всі Галіпи руські і сказали: жінка без чоловіка нічо не вдіє» (5,386-387).

⁶ Laura Marholm. Der Buch der Frauen. - p.44. Див. також: Susan Brantly. The Life and Writing of Laura Marholm. - Basel and Frankfurt am Main, 1991.

⁷ Sonia Kovalevsky. Biography and Autobiography. Translated into English by Louise von Cossel. - London: Walter Scott Ltd., 1895, p. 5,6.

⁸ Дневник Марии Башкирцевой. Перевод под ред. Л.Я.Гуревич. -Спб.- Москва: Издательство тов-ва М.О.Вольф, 1890, с. 253.

⁹ Ольга Кобилянська. Слова зворушеного серця, с. 73

¹⁰ Там само.

¹¹ Там само, с. 41.

¹² Там само, с. 127.

¹³ Там само, с. 19.

¹⁴ Там само, с. 17.

¹⁵ Там само, с. 19.

¹⁶ Там само, с. 159.

¹⁷ Там само, с. 99.

¹⁸ Там само, с. 109. "Там само, с. 136.

²⁰ Там само, с. 103.

²¹ Там само, с. 128.

²² Там само, с. 162.

²³ Там само, с. 163.

²⁴ Там само, с. 189.

²⁵ Дневник Марии Башкирцевой, с. 29.

²⁶ Там само, с. 123.

i6^J4!

²⁷ Там само, с. 323.

²⁸ Там само, с. 25.

²⁹ Там само, с. 78.

³⁰ Там само, с. 524.

³¹ Ольга Кобилянська. Слова зворушеного серця, с. 171.

³² Юрій Мулик-Луцик. Духовний портрет Ольги Кобилянської (Психологічна студія). - Вінніпег: Видання Організації Українок Канади, 1952, с. 100.

³³ Там само, с. 97.

³⁴ Там само, с. 96.

³⁵ Там само, с. 89.

³⁶ Там само, с. 93.

³⁷ Насправді, було б спрощенням зводити усю психоідеологію Ко- билянської до релігійного ідеалізму, як це робить Мулик-Луцик. «Ресентимент» (ображення) щодо оточення, яке не дозволило їй себе вповні реалізувати, так само як і «Я-ідеал», у творчості Кобилянської ведуть не лише до ідеалізації Краси-Бога, але й до різного роду Тендерних та національних ідентифікацій і заміщень. Один із таких «Я-ідеалів» - аполонівський тип «фізично дужого чоловіка». Таку ідентифікацію неможливо пояснити тим, що «через свій ресентимент Кобилянська відступила в світ казки» (Мулик-Луцик, с. 89) і «почала дивитися на ідеали землі крізь призму неба» (Мулик-Луцик, с. 88). Окрім німецького романтизму, який справив значний вплив на творчу індивідуальність Кобилянської, її психо-естетичні ідеї фор- мувалися також у руслі позитивізму, «філософії життя» Ніцше та психопатологічних зацікавлень модернізму. Відповідно Кобилян- ська не лише ідеалізує своїх персонажів у перспективі «вищої» куль- тури, яку вона прагне ствердити, але й експериментує з ними, творить перверсивні ситуації й інверсивні характери.

³⁸ Jacques Derrida. The Question of Style // Feminist Interpretation of Friedrich Nietzsche. Ed. by Kelly Oliver and Marilyn Pearsall, p. 62-63. Ці три оцінки-моделі жінки у Ніцше відбивають досить складну й амбівалентну роль жінки в його філософії, а також відображають і його реальні стосунки із жінками. Деякі дослідники наголошують гомосексуальну схильність у Ніцше, інші - садомазохістську, під- креслюючи, що у своїх еротичних стосунках Ніцше шукав передусім матір, і звідси його зв'язки зі старшими жінками та особлива роль материнства і культ жінки-годувальниці в його філософії. (Див.: Carol Diethe. Nietzsches Women: Beyond the Whip. - Berlin - New York: Walter de Gruyter, 1996).

³⁹ Осип Маковей. Ольга Кобилянська (Літературно-критична студія) //Ольга Кобилянська в критиці та спогадах, с. 63.