- •Навчально-методична картка лекційного заняття № 20
- •Виклад лекційного матеріалу
- •1. Встановлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії.
- •2. Демократичні революції, особливості їх здійснення.
- •Революції в країнах Східної Європи (1989-1991 рр.)
- •3. Основні тенденції внутріполітичного розвитку країн регіону 90-х роки хх століття на початку ххі століття.
2. Демократичні революції, особливості їх здійснення.
Криза тоталітарного режиму у Східній Європі виявилась загальною. Вона охопила економічну, соціальну, політичну і моральну сфери. Для соціальних революцій у країнах Східної Європи потрібен був зовнішній поштовх, який би послабив тоталітарну державу.
Таким поштовхом стала «перебудова» в СРСР.
«Перебудова» сприяла посиленню впливу реформаторських елементів у комуністичних партіях і зумовили дискредитацію консервативного неосталіністського керівництва. Вона позбавила народи Східної Європи страху перед можливістю радянської інтервенції.
М. С. Горбачов у відносинах з країнами Центральної і Східної Європи відмовився від «доктрини Брежнєва» і визнав право народів цих країн самостійно обирати шлях свого розвитку.
За своїм характером революції були демократичними та антитоталітарними. Окрім Румунії та Югославії, владу було змінено мирним шляхом.
Демократичні революції (1989–1991)
Спільні ознаки |
Особливості |
Революції розгорталися майже одночасно — у другій половині 1989–1990 рр. Широка участь у революційних подіях народних мас: масові страйки, демонстрації, акти громадянської непокори. Студентство, що було каталізатором усіх подій, першим розпочинало виступи. Провідну роль у цих подіях відіграла інтелігенція. Робітники склали основну массу страйкарів і демонстрантів. Усіх представників суспільства об’єднала спільна мета — прагнення ліквідувати монопольну владу правлячих комуністичних і робітничих партій |
Події у Польщі розпочалися раніше за усіх, ще на початку 80-х років, і були розведені у часі. Партійна верхівка Угорщини добровільно склала свої владні повноваження. У Чехословаччині події розгорталися мирним, безкровним шляхом. НРБ, НДР, Албанія, Румунія були одними з останніх, що позбулись тоталітарного режиму, лише події в Румуні супроводжувались насильством. Революція в Югославії йшла паралельно з розпадом країни і призвела до тривалого міжнаціонального конфлікту і війни |
Революції в країнах Східної Європи (1989-1991 рр.)
Еволюційна форма перетворення |
Революційна форма перетворення |
||||||
Угорщина. Лютий 1989 р. – пленум УСРП – відмова від керівної ролі партії у суспільстві. Весна 1989 р. початок роботи “круглого столу”. 1990 р. – вибори до парламенту на багатопартійній основі |
Польща. Лютий 1989 р. – початок засідань круглого столу. Угода про принципи парламентської демократії. |
“Оксамитові” революції – досягнення революційної мети без кровопролиття |
Сутички з органами порядку |
Народне повстання |
Громадянська війна, етнічне протистояння, втручання зовнішніх сил |
||
НДР. Вересень-листопад 1989 р. |
Болгарія. Листопад 1989 р. |
Чехословаччина. Листопад-грудень 1989 р. |
Албанія. 1990 р. – зміна політичного курсу.. Лютий 19991 р. – сутички з силами порядку. Загинуло 4 чол. Березень 1991 р. – багатопартійні вибори |
Румунія. Грудень 1989 р. – розстріл виступу населення в Тимішоаре. 21-25 грудня 1989 р. – повстання у Бухаресті. Загинуло 1104 чол. |
Югославія. 1991 р. – розпад СФРЮ. 1991-2001 рр. – Громадянська війна та етнічні конфлікти. Утворення нових незалежних держав: Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Союзна республіка Югославія (у 2003 перетворена на державу Сербія і Чорногорія.) |
||
Загальний механізм: масові виступи населення, усунення від влади комуністичного керівництва, демократичні вибори. |
|||||||