19.Мистецький Український Рух в історії літератури: ідеологія, стратегія, діяльність.

МУР — один із трьох етапів у розвитку еміґраційної літератури, що, з одного боку, продовжував „Празьку школу”, творчість українських літераторів міжвоєнного двадцятиліття з їхнім яскравим історіософізмом, націотворчим пафосом, стильовим синтезом, а з іншого —готував прихід Нью-Йоркської групи, яка в естетичному плані орієнтуватиметься на поетику модернізму. Отже, МУР у своїй сутності займає проміжне становище між модерним народництвом „пражан” та індивідуалістичним модернізмом „нью-йоркців”, у ньому полемізували між собою дві провідні концепції розвитку української літератури: традиціоналізм і модернізм, які визначали основу розвитку української літератури протягом всього ХХ ст.

Проблематика МУРу яскраво відбита у статтях та мемуарах його засновників. Проте в сучасних дослідженнях цей епізод української літературної історії досліджується недавно. Перші критичні прочитання МУРу з ревізією його ідеологічних засад здійснили Григорій Грабович у розвідці „У пошуках великої літератури”(1993) та Соломія Павличко, аналізуючи дискурс модернізму в українській літературі. Г.Грабович виходив із тлумачення настанови української еміґрації на ”велику літературу” передусім як на продукт суспільної та культурної тотальності, обумовленої прагненням засновників МУРу об’єднати всі свої зусилля для колективної національної справи української незалежності. С.Павличко основну увагу приділяє питанням модернізму, її приваблює творчість В.Петрова-Домонтовича та І.Костецького з їхніми орієнтаціями на європеїзм (західництво), інтелектуалізм, критику народництва та ін.. Водночас період МУРу, як жоден  інший період, становить собою синтез та взаємозалежність народництва як української традиції та модернізму як “антитрадиції”, що дає нам підстави розглядати це явище в його конфліктному становленні, де концепція „великої літератури” є не менш продуктивною, ніж концепція незалежної від національної ідеї індивідуальної творчості, яка дошукується загальнолюдського міфу.

Ідея створення Мистецького українського руху належить групі літераторів, які опинилися за межами Радянського Союзу після війни: І. Багряного (голова об'єднання), В. Домонтовича, Ю. Косача, І. Костецького, І. Майстренка, Ю. Шереха (Шевельова). . Очолював організацію, що нараховувала бл. 60 членів, У. Самчук. МУР намагався об'єднати всіх визначних українських письменників за кордоном, які стояли на засадах національної ідеології, та стати центром творчих дискусій між представниками різних стилів і напрямків у тогочасній українській еміграційній літературі. МУР був організацію, яка мала б консолідувати українських культурних діячів, безвідносно до їхнiх ідеологічних переконань. З МУРом пов’язані імена таких першорядних письменників, як Віктор Петров-Домонтович, Ігор Костецький, Євген Маланюк, Юрій Шерех-Шевельов… Всі вони активно співпрацюють у багатьох мурівських журналах, зокрема в мюнхенській «Арці», яка була одним iз кращих українських видань ХХ століття. І взагалі, це є перша післявоєнна літературна організація.

Митці, які входили до Муру, були свідомі того, що мали виконувати провідне завдання: мистецькими засобами творити синтетичний образ України, її духовність у минулому, теперішньому та майбутньому. Завдання українського мистецтва, як вбачали засновники Муру, в основному ті самі, що і десяток років тому: беззастережно, повно та віддано стояти на

сторожі інтересів нації, що боролася в усі часи за утвердження себе в правах, які їй належать. Мур об'єднував митців різних стилів та напрямків саме для того, щоб підкреслити, загострити, збагатити всі стилі, ідеї та напрямки.

21 – 23 грудня 1945р. у Ашаффенбурзі був проведений Перший з'їзд організації поетів та письменників “Мистецький український рух”, головою якого було обрано Уласа Самчука.

При націоналістично зорієнтованому “Часі” виходила “Мала бібліотека Муру”. Пізніше була створена видавнича комісія Муру, яка давала дозвіл поставити на виданні марку “Золота Брама”, що свідчило про апробацію даної книжки Муром і гарантією високого рівня твору. З цією маркою вийшло чимало видань.