1.2. Інформаційне забезпечення діяльності торговців цінними паперами
Закони України дають правове підґрунтя для створення і функціонування професійних учасників фондового ринку, а саме торговців цінними паперами.
Нормативно-правовим забезпеченням діяльності з торгівлі цінними паперами в Україні є:
1.Закон України " Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".
2.Закон України "Про цінні папери і фондову біржу ".
3.Закон України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".
4.Закон України "Про господарські товариства".
Нормативно-правові акти НКЦПФР з питань регулювання діяльності з торгівлі цінними паперами:
1.Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з торгівлі цінними паперами: Правила ( умови ) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андерайтингу, управління цінними паперами.
2.Положення про розрахунок показників ліквідності, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку.
Обмін інформацією між торгівцями цінними паперами, НКЦПФР, Державною фіскальною службою України, НБУ та клієнтами забезпечується через такі форми доступу:
1.Офіційні сайти торговців цінними паперами.
2.Інформація на електронних носіях чи інформація в електронних повідомленнях (e-mail).
3. Офіційні повідомлення власних інформаційних служб.
4. Офіційні засоби масової інформації (друковані та електронні ЗМІ та
інші видання ).
5. Повідомлення безпосередньо зацікавленим особам, наприклад, клієнтам або їх представникам (усні, письмові, надані засобами зв’язку, це може бути смс повідомлення чи повідомлення електронною поштою ).
6. Архіви, які мають торгівці цінними паперами.
7. Повідомлення в інших друкованих та електронних засобах масової
інформації, а також у мережі інтернеті.
У інформаційній системі управління ринком цінних паперів та інвестицій беруть участь:
– Фондова біржа, яка забезпечує організацію торгів.
– Торговець цінними паперами, який займається купівлею/продажем цінних паперів на ринку задля одержання прибутку.
– Органи регулювання, які задають певні правила торгів на ринку, яких повинні дотримуватися його учасники, а саме НКЦПФР, антимонопольний комітет, Державна фіскальна служба України, державна служба фінансового моніторингу України, НБУ, державна служба статистики України, аудиторські компанії, саморегулівні організації, центральний депозитарій, розрахунковий центр.
– Учасники, які неопосередковано пов'язані з фінансовим ринком. До таких учасників можна віднести банківські установи, КУА, страхові компанії, рейтингові агентства, навчальні заклади України, ЗМІ.
–Потенційні клієнти.
–Існуючі клієнти.
Отримання інформації фондовою біржою потрібно для контролю за дотриманням торговцем-членом фондової біржі правил фондової біржі.
Торговці цінними паперами потребують фінансової інформації, по-перше, для визначення власної конкурентної позиції на ринку фінансових послуг, по-друге, для застосування неекономічних методів в конкурентній боротьбі.
НКЦПФР отримує інформацію від торговців цінними паперами для таких цілей:
1.Щоб встановити відповідність торговця ліцензійним умовам (для отримання ним ліцензії).
2.Щоб провести сертифікацію осіб, які здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку України.
3.Щоб вести контроль за дотриманням торговцем положень чинного законодавства.
4.Щоб отримувати регулярну (місячна, квартальна) і нерегулярну звітность.
5.Щоб отримувати інформацію про торговця для складання державного реєстру фінансових установ на фондовому ринку.[95]
Антимонопольний комітет має на меті отримати інформацію для встановлення відповідності діяльності торговця антимонопольному законодавству України.
Державний реєстратор отримує інформацію про торговця як юридичну особу для ведення державного реєстру юридичних осіб і ФОП.
Державна служба фінансового моніторингу України має на меті вести контроль за дотриманням торговцем Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму».
НБУ отримує інформацію для видачі Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, а також з’ясування інформації про діяльність торговця з нерезидентами (звітність).
Державна служба статистики України отримує інформацію про торговця для складання статистичних даних різної тематики та отримує інформацію про торговця для ведення єдиного державного реєстру підприємств, організацій України.
Аудиторські компанії отримують інформаціїю про торговця як клієнта аудитора (складання аудиторського висновку).
Саморегулівні організації отримують інформацію для контролю за відповідністю діяльності торговця Правилам СРО та для регулярної і нерегулярної звітності торговця.
Центральний депозитарій має на меті одержати інформаціїю про торговця як про клієнта депозитарію (торговець, який має ліцензію депозитарної установи, підписує з центральним депозитарієм депозитарний договір).
Розрахунковий центр отримує інформацію про торговця як учасника клірингу, який відкриває у розрахунковому центрі власний кліринговий рахунок та клірингові субрахунки для своїх клієнтів.[9, с.164]
Учасники, які неопосередковано пов'язані з фінансовим ринком:
Банківські установи отримують 2 види інформації:
1.Про торговця як клієнта банку (платоспроможність, репутація тощо).
2. Про торговця як клієнта банку-депозитарної установи.
Компанії з управління активами одержують інформацію про торговця як учасника відносин між КУА та її інвесторами (торговець може приймати участь у процедурі вступу інвестора до ІСІ та викупу цінних паперів).
Страхові компанії отримують інформацію про торговця як потенційного та існуючого клієнта страховика (деякі ризики, що супроводжують діяльність торговця, можуть бути застраховані страховиком).
Рейтингові агентства одержують інформацію про торговця для складання рейтингів та рентингів .
Навчальні заклади України мають на меті одержати інформацію для навчання посадових осіб торговця для отриманням ними сертифікату НКЦПФР (стосується лише навчальних закладів, з якими НКЦПФР уклала договори про співробітництво щодо навчання фахівців з питань фондового ринку).
ЗМІ отримують інформацію про торговця для оприлюднення її широкому колу користувачів.
Потенційні клієнти обрають надійного постачальника послуг на фондовому ринку, який швидко, професійно та недорого виконає свою роботу на замовлення клієнта.
Існуючі клієнти збирають інформацію для того, щоб контролювати якість виконання торговцем обов’язків та його фінансову надійсність, крім цього існуючі клієнти хочуть ознайомлюватись з новаціями в діяльності торговця.
Основні користувачі інформацією про торговців цінними паперами та їх потреби наведені в Рис 1.4., який знаходиться в додатку А.
Якщо говорити про потоки інформації, то для початку розглянемо обмін інформації між торговцем цінними паперами та фондовою біржою.
Торговець цінними паперами надає фондовій біржі пакет документів на отримання членства та документи, пов’язані з членством на біржі. В свою чергу фондова біржа має такий зворотній інформаційний потік біржові звіти про проведені торговцем операції на біржі та інші документи, пов’язані з членством торговця на біржі.
Інша схема відбувається у НКЦПФР. Торговець цінними паперами надає пакет документів для отримання ліцензії НКЦПФР та заповнені форми регулярної і нерегулярної звітності. У відповідь торговець отримує ліцензії НКЦПФР та інформування про зміни в законодавстві, коли вони відбулись.
У Державної фіскальної служби України існує тільки односторонній потік, від торгівця цінними паперами до міністерства. Він передбачає наданя звітності про нарахування і сплату податків та інших обов’язкових платежів та звітності торговця як податкового агента.
Розглянемо систему обміну інформації між центральним депозитарієм та розрахунковим центром.Торговець цінними паперами надає депозитарію пакет документів для підписання депозитарного договору (якщо торговець-депозитарна установа) та розпорядження на списання/зарахування цінних паперів на рахунок. У відповідь депозитарна установа надає депозитарний договір та документи, пов’язані з обслуговуванням депозитарієм рахунку торговця - депозитарної установи (виписка про операції на рахунку та його стан).
Що стосується розрахункового центру, то від торговця до нього надходить пакет документів для відкриття поточного і клірингових рахунків та підписання договорів (інтернет-кліринг, інтернет-банкінг тощо) та пакет документів для відкриття субрахунків для своїх клієнтів. У свою чергу розрахунковий центр надає торговцю договори (інтернет-кліринг, інтернет-банкінг тощо) та виписки про операції на рахунку торговця/клієнта торговця та його стан.
Наступним суб'єктом, що приймає участь у обміні інформаційних потоків є Національний банк України. Якщо торговець цінними паперами хоче здійснювати діяльність з валютних операцій, він має отримати ліцензію у Національного банку. Для цього він подає пакет документів на отримання Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій та регулярну звітність з цього приводу. Розглянувши ці документи Національний банк надає Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій.
Обираючи аудиторську компанію для проведення аудиту, торговець цінними паперами надає фінансову звітність і отримує аудиторський висновок від аудиторської компанії.
Для того щоб відкрити рахунок торговець цінними паперами надає банку такі документи пакет документів для відкриття поточного і депозитного рахунку, отримання кредиту; документи, пов’язані з цим. Якщо торговець користується послугами банку як депозитної установи, то він надає ще пакет документів для відкриття рахунку в цінних паперах, документи, пов’язані з цим рахунком. Банк, який відкриває рахунок надає торговцю цінними паперами договір на відкриття банківських рахунків, та видачу кредиту; документи, пов’язані з цим. Якщо торговець подав документи для відкриття рахунку пов'язаного з цінними паперами, то ще договір на відкриття рахунку в цінних паперах, документи, пов’язані з цим рахунком.
Страхуючи фінансові ризики торговець цінними паперами надає страховику інформацію про існуючі ризики в діяльності та повідомлення про настання страхового випадку, якщо такий відбувся. Страхова компанія у відповідь надає договір страхування та страхове відшкодування, якщо страховий випадок відбувся.
Інформаційний зв'язок з потенційними клієнтами має тільки односторонній характер, від торговця до потенційного клієнта. Потенційний клієнт бачить у торговця перелік послуг, які надає торговець та перелік ліцензій, якими володіє торговець.
Інший випадок з існуючими клієнтами. Існуючі клієнти надають торговцю заповнену анкету та замовлення на виконання певної конкретної операції на ринку. В свою чергу вони отримують від торговця договори, що укладаються в процесі надання торговцем послуг клієнту та звітність, яку надає торговець перед клієнтом за проведені операції з його цінними паперами.[10]
Основні інформаційні потоки між торговцем цінними паперами та користувачами інформації про нього можна побачити в Рис.1.5.
Рис.1.5. Схематичне зображення основних інформаційних потоків між торговцем цінними паперами та користувачами інформації
Проблемами формування інформаційних потоків між торговцем і користувачами інформацією є:
1.Можливі збої у роботі інтернет-зв’язку між торговцем та деякими його користувачами інформації. Через це виникає проблема:
– ненадсилання звітності до НКЦПФР, НБУ (у раз наявності генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій), податкову у визначені терміни;
припинення роботи в торговельному терміналі біржі. Виникає реальна загроза збитків для торговця, оскільки відсутність можливості слідкувати за торгами в режимі он-лайн позбавляє трейдера торговця виставляти вигідні котирування на ринку;
порушується процес переговорів торговця з контрагентами на позабіржовому ринку або біржовому ринку котирувань (зазвичай договір готується й узгоджується сторонами з використанням електронної пошти);
порушується процес функціонування системи інтернет-банкінгу та інтернет-клірингу, що наразі забезпечує роботу депозитарної системи;
порушується процес отримання інформації від біржі, що формується за результатами торговельного дня. А це, у свою чергу, зупиняє роботу відділу звітності торговця, в обов’язки якого входить обробка даних щодо роботи цього торговця на біржі. Несвоєчасність в отриманні відділом звітності такої інформації породжує ймовірність порушення порядку звітності торговця перед НКЦПФР;
– порушується процес надання торговцем своїм клієнтам послуги з інтернет-трейдингу тощо.
2.Недоліки програмного забезпечення, яке застосовується в роботі торговця і за допомогою якого відбувається інформаційний обмін між ним та іншими суб’єктами. Існує імовірність того, що програмний продукт (наприклад, програма звітності торговця перед НКЦПФР - «АФР-ТЦП») не буде вчасно оновлений відповідно до чинного законодавства фондового ринку (наприклад, не будуть введені в програму нові терміни чи види цінних паперів). У такому разі складена за допомогою цієї програми звітність не відповідатиме чинним вимогам НКЦПФР.
3.Відсутність практики застосування певних нормативно-правових документів, які регулюють діяльність торговця. Найсвіжішим прикладом цього є оновлення депозитарної системи України та відповідно законодавства, що її регулює. Процес переходу торговців зі старої депозитарної системи в нову (здача ліцензій зберігача та отримання ліцензій депозитарної установи, відкриття поточних/кореспондентських рахунків і клірингових рахунків/субрахунків у розрахунковому центрі, укладання депозитарних договорів з центральним депозитарієм тощо) не відбувся швидко. Ознайомлення торговців із новим законодавством супроводжувалося значною кількістю консультацій та роз’яснень з боку центрального депозитарію та розрахункового центру.
4.Наявність бюрократії у взаємодії торговця із суб’єктами ринку. Особливо вона проявляється у відносинах торговця з банками. Наприклад, не зважаючи на те, що згідно чинного законодавства ідентифікація клієнта/уповноваженої особи певної юридичної установи повинна здійснюватися лише один раз (вперше), банки потребуються подання від однієї тієї ж особи «Згоди на обробку персональних даних» у письмовому вигляді щоразу, коли вона звертається до банку з певного питання (наприклад, вносяться зміни в анкету вже існуючого рахунку цінних паперів, подаються документи про відкриття рахунку в цінних паперах для кількох клієнтів торговця). [11, с.36]
Якщо говорити про рівень транспарентності діяльності торговців цінними паперами в Україні, то слід сказати, що він є не досить високим. Це пояснюється наявністю суперечностей в законодавстві, що регулює дану сферу, відсутністю нормативного регулювання деяких існуючих на ринку аспектів (наприклад, немає законодавчого визначення інтернет-трейдингу), відсутністю якісних офіційних статистичних даних щодо діяльності торговців в Україні. На останньому факті пропонуємо зупинитися детальніше. По-перше, НКЦПФР у своїх звітах з 2010 р. перестала подавати дані щодо обсягів виконаних договорів у розрізі окремих видів діяльності з торгівлі цінними паперами. Це звужує можливості проведення розширеного аналізу окремих видів діяльності торговця та його діяльності в цілому. Щорічні значення таких показників доступні широкому загалу лише за період 2001-2009 рр. По-друге, не зважаючи на вже п'ятирічну практику застосування технології інтернет-трейдингу в Україні та роботі он-лайн брокерів, сьогодні не ведуться статистичні дослідження з даної тематики. Відкритою інформацією є лише кількість он-лайн брокерів на трьох основних фондових біржах: Українській біржі, ПФТС і Перспективі.[12]