2. Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного акредитиву (як вони називаються, їх основні права і обов’язки).

Акредитиви регулюються Уніфікованими правилами для документарних акредитивів (МТП).

Акредитивом є договір, відповідно до якого банк (банк емітент) за дорученням особи, рахунок якої знаходиться в даному банку (наказодавець акредитива) або від свого імені зобов’язується при наданні особою, на користь якої здійснюється платіж (бенефіціар), документів або виконання інших умов, визначених договором між наказодавцем акредитиву і банком-емітентом, або провести платіж, або акцептувати векселі, або надати повноваження іншому банку (авізуючий банк) провести платіж чи акцептувати векселі.

Сторони - учасники з документарного акредитиву :

Наказодавець ( applicant ) - покупець , імпортер , що доручає своєму банку відкрити акредитив ;

банк - емітент ( issuing bank ) - банк , що відкриває акредитив за дорученням і за рахунок наказодавця;

бенефіціар ( beneficiary ) - постачальник (продавець , експортер) - одержувач акредитива ;

авізуючий банк ( advising bank ) - банк , якому доручається сповістити експортера про відкриття на його користь акредитива і передати йому текст акредитива ;

виконуючий банк ( nominated bank ) - банк , який уповноважений або котрому дозволено банком- емітентом проводити платежі по акредитиву згідно з умовами акредитива і міжбанківськими домовленостями від імені банку - емітента;

підтверджуючий банк ( confirming bank ) - банк , який від свого імені додає до зобов'язання банку - емітента за акредитивом своє тверде зобов'язання виробляти платежі по акредитиву відповідно до його умов та міжбанківськими домовленостями ;

переказуючий банк ( transferring bank ) - банк , який уповноважений банком- емітентом здійснити переказ трансферабельного акредитива на прохання першого бенефіціара ; переводить банк повинен бути виконуючим банком .

Етапи акредитиву:

1 Доручення наказодавця банку-емітенту про відкриття акредитиву

2Доручення банка-емітнта авізую чому банку про виконання акредитиву

3Підтвердження акредитива

4Виконання акредитива

1. Дайте загальне визначення міжнародної торгівлі. Порівняйте предмет і методправового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного приватного права.

Міжнародна торгівля – це торгівля, обтяжена іноземним елементом, що має транскордонний характер.

Міжнародне торгове право – це сукупність норм і принципів міжнародного права і нового Lex mercatoria, що регулює за допомогою матеріально-правового (прямого) методу приватно-правові (майнові) відносини у сфері міжнародної торгівлі.

Міжнародне приватне право – це галузь національного права, яка регулює матеріальним та колізійним методом приватноправові відносини, ускладнені іноземним елементом.

Предметом міжнародного торгового права є приватно-правові (майнові) відносини у сфері міжнародної торгівлі. Дані відносини виникають між суб’єктами приватного права та формуються на основі принципу юридичної рівності сторін з приводу об’єктів, що мають грошове визначення Предметом МТП є лише торгівля, обтяжена іноземним елементом, тобто діяльність з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), а також здійснення розрахунків з цих операцій

Предметом МПП є приватноправові відносини, ускладнені іноземним елементом. Тобто предмет МПП є ширшим, адже охоплює усі приватноправові відносини, ускладнені іноземним елементом, тоді як МТП – лише відносини у сфері міжнародної торгівлі. Причому предметом МТП є виключно відносини майнового характеру (комерційні), тоді як предметом МПП є в основному немайнові (особисті) відносини. Хоча в основі як МПП так і МТП лежить принцип юридичної рівності сторін.

Методом МТП є матеріально-правовий (прямий) метод. Колізійні норми не застосовуються.

В МПП застосовується як матеріально-правовий, так і колізійний метод, причому хоча існує тенденція до уніфікації, колізійний метод залишається переважаючим.