7. Повноваження касаційної інстанції. Підстава для скасування або зміни рішення або постанови. Постанова касаційної інстанції. Обов’язковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції.

За наслідками розгляду касаційної скарги (подання) суд при­ймає постанову. У постанові мають бути зазначені:

- найменування касаційної інстанції, склад суду, номер спра­ви і дата прийняття постанови;

- найменування сторін і найменування особи, яка подала ка­саційну скаргу (подання);

- найменування місцевого господарського суду або апеляцій­ного господарського суду, рішення, постанова якого оскар­жується, номер справи, дата прийняття рішення, постано­ви, прізвище судді (суддів);

- стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду,

- підстави, з яких оскаржено рішення, постанову;

- доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу (подання);

- мотиви, за якими касаційна інстанція не застосовує закони та інші нормативні правові акти, на які посилалися сторо­ни, а також закони та інші нормативно-правові акти, яки­ми керувався суд, приймаючи рішення;

- у разі скасування або зміни рішення, постанови, - мотиви, за якими касаційна інстанція не погодилася з висновками суду першої або апеляційної інстанції;

- висновки за результатами розгляду касаційної скарги (по­дання);

- дії, які мають виконати сторони та суд першої інстанції у разі скасування рішення, постанови та передачі справи на новий розгляд;

- новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення. Прийнята касаційною інстанцією постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'яти­денний строк із дня її прийняття.

8. Перегляд судових рішень Вищого господарського Суду України Верховним Судом України (право касаційного оскарження, підстави для оскарження, порядок подання касаційної скарги та внесення касаційного подання, порядок перегляду, повноваження Верховного Суду України).

9. Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленними обставинами.

Перегляд господарським судом рішення, ухвали, постанови за нововиявеними обставинами є одним із способів перевірки правиль­ності вирішення господарських справ. Ця стадія покликана сприя­ти винесенню законних і обґрунтованих рішень, захисту прав та інтересів суб'єктів господарської діяльності.

Як самостійна стадія господарського процесу, вона має специфіч­ний суб'єктивний склад, об'єкт, зміст, підстави перегляду.

Згідно зі статтею 113 ГПК України судове рішення господар­ського суду може бути переглянуте за нововиявленими обставина­ми виключно за заявою сторони, поданням прокурора. Отже, гос­подарські суди не мають права переглядати судове рішення відповід­но до розділу XIII ГПК за власною ініціативою. У перегляді судово­го рішення за нововиявленими обставинами необхідно враховува­ти такі особливості правового статусу учасника судового процесу, за заявою (поданням) якого здійснюється цей перегляд.

Характерним для перегляду рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами є те, що питання про незаконність чи необґрунтованість судового рішення виникає внаслідок нововияв­лених обставин і не пов'язане із судовою помилкою, оскільки в ос­нову судового рішення, що переглядається, були покладені пра­вильні висновки на підставі оцінки зібраних у справі доказів.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може пе­реглянути прийняте ним рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для спра­ви і не могли бути відомі заявникові.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні об­ставини), які існують в момент розгляду справи і мають суттєве значення для її вирішення та які не були і не могли бути відомі ні заявнику, ні господарському суду, який їх розглядав. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокре­ма, ними можуть бути: скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення при прийнятті рішення господар­ським судом; факти встановлені вироком суду, що набрав закон­ної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві докумен­ти або речові докази тощо.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:

- передбачений нормами права і зумовлює виникнення, зміну чи припинення правовідносин;

- має суттєве значення для правильного вирішення конкрет­ної справи. Якщо б нововиявлена обставина була відома го­сподарському суду при винесенні судового рішення, то вона обов'язково вплинула б на висновок суду;

- уже існував у момент звернення заявника до господарського суду та під час розгляду справи господарським судом, але про його існування стало відомо лише після прийняття від­повідного судового рішення;

- не був і не міг бути відомим ні особі, яка заявила про це по­тім, ні господарському суду, який розглядав справ.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що вста­новлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сто­ронами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК Укра­їни господарський суд має прийняти ухвалу про залишення су­дового рішення без зміни. У той самий час заінтересована сторо­на не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційно­му порядку з дотриманням вимог ГПК України, зокрема, ст. 101 ГПК України.