Узгодження режимів роботи виробничих підрозділів та рухомого складу

4 Вибір вихідних нормативів з виконання ТО і ремонту

До нормативів ТО і ремонту відносяться:

• пробіг до капітального ремонту;

• періодичність технічних обслуговувань (пробіги між черговими технічними обслуговуваннями);

• трудомісткість технічних обслуговувань та поточного ремонту;

• тривалість простою в ТО – 2 і поточному ремонті;

• тривалість простою в капітальному ремонті.

Нормативи ТО і ремонту вибираються згідно „Положення про технічне обслуговування дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту”, інструкціями заводів–виробників транспортних засобів та керівними документами міністерства транспорту.

Вибір нормативів з ТО і ремонту рекомендується оформляти у вигляді таблиці за формою 3.

[5]; [8]; [17]; [18]; [19], [32]

Марка транспортного засобу

Нормативі пробіги, тис. км.

Нормативні простої

Трудомісткості, л-год.

До ТО-1

До ТО-2

До КР

В ТО і

ПР,

В

КР, дні.

Одного ТО, л-год.

Л-год

1000

ЩО

ТО - 1

ТО - 2

Позначення

L₁^(н)

L₂^(н)

Д_ор^(н)

Д_кр^(н)

t_що^(н)

t₁^(н)

t₂^(н)

t_пр^(н)

КамАЗ - 53215

4

16

350

0,55

25

0,67

2,29

9,98

6,7

КрАЗ - 257

2,5

12,5

250

0,55

28

1,0

4,65

12,2

6,2

5 Коригування нормативів ТО і ремонту

Нормативи ТО і ремонту визначені для:

• базової моделі транспортного засобу;

• категорії умов експлуатації;

• виробничої бази ТО і ремонту здатної забезпечити обслуговування 150…300 транспортних засобів;

• середнього пробігу з початку експлуатації 0,5…0,75 від нормативного пробігу до першого капітального ремонту.

Якщо дійсні умови експлуатації відрізняються від означених вище, їх коригують за допомогою спеціальних коефіцієнтів (К₁, К₂, К₃, К₄, К₅), які в свою чергу:

• К₁ – коригує пробіг до капітального ремонту, періодичність технічних обслуговувань і трудомісткість поточного ремонту від впливу умов експлуатації згідно КУЕ;

• К₂ - коригує пробіг до капітального ремонту і трудомісткість ТО і поточного ремонту від впливу модифікації рухомого складу;

• К₃^′ - коригує пробіг до капітального ремонту і трудомісткість поточного ремонту від впливу кліматичного району експлуатації транспортного засобу;

• К₃^″ - коригує пробіг до капітального ремонту і трудомісткість поточного ремонту від впливу агресивності навколишнього середовища;

• К₄ - коригує тривалість простоїв в ТО і ремонті та трудомісткості поточного ремонту від впливу пробігу транспортного засобу з початку експлуатації;

• К₅ - коригує трудомісткість ТО і поточного ремонту від впливу потужності виробничої бази ТО і ремонтів.

Вибір коефіцієнтів для коригування нормативів ТО і ремонту рекомендується оформлювати у вигляді таблиці за формою 4.

[17]; [18];

[19], [27]; [32]

Коефіцієнт

Нормативи, які коригуються

Обґрунтування вибору коефіцієнта коригування

Пробіги

Трудомісткість

Простої в

ТО і ПР

До КР

До ТО

ТО

ПР

К₁

0,8

0,8

-

1,2

-

ІІІ-тя Категорія умов експлуатації

К₂

1,0

-

1,0

1,0

-

Базова модель

К₂^АП

1,15

1,15

1,15

1,15

-

Робота в складі автопоїзда

К₃^′

1,0

-

-

1,0

-

Помірний кліматичний район

К₃^″

1,0

-

-

1,0

-

Неагресивне оточуюче середовище

К₄

-

-

-

1,2

1,0

L_C/L_кр^(н)= 0,87

К₅

-

-

0,85

0,85

-

ΣА_і=280 од.

Вид пробігу

Позначення

Розрахунок коефіцієнта коригування

Пробіг, км

Нормати-вний

Відкори-гований

До попереднього виду ТО × кратність

Прийнятий до розрахунку

Середньо- добовий

L_сд

-

-

-

-

190

До ТО-1

L₁

К₁=0,8

4000

3200

19017

3230

До ТО-2

L₂

К₁=0,8

16000

12800

32303

9690

До КР

L_кр

К₁·К₂·К₃=0,8

350000

280000

969029

281100

Назва нормативу

Позначення

Розрахунок коефіцієнта

Значення нормативу

Нормативне

Відкориговане

Прийняте

до

розрахунку

Трудоміст -кість ЩО

t_що^а

К₅= 0,85

0,67

0,57

0,57

Трудоміст -кість ТО-1

К₂-К₅=0,85

2,29

1,9

1,9

-

-

-

-

Трудоміст- кість ТО-2

К₂-К₅=0,85

12,2

10,2

10,2

-

-

-

-

Трудоміст -кість ПР

К₁·К₂·К₃^′·К₃^″·К₄·К₅

=1,4

6,7

9,38

9,38

-

-

-

-

Простої в ТО і ПР

Д_ор

К₄=1,2

0,55

0,66

0,66

6. Приведення парку до основної моделі

Приведення парку до основної моделі виконується з метою зменшення громіздкості подальших розрахунків виробничої програми для багатомарочного складу парку. Суть приведення полягає у визначенні кількості транспортних засобів основної моделі еквівалентної за трудомісткістю трудомісткості ТО і поточного ремонту багатомарочного парку.

Основна модель вибирається за рекомендаціями (п. 2), даних вимог для кожної із технологічно – сумісних груп.

Приведення здійснюється шляхом множення кількості транспортних засобів в групах ( інвентарних, "нових", "старих" ) на коефіцієнт приведення.

Коефіцієнт приведення (К_п) розраховується за формулою:

, (3)

де: - середньо – добова трудомісткість ТО і ремонту моделі,

яка приводиться до основної;

- середньо – добова трудомісткість ТО і ремонту основної моделі;

Середньо – добова трудомісткість ( ) розраховується за формулою:

, (4)

де: t_ЩО – трудомісткість щоденного обслуговування, л-год.;

t₁; t₂ – трудомісткість ТО-1 і ТО -2 відповідно, л-год.;

t_ПР – трудомісткість поточного ремонту, ;

l_CД – середньо – добовий пробіг відповідної моделі, км.;

L₁;L₂ – періодичність виконання ТО – 1, ТО- 2 відповідно, км.

[12], [14].

[17]; [18];

[19], [27]; [32]

6. Розрахунок виробничої програми з ТО і ремонту рухомого складу

Розрахунок річної виробничої програми виконується для кожної технологічно – сумісної групи в номенклатурному (річна та добова кількість технічних обслуговувань) та трудовому (річна трудомісткість робіт ТО і поточного ремонту) вираженні.

Результати розрахунку річної виробничої програми в номенклатурному вираженні (плану виконання ТО і ремонту) рекомендується оформлювати у вигляді таблиці за формою 7.

А результати розрахунків річної трудомісткості ТО і ремонту, рекомендується виконувати у вигляді таблиці за формою 8.

[12], [14], [15]

[18], [19], [30]

Назва показника який розраховується

Формула для розрахунку

Значення розрахованого показника

Одиночні

Автопоїзди (АП)

Коефіцієнт технічної готовності

Коефіцієнт використання парку

Річний пробіг парку, км

Кількість ЩО за рік

Кількість КР за рік

Кількість ТО-2 за рік

Кількість ТО-1 за рік

Кількість сезонних обслуговувань

Кількість сезонних обслуговувань

суміщених з ТО-2

Кількість сезонних обслуговувань

суміщених з ТО-1

Кількість ЩО за добу

Кількість ТО-2 за добу

Кількість ТО-1 за добу

Кількість поелементних діагностик Д-2 за рік

Кількість загальних діагностик за рік

Кількість поелементних діагностик Д-2 за добу

Вид робіт

Формула для розрахунку трудомісткості

Вид рухомого складу

Трудомісткість

л-год.

ЩО

Одиночні

Автопоїзди

Д-1

Одиночні

Автопоїзди

Д-2

Одиночні

Автопоїзди

Т₁

Одиночні

Автопоїзди

Т₂

Одиночні

Автопоїзди

ПР

Одиночні

Автопоїзди

8 Технологічний розрахунок виробничого підрозділу ТО і (або) ремонту транспортних засобів їх агрегатів, приладів, систем

Технологічний розрахунок зон щоденного обслуговування.

[7], [8], [10], [12], [13], [14].

[17], [31]

Технологічний розрахунок зон номерних видів технічних обслуговувань.

[7], [8], [10], [12], [13], [14].

[17], [26], [31]

Технологічний розрахунок зон зберігання рухомого складу.

[7], [8], [10], [12], [13], [14].

[17], [26], [31]

Технологічний розрахунок зон поточного ремонту.

[7], [8], [10], [12], [13], [14].

[17], [26], [31]

Технологічний розрахунок контрольно – технічних пунктів

[12]

Технологічний розрахунок цехів, відділень, дільниць з ТО і поточного ремонту агрегатів та приладів транспортних засобів.

[7], [8], [10], [12], [13], [14].

[17], [26], [31]

Технологічний розрахунок цехів, відділень, дільниць капітального ремонту.

[7], [8], [10], [11], [13], [15].[19],

[29], [31], [32]

Технологічний розрахунок станцій припрацювання.

[10], [11], [15], [19], [31]

- Проектування загального технологічного процесу ТО і ремонту рухомого складу на підприємстві.

Загальний технологічний процес встановлює технологічну послідовність переміщень транспортного засобу по виробничих зонах та підрозділах ТО, місце кожного виробничого підрозділу в технологічному процесі ТО і ремонті, кількість транспортних засобів, які повторно направляються на загальне або поелементне діагностування після проведення технічних обслуговувань і поточного ремонту. Від вибору схеми загального технологічного процесу залежить, як загальна трудомісткість ТО і ремонтів в господарстві, так і її перерозподіл між окремими виробничими підрозділами.

Загальний технологічний процес в курсовому проекті подається у вигляді структурно-логічної схеми та з її описом і зазначенням кількості транспортних засобів, які переміщуються між виробничими підрозділами авторемонтної майстерні підприємства.

[9], [12], [13],

[14], [16], [17],

[18], [19]

- Проектування загального технологічного процесу ТО і (або) ремонту транспортних засобів, агрегатів, частин транспортних засобів у виробничому підрозділі.

Загальний технологічний процес у виробничому підрозділі встановлює послідовність операцій (технічних дій), що виконуються над агрегатом, приладом, частиною транспортного засобу у виробничому підрозділі і подається в вигляді структурно-логічної схеми та її опису.

Рекомендується виконувати у вигляді структурно-логічної схеми за прикладом - рисунок 3.

В иконання структурно-логічних схем загального техпроцесу:

[9], [12], [13],

[14], [16], [17],

[18], [19]

Рисунок 3 – Схема загального технологічного процесу ремонту агрегатів (приладів), що пропонується в цеху (відділенні). (Приклад виконання схеми)

- Проектування операційної та маршрутної технології ТО або ремонту одиниці обслуговування у виробничому підрозділі.

Маршрутний технологічний процес встановлює послідовність операцій технічного обслуговування або ремонту одиниці обслуговування (агрегату, приладу).

План маршрутного технологічного процесу розробляється у вигляді схеми та таблиці за формою 9, а операційного за формою 10.

[1], [2],[4], [5],

[6], [7], [8], [18], [19], [20],

[27]. [29], [33], [34], [35], [36]

№ Роб. місця

№ Операції

Назва операції

Технологічне обладнання

№ Операції

№ Переходу

№ Роб. місця

Назва операції.

Зміст переходів

Технічні вимоги та умови

- Організація виробництва ТО і (або) ремонту у виробничому підрозділі.

Виконання ТО або ремонту у виробничому підрозділі може бути організовано методом: універсальних постів; спеціалізованих постів; поточним методом; агрегатно – зональним або агрегатно – дільничним методом.

В процесі організації виробництва методом спеціалізованих постів, поточним методом, агрегатно – зональним або агрегатно – дільничним методом може застосовуватись спеціалізація постів за видами робіт або агрегатами, які обслуговуються.

Вибір методу організації виробництва залежить в основному від річної та добової програми з ТО і ремонту.

Праця ремонтних робітників може бути організована методом комплексних або спеціалізованих бригад. Всередині комплексних та спеціалізованих бригад може бути внутрішньо-бригадна спеціалізація за видами робіт або агрегатами, які обслуговують окремі робітники або ланки бригади.

[12], [13], [18], [19], [20], [23], [31], [32]

Розподіл робіт та обладнання за постами і робочими місцями доцільно виконувати у вигляді таблиці за формою 11, а розподіл робітників за постами, робочими місцями, спеціальністю та кваліфікацією у вигляді таблиці за формою 12.

Кваліфікаційні розряди робітникам присвоюються таким чином, щоб витримувався середній розряд виробничого підрозділу.

[31]

№ Поста

№ Роб. місця

Роботи, які виконуються

Трудомісткість

Технологічне обладнання

%

л – год.

№ Поста

№ Роб. місця

Роботи, які виконуються

Спеціальність робітника

Завантаженість робітника

Кваліф. розряд

Відсотки

Л – год.

Робіт

Робітника