- •Міністерство освіти і науки України Харківський машинобудівний коледж
- •Засобів високої прохідності”
- •5.07010601 “Обслуговування транспортних засобів високої прохідності”
- •Харків, 2014
- •Анотація
- •1 Завдання на курсове проектування
- •2 Тематика курсового проектування
- •3 Структура курсового проекту
- •4 Методичні рекомендації до виконання розділів курсового проекту
- •3.3 Структура курсового проекту з тематичного напрямку - технологічне проектування виробничих підрозділів з відновлення деталей транспортних засобів
- •Узгодження режимів роботи виробничих підрозділів та рухомого складу
- •10 Розробка графічної частини курсового проекту
- •Література
- •Міністерство освіти і науки України харківський машинобудівний коледж
- •Завдання на курсовий проект
- •Структура завдання на курсовий проект
3.3 Структура курсового проекту з тематичного напрямку - технологічне проектування виробничих підрозділів з відновлення деталей транспортних засобів
Анотація.
1 Формування техніко - технологічних рішень.
1.1 Призначення та аналіз умов роботи деталі, яка відновлюється.
1.2 Аналіз можливих дефектів деталі. Вибір дефекту для усунення.
1.3 Аналіз та вибір технології усунення дефекту деталі.
2 Проектування технології відновлення деталі.
2.1 Проектування загального технологічного процесу усунення дефекту.
2.2 Вибір технологічно-необхідного обладнання для усунення дефекту.
2.3 Проектування маршрутної та операційної технологій усунення дефекту.
2.4 Розрахунок режимів роботи обладнання.
2.5 Формування комплекту технологічної документації на технологічний процес усунення дефекту.
3 Технологічний розрахунок виробничого підрозділу з усунення дефекту деталі.
3.1 Призначення та технологічні зв’язки виробничого підрозділу.
3.2 Розрахунок річної виробничої програми в номенклатурному вираженні.
3.3 Розрахунок річної виробничої програми в трудовому вираженні.
3.4 Вибір та розрахунок кількості технологічного обладнання.
3.5 Розрахунок кількості робітників.
3.6 Розрахунок площі виробничого підрозділу.
4 Організація виробництва у виробничому підрозділі.
4.1 Обґрунтування вибору методу виробництва у виробничому підрозділі.
4.2 Обґрунтування вибору методу організації праці ремонтних робітників.
4.3 Розподіл робіт за постами, робочими місцями.
4.4 Розподіл обладнання за постами, робочими місцями.
4.5 Розподіл робітників за постами, робочими місцями, спеціальністю та кваліфікацією.
4.6 Вибір та обґрунтування вибору режиму роботи виробничого підрозділу.
4.7 Технологічне планування виробничого підрозділу.
Висновок.
Література.
5 Графічна частина.
№ Аркуша |
Формат |
Зміст креслення |
1 |
А-1 |
Технологічне планування виробничого підрозділу. |
2 |
А-1 |
Операційно – постові карти до технологічного процесу усунення дефекту (відновлення). |
До змісту
Література
4 Методичні рекомендації до виконання розділів курсового проекту
Короткий зміст розділу проекту |
Рекомендована література та методичні посібники |
Аналіз стану парку проводиться за показниками: - аналіз списочного стану парку; - аналіз марочного стану парку; - аналіз вікового стану парку. Метою аналізу списочного та марочного стану парку є визначення загальної кількості транспортних засобів та кількості транспортних засобів окремих марок та їх коротка характеристика. Метою вікового аналізу стану парку є визначення кількості транспортних засобів з пробігом з початку експлуатації, меншим нормативного пробігу до першого капітального ремонту та таких, що виконали або перевиконали його і знаходяться в експлуатації. Оформляти аналіз стану парку рекомендується у вигляді таблиці за формою 1. |
[12], [17]; [18], [19]; [24], [32]
|
Таблиця 1– Аналіз списочного, марочного та вікового стану парку
(Форма 1. Приклад виконання)
Модель транспортного засобу |
Кількість транспортних засобів, од. |
Середній пробіг з початку експлуатації, км |
|||
Інвентарна |
Нових |
Тих, що пройшли КР |
Нових |
Тих, що пройшли КР |
|
Позначення |
Аі |
А΄ |
А΄΄ |
L΄ |
L΄΄ |
КамАЗ - 53215 |
80 |
20 |
60 |
80000 |
220000 |
КрАЗ - 257 |
200 |
50 |
150 |
120000 |
270000 |
Аналіз умов експлуатації парку рекомендується оформляти у вигляді таблиці за формою 2.
Умовні позначення в таблиці:
Д – тип дорожнього покриття (за ГОСТ 21624 – 88);
Р – тип рельєфу місцевості (за ГОСТ 21624 – 88).
Таблиця 2 – Аналіз умов експлуатації парку (Форма 2. Приклад виконання)
Модель транспортного засобу |
Умови експлуатації |
Середньо- добовий пробіг, км. |
Кількість робочих днів року |
Кількість змін за добу, од. |
Трива-лість зміни, год. |
|
Д |
Р |
|||||
Позначення |
- |
- |
lсд |
Дрр |
nзм |
tзм |
КамАЗ - 53215 |
4 |
1 |
190 |
253 |
1 |
8 |
КрАЗ - 257 |
5 |
1 |
160 |
253 |
1 |
8 |
Від категорії умов експлуатації (КУЕ), залежить пробіг транспортних засобів до капітального ремонту та трудомісткість виконання поточного ремонту. Класифікація умов експлуатації здійснюється за ГОСТ 21624 – 88. Категорія умов експлуатації визначається в залежності від величини населеного пункту, в якому здійснюється експлуатація транспортних засобів, типу дорожнього покриття (Д) та типу рельєфу місцевості (Р). |
[12]; [13], [17], [18]; [19] |
Обґрунтування вибору схеми загального технологічного процесу ТО і ремонту рухомого складу в господарстві. Загальний технологічний процес ТО і ремонту встановлює послідовність переміщень транспортного засобу виробничими підрозділами підприємства. Виконується у вигляді структурно-логічної схеми. Від вибору схеми загального технологічного процесу залежить подальша методика проведення розрахунків річної трудомісткості виконання ТО і ремонту на підприємстві. |
[12], [13];[17]; [18]; [19]; [32] |
Формування технологічно-сумісних груп та обґрунтування вибору основної моделі парку. Технологічно – сумісними називаються групи транспортних засобів, ТО або ремонт яких можна виконувати на одних і тих же постах, за допомогою одного і того ж обладнання. Для зменшення громіздкості подальших розрахунків в кожній технологічно – сумісній групі призначають основну модель за відповідними ознаками. І всі подальші розрахунки виконуються саме для неї. За основну модель приймається: - модель, яка має домінуюче значення в групі (більша чисельність ТЗ із парку рухомого складу підприємства); - більш нова модель транспортного засобу парку підприємства; - перспективна модель, якої ще не має в складі парку, але планується перехід на неї.
|
[12], [14]. [19] [28], [32] |
До змісту
Література
