Лекція №4 Тема: «Використання засобів роботи з реля­ційними моделями бд у міжнародній економіці»

Ефективне опрацювання великих масивів інформації ставить перед розробниками програм ряд складних проблем: як організувати інформацію в пам'яті комп’ютера, які операції по її опрацюванню найбільш зручні й ефективні, яка організувати роботи з опрацювання великих обсягів інформації, яке загальносистемне і спеціальне програмне забезпечення є необхідне і т.д.

Загальне поняття про базу даних.

Під базою даних (БД) розуміють сукупність взаємозалежних даних деякої предметної області, збережених у пам'яті комп’ютера і організованих у такий спосіб, що ці дані можуть бути використані для рішення багатьох задач багатьма користувачами. Успішне функціонування БД може бути здійснено тільки при виконанні ряду вимог до її організації. До таких вимог можна віднести:

Поняття та елементи реляційної бази даних

Дані в БД розташовуються не безсистемно, а мають строго визначену організацію або, іншими словами, структуру. Ця структура залежить від того, яку модель даних підтримує СКБД. Модель даних визначає, які структури даних можна використовувати, які операції можна виконувати над цими структурами та які обмеження накладаються на ці структури. Більшість сучасних СКБД підтримують реляційну модель даних. Основною та єдиною структурою у цій моделі є реляційна таблиця, яку ще називають відношенням (relation – в перекладі з англійської означає відношення, звідки і походить назва цієї моделі). Реляційна таблиця – це двомірна (плоска) таблиця, яка складається з рядків та стовпців. У таблицях зберігається інформація про об’єкт визначеного типу. Таким об’єктом, наприклад, може бути інформація про студентів певного вузу, заробітну плату працівників деякої установи, рух товарів на складі за певний період часу, розклад екзаменаційної сесії, тощо. При цьому рядок таблиці містить дані про один екземпляр об'єкта цього типу (дані конкретного студента, заробітну плату певного працівника, прихід та розхід деякого товару, рядок у розкладі сесії), а стовпці таблиці містять різні характеристики цих об'єктів — атрибути. У наведених прикладах у ролі атрибутів можуть виступати прізвища, імена та по батькові студентів, дати їх народження, домашні адреси, розмір нарахованої та розмір виплаченої зарплати, дата приходу товару та його кількість, номер аудиторії, в якій проходитиме іспит.

Рядки таблиці називають ще кортежами. Усі кортежі однієї таблиці мають однакову будову – вони складаються з полів, у яких зберігаються значення атрибутів об’єкта. Кожне поле в рядку містить лише одну характеристику об'єкта і має строго визначений тип даних – число у певному форматі, текст (рядок символів), дата і/або час, логічні значення, графічні об'єкти і т. п.

Таблиця вважається реляційною, якщо:

 вона має унікальне ім’я в межах даної БД;

 кожний стовпець таблиці має унікальне ім’я в межах даної таблиці;

 порядок розташування рядків і стовпців у таблиці довільний;

 усі стовпці в таблиці однорідні, тобто їхні елементи мають один і той же тип даних;

 кожне поле таблиці може містити лише атомарне (неподільне) значення;

 всі рядки таблиці мають однаковий склад полів, поля можуть мати різний тип значень;

 у таблиці немає однакових рядків;

 кожен рядок таблиці ідентифікується первинним ключем.

Первинний ключ – це одне чи декілька полів, значення в яких однозначно ідентифікує кожен рядок серед інших рядків таблиці. Значення первинного ключа має бути унікальним (тобто не може повторюватись) в межах даної таблиці. Якщо первинний ключ складається з одного поля, то він називається простим, якщо з декількох полів, то складеним. Поля, які утворюють первинний ключ, називаються ключовими.

Вторинний ключ – це такий стовпець, значення у якому може повторюватися в декількох рядках, тобто він не є унікальним.

У реляційні БД об'єкти представляються за допомогою записів, властивості – за допомогою атрибутів, а взаємозв'язки – за допомогою зв'язків. Записи, атрибути і зв'язки є трьома основними формами представлення даних у БД.

Атрибут являє собою елементарне дане – число, символьний рядок і т.д. Запис складається зі значень декількох атрибутів. Зв'язки, як і атрибути, є елементарними даними. Проте їх функція— безпосередньо зв'язувати два записи. У БД зв'язки реалізуються таким чином, що СУБД, використовуючи зв'язок, може швидко перейти від одного зв'язку до іншого. Варто відразу відзначити, що взаємозв'язки реального світу в БД можуть рекомендуватися не тільки у вигляді зв'язків, але й у вигляді атрибутів або записів.

Часто (але не завжди) БД проектується таким чином, щоб один або декілька атрибутів однозначно ідентифікували запис. Сукупність значень цих атрибутів називається ключем запису, а самі атрибути—ключовими атрибутами. Ключ запису можна розглядати як унікальне ім'я запису, по якому СУБД завжди може знайти цей запис.

Розробка й експлуатація бази даних пов’язана з розв’язком цілого ряду проблем. На початку 70-х років XX ст. сформувалися нова концепція, спрямована на вирішення трудностей, що виникають при функціонуванні БД: система керування базою даних (СКБД).

Під СКБД розуміється програмна система, що забезпечує усі функції керування даними з боку адміністрації БД і прикладних програм користувачів. Будь-який доступ до даних бази здійснюється через СКБД. В даний час практично всі значні БД працюють під керуванням СКБД.

Система керування БД є програмним забезпеченням, що здійснює функції керування даними БД. Застосування СКБД дозволяє значно зменшити трудовитрати по реалізації вимог до БД, і забезпечити більш повне їхнє виконання. Не вирішуючи безпосередньо ніякої прикладної задачі СКБД є інструментом для розробки прикладних програм і підтримки БД. Функції і структуру типової СКБД доречно розглядати разом, тому що кожній з основних функцій відповідає програмна компонента СКБД. Розглянемо ці функції.

Основними функціями СКБД є:

• опис структури даних або схеми бази даних;

• маніпулювання даними: (пошук даних у БД, коригування даних у БД, обмін даними між БД і ряд інших);

• генератор звітів (роздрук вихідних форм);

• виконаня запитів до БД (можливості мови запитів сучасних СКБД, особливо реляційних достатньо широкі);

• діалогові засоби (доступ до даних може здійснюватися в діалоговому режимі через дисплей. Сучасні СКБД, як правило, забезпечують мультидоступ до БД, тобто одночасний доступ до бази декількох термінових користувачів або прикладних програм).

• забезпечення цілісності БД і різноманітного роду довідкових функцій.

Однією з найбільш простих у користуванні, а значить найбільш придатною для опанування є СУБД Access, розроблена фірмою Microsoft Corporation в 1989-1994 роках, яка призначена для роботи з реляційними базами даних. Дана СУБД не потребує знання мов програмування, дозволяє працювати в мультизадачному середовищі та в умовах застосування мережевих технологій. Вона входить в набір програмних продуктів Microsoft Office. Дана програма працює в середовищі Windows, використовуючи сучасні 32-розрядні технології.

База даних в середовищі MS Access – це один файл, ім’я якого має розширення.mdb. В цьому файлі зберігаються такі об’єкти:

 таблиці (tables) – містять дані у формі таблиць, сукупність всіх цих таблиць і є, власне, базою даних;

 запити (queries) – дозволяють вибрати потрібну інформацію з однієї або декількох взаємозв’язаних таблиць на основі критеріїв (логічних умов), сформульованих користувачем, або внести зміни в інформацію, що зберігається в таблицях БД;

 форми (forms) – відображають на екрані монітора дані у форматі, який вказав користувач; з їх допомогою можна переглядати, коректувати, вносити дані в одну або декілька таблиць БД;

 звіти (reports) – відображають на екрані монітора та виводять на друк дані з таблиць і/або запитів у вигляді звітного документа;

 макроси (macros) – використовуються для автоматизації деяких стандартних дій з БД на основі вказаних користувачем команд і подій;

 модулі (modules) – це програми, написані на мові Visual Basic for Application (VBA) з метою автоматизації більш складної обробки даних БД, яку не можна реалізувати за допомогою макросів.