Лекція № 3 Тема: «Проведення кореляційно-регресійного аналізу в середовищі ms excel»

Сучасні інформаційні технології, зокрема майстер функцій MS Excel, доз­во­ляють проводити кореляційно-регресійний аналіз та оцінювання адекват­ності економетричної моделі експериментальним даним. Методика коре­ля­ційно-регресійного моделювання засобами MS Excel включає наступні етапи:

1 етап - формування таблиці вхідної інформації;

2 етап - формування гіпотези про наявність та форму зв'язку між

показниками;

З етап - побудова рівняння регресії при висловленій гіпотезі про форму зв'язку;

4 етап - прийняття рішення про форму зв'язку та адекватність економетричної моделі.

Формування таблиці вхідної інформації

Проведення кореляційно-регресійного аналізу даних передбачає наявність певної сукупності економічної інформації про кількісні ха­рак­те­ристики показників, що досліджуються, протягом певного пе­ріоду часу або на певній кількості об'єктів. Необхідна інформація може вводитися на окремий аркуш робочої книги MS Excel безпосередньо з клавіатури або шляхом посилань на адреси відповідних клітинок інформаційної таблиці (ба­­зи даних). Остання може знаходитися на окремому листі цієї робочої книги. Таблиця вхідної інформації повинна мати такий вигляд (табл.1).

Таблиця 1

Таблиця вхідної інформації

Назва результативного показника	Фактичні значення результату	Перелік показників – факторів і їх фактичне значення
		x1	x2	x3	…	xm
	y1	x11	x21	x31	…	xm1
	y2	x12	x22	x32	…	xm2
	…	…	…	…	…	…
	yn	x1n	x2n	x3n	…	xmn

де у₁ , у₂… у_n – значення показника-результату, вплив на зміну якого досліджується;

x₁, х₂ …х_m – значення показника-фактору, що ймовірно обумовлюють зміну показника-результату;

m – кількість факторів, що вводиться у модель;

n – кількість об'єктів дослідження.

Формування гіпотези про наявність та характер зв'язку

Визначення наявності зв'язку між показниками, які дослі­джуються, та вибір певного виду зв'язку – дуже важливий етап побудови кореляційно-регресійних моделей. Доцільно його проводити у кілька кроків:

• наявність зв'язку перевірити шляхом обчислення коефіцієнта кореляції або лінійного зв'язку – шляхом обчислення коефіцієнта Пірсона;

• на основі емпіричних даних висунути гіпотезу про характер зв’язку між результуючою та факторними змінними.

Для обчислення коефіцієнтів кореляції необхідно:

1. За допомогою команди InsertFunction або шляхом натиснення на клавішу f(х) на стандартній панелі інструментів викликати діалогове вікно Майстра функцій.

2. У першому діалоговому вікні Майстра функцій Insert Function вибрати категорію STATISTICAL, а у списку функцій вибрати CORREL для обчислення коефіцієнта кореляції або PEARSON для визначення коефіцієнта Пірсона. Натиснути кнопку ОК.

3. У другому діалоговому вікні Insert Function ввести аргументи функції, почергово виділивши за допомогою миші блоки відповідних клітинок електронної таблиці. Функція CORREL має такий синтаксис:

CORREL(Array1; Array2),

де Array1, Array2 - адреси блоків клітинок, в яких містяться значення результативної та факторної змінних.

Отримані значення коефіцієнта кореляції в межах 0,7-0,9 свідчать про щіль­ний зв’язок між змінними; при значеннях коефіцієнта в межах 0,2-0,4 зв'язок вважають слабким. Різні типи залежностей наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Тип парної регресії		Рівняння
Лінійна (Linear)
Поліноміальна (Polynomial)
Логарифмічна (Logarithmic)
Експоненціальна (Exponential)
Степенева (Power)