- •7.2.1. Чиказька школа.
- •7.2.2. Віденський гурток.
- •7.2.3. Франкфуртська школа.
- •7.2.4. Бірмінгемська школа (Британські культурні студії).
- •7.2.5. Марксизм.
- •7.2.6. Психоаналіз.
- •7.2.7. Біхевіоризм.
- •7.2.8. Функціоналізм.
- •3. Основні теорії масової комунікації Девіда Макквейна
- •4. Поняття "інформаційна кампанія",іі природа,суть,джерела,компоненти.
- •5.Інформаційна революція,наслідки технологічних та інформаційних революцій
- •6.Моделювання державної політики в області інформаційної безпеки
- •7.Етапи інформаційної кампанії
- •8.Технологічний критерій інформаційної небезпеки для суспільства та держави
- •10.Типологія інформаційних кампаній
- •13.Зв'язок змі з державними службами
- •14. Інтернет, інтранет, екстранет у формуванні державноі політики
- •15.Критерії ефективності інформаційної кампанії
- •19.Класифікація технічних засобів передачі інформації.
- •20.Психологічні акції в інформаційних кампаніях. Технології розкручування, атаки, прикриття в структурі інформаційних кампаній. Особливості та етапи включення компромату
- •22.Форми та методи інформаційної взаємодії з конкурентами, контрагентами та громадською думкою.
- •23.Політична роль інтернет-технологій
- •24.Одиниці комунікації
- •27.Основні принципи ведення інформаційної війни
- •28.Особливості теорії медіа-розвитку
- •29. Особливості та суть електронного уряду
- •34.Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних таємниць. Криптографічні методи захисту інформації
- •37.Форми та методи вироблення інформаційної стратегії, тактики
- •38.Інформаційні війни: суть та особливості
- •46.Поняття психологічної війни. Військово-політичні аспекти «розгортання» інформаційної війни.
- •47. Інформаційні погрози та інформаційна небезпека. Технологічні критеріі інформаційноі небезпеки для суспільства та держави
- •49. Проблеми економічноі та політичноі свободи засобів масовоі інформаціі в перехідних суспільствах
- •51. Поняття «державної інформаційної політики»
- •52. Громадська думка та іі суть. Формування громадськоі думки
- •53.Глобалізація і технологічний розвиток сучасного інформаційного ринку. Технічне забезпечення діяльності інформаційних тнк в міжнародних інформаційно-комунікативних процесах.
- •54.Поняття «інформаційна еліта» та «медіа-бюрократія»
- •55.Інформаційний взаємозв’язок опозиції та правлячої еліти.
- •56.Особливості технології пакетування
- •58.Поняття «державної таємниці» в інформаційній безпеці держави
- •59.Техніки та методи здійснення інформаційної війни
- •60. Модель процесу «спілкування» з інформаційною системою (стадія отримання інформації)
- •61.Поняття «інформаційна безпека держави». Техніко-технологічні компоненти системи інформаційної безпеки
- •62.Поняття зворотної точки в інформ кампаніях
- •63.Особливості резонансної інформації
- •65. Віртуальний образ, віртуалізація простору, політична гіперрреальність
- •66. Особливості теоріі "паркування" ( л. Ройберг, р. Кан) - якщо не знайдемо,це питання знімуть
- •68.Форми мереженої організації інформаційного простору.
23.Політична роль інтернет-технологій
Безсумнівно, найбільш революціонноі рисою політичного вигляду Інтернету є формування за його допомогою в політичному світі технологій віртуального простору. Одночасно такий тип мислимій політичної реальності передбачає і утворення відповідних способів єднання людей - віртуальних громад, які свідчать про об'єднання людей за інтересами.
Принципово важливо відсутність цензури на передаються повідомлення. Адже саме Інтернет створив світовий ринок новин, що формується без контролю органів державної влади. Мережа формувалася як абсолютно самостійний і самодостатній механізм, який не терпить зовнішнього контролю. Втім, стихійно Інтернет розвивався лише в початковий період. Поступово ситуація змінилася, і державні органи в ряді країн стали намагатися контролювати інтернет-комунікації. Сьогодні можливості світового інтернет-спільноти більш активно використовуються для відстеження контактів злочинних міжнародних співтовариств.
Саме в силу неконтрольованості мережевого простору вперше з'явилася можливість винесення на політичний ринок різноманітною, в тому числі абсолютно ексклюзивною, інформації.
Інтернет-повідомлення стали найшвидшим способом вкидання в інформаційний простір неперевірених і відверто недостовірних відомостей. Позбавлена професійного відбору та перевірки, не проходить через редакторські кабінети інформація нерідко провокувала досить серйозні конфлікти. Так що, прискорюючи і збагачуючи інформаційний трафік, Інтернет дозволяє поширювати найнеймовірніші і абсолютно безвідповідальні повідомлення. Це нерідко перетворює його на знаряддя політичних провокацій.
Незважаючи на те що Інтернет вкрай небезпечний у плані маніпулювання споживачами мережевої інформації, слід визнати його безперечні переваги. Він сприяє інтенсифікації інформаційного трафіка, а також максимальному задоволенню індивідуальних, виборчих інформаційних запитів. Мережеві технології стали могутнім засобом розповсюдження будь-якої інформації як маркетингового, так і немаркетингові характеру.
Збільшення інформаційних ресурсів населення сприяє більш масового участі громадян у прийнятті рішень. Розширення знань про політичні процеси і одночасно отримання можливості повідомляти свою думку безпосередньо центрів та інститутів влади сприяли організації інтернет-плебісцитів, масових опитувань громадян з актуальних питань політичного розвитку. Однак розвиток інтерактивних інтернет-форм політичного дискурсу не зводиться тільки до підвищення політичних можливостей рядових громадян. Влада також отримують більше інформації про соціальні інтереси, запити, думках населення.
24.Одиниці комунікації
Повідомлення-це дані, які залежать від інтересів і можливостей учасників політ процесу; можуть або трансформуватися в інформацію або залишаться нейтральними даними. Не завжди може перетворити обмін даних у стійку схему спілкування. Вважається що у політ сфері відбувається такий відбір повідомлень, який складає 5-7%інформації, яку використовують для політ рішень. Серед великої кількості повідомлень людині важко виокремити найціннішу і найнеобхіднішу інформацію.
Повідомлення-формальна оболонка того змісту, який запускається по інф потокам.
Гол комунік одиниця-текст, який завжди оформлює інформаційне повідомлення, надає змісту, коли реципієнт отримує не тільки інф.-ю, а й має відповідь на цю інформацію. Способи обробки тексту-кодування, передача і зберігання інформації, засвоєння і сприймання.
Текст- замкнена внутрішньо організована знакова система, яка об’єднана одним змістом і утримує певну інтенцію. Відбувається збудження до зворотнього зв’язку.
Роберт Барт- побудова тексів, «письмо»
