
- •7.2.1. Чиказька школа.
- •7.2.2. Віденський гурток.
- •7.2.3. Франкфуртська школа.
- •7.2.4. Бірмінгемська школа (Британські культурні студії).
- •7.2.5. Марксизм.
- •7.2.6. Психоаналіз.
- •7.2.7. Біхевіоризм.
- •7.2.8. Функціоналізм.
- •3. Основні теорії масової комунікації Девіда Макквейна
- •4. Поняття "інформаційна кампанія",іі природа,суть,джерела,компоненти.
- •5.Інформаційна революція,наслідки технологічних та інформаційних революцій
- •6.Моделювання державної політики в області інформаційної безпеки
- •7.Етапи інформаційної кампанії
- •8.Технологічний критерій інформаційної небезпеки для суспільства та держави
- •10.Типологія інформаційних кампаній
- •13.Зв'язок змі з державними службами
- •14. Інтернет, інтранет, екстранет у формуванні державноі політики
- •15.Критерії ефективності інформаційної кампанії
- •19.Класифікація технічних засобів передачі інформації.
- •20.Психологічні акції в інформаційних кампаніях. Технології розкручування, атаки, прикриття в структурі інформаційних кампаній. Особливості та етапи включення компромату
- •22.Форми та методи інформаційної взаємодії з конкурентами, контрагентами та громадською думкою.
- •23.Політична роль інтернет-технологій
- •24.Одиниці комунікації
- •27.Основні принципи ведення інформаційної війни
- •28.Особливості теорії медіа-розвитку
- •29. Особливості та суть електронного уряду
- •34.Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних таємниць. Криптографічні методи захисту інформації
- •37.Форми та методи вироблення інформаційної стратегії, тактики
- •38.Інформаційні війни: суть та особливості
- •46.Поняття психологічної війни. Військово-політичні аспекти «розгортання» інформаційної війни.
- •47. Інформаційні погрози та інформаційна небезпека. Технологічні критеріі інформаційноі небезпеки для суспільства та держави
- •49. Проблеми економічноі та політичноі свободи засобів масовоі інформаціі в перехідних суспільствах
- •51. Поняття «державної інформаційної політики»
- •52. Громадська думка та іі суть. Формування громадськоі думки
- •53.Глобалізація і технологічний розвиток сучасного інформаційного ринку. Технічне забезпечення діяльності інформаційних тнк в міжнародних інформаційно-комунікативних процесах.
- •54.Поняття «інформаційна еліта» та «медіа-бюрократія»
- •55.Інформаційний взаємозв’язок опозиції та правлячої еліти.
- •56.Особливості технології пакетування
- •58.Поняття «державної таємниці» в інформаційній безпеці держави
- •59.Техніки та методи здійснення інформаційної війни
- •60. Модель процесу «спілкування» з інформаційною системою (стадія отримання інформації)
- •61.Поняття «інформаційна безпека держави». Техніко-технологічні компоненти системи інформаційної безпеки
- •62.Поняття зворотної точки в інформ кампаніях
- •63.Особливості резонансної інформації
- •65. Віртуальний образ, віртуалізація простору, політична гіперрреальність
- •66. Особливості теоріі "паркування" ( л. Ройберг, р. Кан) - якщо не знайдемо,це питання знімуть
- •68.Форми мереженої організації інформаційного простору.
56.Особливості технології пакетування
Перше стратегічне завдання ARPA: вирішення проблеми виживання систем управління збройними силами в ситуації термоядерної війни.
Друге стратегічне завдання: ще в 1950-ті роки корпорація RAND зайнялася розробкою надсекретних сценаріїв третьої світової війни, в умовах якої пріоритетною метою ворожих ракет ставала інфраструктура стратегічних комунікацій: командні центри, лінії зв'язку, приймачі й передавачі і т.д. Найбільш уразливим елементом таких систем був центральний комп'ютер, що забезпечував функціонування всіх інших компонентів і підсистем.
Співробітник RAND П. Беран припустив, що проблема виживання будь-якої комунікативної системи в умовах ядерної війни може бути вирішена за допомогою децентралізації функцій підтримки системи в робочому стані. Замість ієрархічної архітектури центрів управління системами комунікацій, що відтворює ієрархічну організацію військової машини, він запропонував схему, що взагалі не припускає керуючих центрів.
Ключова ідея була сформульована в такий спосіб: «інформаційні повідомлення повинні бути розбиті на рівні частини, які в мережі пересилаються по будь-якому функціонуючому маршруті в пункт призначення, де знову збираються в єдине ціле». Інакше кажучи, розріжте інформаційне повідомлення на невеликі «пакети», забезпечте кожний «пакет» вказівкою пункту відправлення й кінцевого адресата, а також порядку «складання» з іншими пакетами; розмістіть по всій мережі маршрутизатори, здатні розуміти ці вказівки й переправляти їх далі по призначенню; додайте маршрутизаторам здатність із регулярною періодичністю оцінювати стан мережі в цей момент часу й обмінюватися цією інформацією один з одним; якщо окремі вузли ушкоджені або виведені з ладу, «пакети» будуть спрямовані по іншим функціонуючим маршрутам, поки не досягнуть адресата; якщо адресат при «складанні» повідомлення виявляє відсутні або ушкоджені «пакети», він може повторно запросити мережу дослати відсутні частини. Подібна система здатна зберігати працездатність, навіть коли один вузол за іншим виходять із ладу. Це рішення лягло в основу технології «пакетування», на якій побудовані інтернет-комунікації.
В 1968 р. ARPA оголосило конкурс на розробку технічного рішення географічно розподіленої комп'ютерної мережі. В основу проекту, запропонованого Л. Робертсом і Р. Каном, співробітниками Массачусетського технологічного інституту (MIT), закладалася схема «пакетування».
В 1969 р. були введені в дію перші чотири вузли, що утворили мережу ARPANET, що стала предтечею сучасної глобальної мережі
58.Поняття «державної таємниці» в інформаційній безпеці держави
Держа́вна таємни́ця — інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці держави і яка спеціально охороняється державою.
Державна таємниця — це відомості, які не підлягають розголошуванню, оскільки це може заподіяти шкоду безпеці та життєвим інтересам держави. Відомостями, що складають державну таємницю, зазвичай володіють посадові особи, допущені до них за родом своєї роботи. За розголошення державної таємниці посадові особи несуть відповідальність, у тому числі кримінальну.