46.Поняття психологічної війни. Військово-політичні аспекти «розгортання» інформаційної війни.

Психологічна війна (англ. Psychological warfare (PSYWAR)) — сукупність різних форм, методів і засобів впливу на людину з ціллю зміни в бажаному напрямку її психологічних характеристик (поглядів, думок, цінностних орієнтацій, настроїв, установок, мотивів, стереотипів поведінки), а також групових норм, масових настроїв, суспільної свідомості в цілому. ^[1]

В Міністерстві оборони США цей термін означає «планове використання пропаганди і інших психологічних дії, що мають за основну мету вплив на думки, емоції, стосунки, і поведінку ворожих іноземних груп, таким чином, щоб підтримувати досягнення національних завдань.»^[2]

Цей термін тісно пов'язаний з терміном психологічна операція. Оскільки психологічна війна ведеться за допомогою інформації, її варто розглядати як вид інформаційної війни. інформаційна війна визначається, як комплексний вплив (сукупність інформаційних операцій) на систему державного і військового управління ворожої країни, на її військово-політичне керівництво, який ще за мирного часу призводив би до прийняття сприятливих для ініціатора інформаційного впливу рішень, а в ході збройного конфлікту повністю паралізував би функціонування інфраструктури управління противника. Одним з важливих елементів сукупності інформаційних операцій можна вважати інформаційно-психологічні операції - засіб ведення психологічної війни.

Психологічна війна спрямована на знищення пануючої ідеології. Ідеологія в данному випадку розуміється як система глибоких переконань відносно основних питань життя і діяльності держави в цілому і кожної людини, зокрема. Результативність психологічного впливу залежить також від особливостей механізмів трансформації переконань, стереотипів, установок людей. Переконання це усвідомлені стійкі мотиви діяльності людей, які ґрунтуються на ідеології та проявляються в поступках і діях людей. Наприклад це почуття патріота своєї держави, або солдатська доблесть, мужність, стійкість, довіра до командира, військове братство і таке інше. Поряд з цим турбота про власне життя, прояв інстинкту самозбереження в умовах реальної загрози життю примушують військовослужбовця турбуватись перш за все про себе, в даному випадку переконання можуть відійти на друге місце. Якраз на це і розрахований влив на окрему особистість і великі маси людей в ході ведення психологічної війни. Використання засобів психологічної війни найбільш плідне при застосуванні їх у сприятливих умовах. До таких умов можна віднести : економічні труднощі в країні, що виникли в результаті об'єктивних і суб'єктивних чинників, етнічні й релігійні протиріччя, крайня економічна поляризація населення країни, благопо-луччя і процвітання оточуючих країн, та ін.

47. Інформаційні погрози та інформаційна небезпека. Технологічні критеріі інформаційноі небезпеки для суспільства та держави

Погроза - сукупність умов та факторів, що створюють потенційну або реально існуючу небезпеку порушення конфіденційності, доступності та (або) цілісності інформації.

Інформаційні погрози можуть бути обумовлені:

• природними факторами (пожежа, повінь, тощо);

• людськими факторами.

Останні, в свою чергу, поділяються на:

• погрози, що носять випадковий, ненавмисний характер. Це загрози, пов'язані з помилками процесу підготовки, обробки і передачі інформації;

• погрози, зумовлені умисними, навмисними діями людей. Це загрози, пов'язані з несанкціонованим доступом до ресурсів АІС.

Умисні погрози мають на меті завдання збитків користувачам АІС і, в свою чергу, поділяються на активні і пасивні.

• Пасивні погрози, як правило, спрямовані на несанкціоноване використання інформаційних ресурсів, не надаючи при цьому впливу на їх функціонування (прослуховування).

• Активні погрози мають на меті порушення нормального процесу функціонування системи за допомогою цілеспрямованого впливу на апаратні, програмні та інформаційні ресурси. Джерелами активних погроз можуть бути безпосередні дії зловмисників, програмні віруси і т.п.

Умисні погрози також поділяються на внутрішні, що виникають всередині керованої організації, і зовнішні.

• Під внутрішніми погрозами розуміються - погрози безпеки інформації інсайдером (виконавцем) яких є внутрішній по відношенню до ресурсів організації суб'єкт (інсайдер).

• Під зовнішніми погрозами розуміються - погрози безпеки інформації ініціатором (виконавцем) яких є зовнішній по відношенню до ресурсів організації суб'єкт (віддалений хакер, зловмисник).

Внутрішні погрози

1. Витоку інформації

2. Неавторизований доступ

Зовнішні погрози

1. Шкідливі програми

2. Атаки хакерів

3. Спам

4. Фішинг

5. Інше шкідливе і нежелетельное ПО (spyware, adware)

Технологічний критерій інформаційної небезпеки для суспільства та держави

Інформацíйна безпéка (англ. Information Security) — стан інформації, в якому забезпечується збереження визначених політикою безпеки властивостей інформації

Складові інформаційної безпеки або такі суттєві властивості, як: конфіденційність (англ. Confidentiality, privacy), цілісність (англ. Integrity), доступність (англ. Availability) — тріада CIA. Інформаційні системи можна розділити на три частини: програмне забезпечення, апаратне забезпечення та комунікації з метою цільового застосування (як механізму захисту і попередження) стандартів інформаційної безпеки. Самі механізми захисту реалізуються на трьох рівнях або шарах: Фізичний, Особистісний, Організаційний. По суті, реалізація політик і процедур безпеки покликана надавати інформацію адміністраторам, користувачам і операторам про те як правильно використовувати готові рішеня для підтримки безпеки