- •7.2.1. Чиказька школа.
- •7.2.2. Віденський гурток.
- •7.2.3. Франкфуртська школа.
- •7.2.4. Бірмінгемська школа (Британські культурні студії).
- •7.2.5. Марксизм.
- •7.2.6. Психоаналіз.
- •7.2.7. Біхевіоризм.
- •7.2.8. Функціоналізм.
- •3. Основні теорії масової комунікації Девіда Макквейна
- •4. Поняття "інформаційна кампанія",іі природа,суть,джерела,компоненти.
- •5.Інформаційна революція,наслідки технологічних та інформаційних революцій
- •6.Моделювання державної політики в області інформаційної безпеки
- •7.Етапи інформаційної кампанії
- •8.Технологічний критерій інформаційної небезпеки для суспільства та держави
- •10.Типологія інформаційних кампаній
- •13.Зв'язок змі з державними службами
- •14. Інтернет, інтранет, екстранет у формуванні державноі політики
- •15.Критерії ефективності інформаційної кампанії
- •19.Класифікація технічних засобів передачі інформації.
- •20.Психологічні акції в інформаційних кампаніях. Технології розкручування, атаки, прикриття в структурі інформаційних кампаній. Особливості та етапи включення компромату
- •22.Форми та методи інформаційної взаємодії з конкурентами, контрагентами та громадською думкою.
- •23.Політична роль інтернет-технологій
- •24.Одиниці комунікації
- •27.Основні принципи ведення інформаційної війни
- •28.Особливості теорії медіа-розвитку
- •29. Особливості та суть електронного уряду
- •34.Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних таємниць. Криптографічні методи захисту інформації
- •37.Форми та методи вироблення інформаційної стратегії, тактики
- •38.Інформаційні війни: суть та особливості
- •46.Поняття психологічної війни. Військово-політичні аспекти «розгортання» інформаційної війни.
- •47. Інформаційні погрози та інформаційна небезпека. Технологічні критеріі інформаційноі небезпеки для суспільства та держави
- •49. Проблеми економічноі та політичноі свободи засобів масовоі інформаціі в перехідних суспільствах
- •51. Поняття «державної інформаційної політики»
- •52. Громадська думка та іі суть. Формування громадськоі думки
- •53.Глобалізація і технологічний розвиток сучасного інформаційного ринку. Технічне забезпечення діяльності інформаційних тнк в міжнародних інформаційно-комунікативних процесах.
- •54.Поняття «інформаційна еліта» та «медіа-бюрократія»
- •55.Інформаційний взаємозв’язок опозиції та правлячої еліти.
- •56.Особливості технології пакетування
- •58.Поняття «державної таємниці» в інформаційній безпеці держави
- •59.Техніки та методи здійснення інформаційної війни
- •60. Модель процесу «спілкування» з інформаційною системою (стадія отримання інформації)
- •61.Поняття «інформаційна безпека держави». Техніко-технологічні компоненти системи інформаційної безпеки
- •62.Поняття зворотної точки в інформ кампаніях
- •63.Особливості резонансної інформації
- •65. Віртуальний образ, віртуалізація простору, політична гіперрреальність
- •66. Особливості теоріі "паркування" ( л. Ройберг, р. Кан) - якщо не знайдемо,це питання знімуть
- •68.Форми мереженої організації інформаційного простору.
28.Особливості теорії медіа-розвитку
Згідно з цією теорією медіа мають підтримувати владу, поки країна не досягне належного рівня розвитку. Ця теорія характерна для країн третього світу.
Теорія підкреслює специфічні особливості країн, що розвиваються, серед яких: брак потрібних для розвитку системи масової комунікації інфраструктур, професійних навичок, виробничих і культурних ресурсів, визначеної авдиторії, брак усвідомлення потреби в незалежних медіях. Віддається перевага горизонтальним комунікаціям. Держава легітимізує можливість цензури, журналісти мають бути лояльними до уряду.
Нормативні елементи теорії особливо різко спрямовані проти залежності та іноземного впливу, а також довільного авторитаризму. Підтримується позитивне використання медіа в справі національного розвитку, декларують ся автономія і культурна ідентичність конкретного національ ¬ ного суспільства. Певною мірою вони підтримують демок ратическая участь народних мас, тобто комунікаційні моделі участі. Це частково є продовженням принципів самосто ності та протидії авторитаризму і визнанням необхід ¬ ності досягати цілі розвитку спільними способами. Загальне, що об'єднує теорію медіа періоду розвитку з дру гими нормативними теоріями, - визнання в якості головної мети самого економічного розвитку (отже, соціальних реформ) і часто пов'язаного з ним «будівництва нації». По ¬ цього певні свободи медіа і журналістів відступають пе ред обов'язком сприяти досягненню цієї мети. У той же час на перший план виводяться колективні, а не індивідуальні цілі. Один відносно новий елемент в теорії для медіа періоду розвитку - це акцент на «праві спілкуватися», зафіксованому у статті 19 Загальної декларації прав людини.
29. Особливості та суть електронного уряду
Електронний уряд (англ. e-Government) — це модель державного управління, яка заснована на використанні сучасних інформаційних та комунікаційних технологій з метою підвищення ефективності та прозорості влади, а також встановлення суспільного контролю над нею. Електронний уряд являє собою модель управління, у якій вся сукупність як внутрішніх, так і зовнішніх зв’язків і процесів підтримується й забезпечується відповідними інформаційно-комп’ютерними технологіями. Іншими словами, необхідною умовою переходу до електронного уряду є широка інформатизація всіх процесів у звичайній діяльності міністерств, відомств, місцевих органів виконавчої влади, причому як внутрішніх, так і зовнішніх.
Виділяють такі рівні реалізації моделі Електронного уряду:[3]
«Уряд — громадянам»
(Government 2 Citizens, G2C; організація зворотного зв’язку з громадянами)
З введенням систем G2C громадяни зможуть набагато менше стояти в чергах за типовою інформацією, довідками і формами. Бюджет заощаджує при цьому значні ресурси на адміністрування типових процедур, а громадяни — час і свої гроші.
«Уряд — бізнесу»
(Government 2 Business, G2B; відносини державних органів і бізнесу)
Це автоматизація податкових виплат, проведення електронних тендерів на постачання продукції тощо. Уряд Швеції вже пересвідчився, що при переході на електронну систему закупівель економія коштів становить 50%. Система виявилася настільки ефективною, що державними установами Швеції проводиться близько 95% закупівель через електронні канали.
«Уряд — уряду»
(Government 2 Government, G2G; автоматизація відносин і документообігу між відомствами)
G2G — частина об’єднаної інформаційної системи, що забезпечує виконання таких задач:
керування роботою державного апарату;
координація діяльності регіональних управлінь і територіальних підрозділів;
ведення внутрішнього діловодства
