Цпу екзамен

1)Цивільне право як галузь права

Цивільне право — це одна з провідних галузей національно­го права України, яка становить систему цивільно-правових норм, що складають основний зміст приватного права та регулюють особисті немайнові і майнові відносини за участю фізичних, юридичних осіб, держави, тери­торіальних громад, іноземних держав та інших суб'єктів публічного права з метою задоволення, охорони і захисту прав та законних інтересів.

Ґрунтується на засадах:

• юридичної рівності. Усі особи та інші учасники цивільних відносин є рівними у цих відносинах;

• вільного волевиявлення;

• майнової са­мостійності учасників;

• неприпустимість свавільного втручання у сферу осо­бистого життя людини;

• свободи договору;

• свободи підприємницької діяльності, не забороненої законом;

• судового захисту цивільного права та інтересу;

• неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків, прямо передбачених законом та встановлених Конституцією України;

2) Предмет регулювання цивільного права

Предметом цивільного права як галузі права є сукупність відносин, що регулюються його нормами, а саме особисті немайнові та майнові правовідносини.

Предметом регулювання цивільного права є:

• особисті немайнові права, які поділяються на дві групи:

а) особисті права, не пов'язані з майновими (життя, здоро­в'я, ім'я, таємниця особистого життя, таємниця листування, честь, гідність, ділова репутація, право на вибір роду занять і свободу пересування, право на мирні зібрання тощо);

б) особисті права, пов'язані з майновими (права авторів на результати інтелектуальної праці в галузі науки, літера­тури, мистецтва, винаходів, компонування інтегральної мікросхеми, раціоналізаторську пропозицію, селекційних досягнень тощо);

• майнові відносини, що випливають з підстав належ­ності, користування і переходу майна (власності і товаро­обігу), які засновані на юридичній рівності, вільному воле­виявленні, майновій самостійності їх учасників.

Цивільні відносини, що не врегульовані цивільним за­конодавством, регулюються іншими актами законодавства. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин ци­вільне законодавство не застосовується, якщо інше не вста­новлено законом.

3)Метод правового регулювання

Поряд з предметом, правова галузь повинна мати свій специфічний метод правового регулювання, тобто сукупність правових засобів та способів впливу відповідної галузі права на суспільні відносини, що складають її предмет. Цивільно-правовий метод регулювання цивільних правовідносин є комплексною категорією, що характеризується наступними ознаками:

1. юридична рівність учасників, їх самостійність та незалежність, це означає, що учасники відповідних правовідносин наділені юридично рівними можливостями щодо набуття та здійснення цивільних прав та створення і виконання цивільних обов'язків, а також вони не знаходяться між собою будь-якій юридичній залежності (владно-субординаційному підпорядкуванні);

2. диспозитивність у виборі поведінки учасників цивільно-правових відносин, це означає, що сторони можуть діяти ініціативно, вільно, на свій розсуд, керуючись при цьому власними інтересами та метою;

3. судове вирішення спорів, це означає, що будь-які неузгодженості між учасниками цивільних правовідносин вони в змозі вирішити в судовому порядку;

4. майново-компенсаційний характер засобів примусового впливу на правопорушника, це означає, що на учасника правовідносин, який не виконує своїх обов'язків, порушує права інших учасників цивільних правовідносин чи створює перешкоди щодо їх нормальної реалізації, гарантується застосування обтяжливих, не вигідних у майновому плані для порушника заходів захисту, які носять переважно майновий характер, що спрямований на відновлення порушеного права, охоронюваного законом інтересу чи блага потерпілого учасника

При цьому, метод є визначальною категорією, тобто навіть якщо відносини за своїм змістом є майновими, проте засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, наприклад, фінансові, податкові, бюджетні тощо, то вони не відносяться до предмету цивільно-правового регулювання (ч.2 ст.1 ЦК України).