- •Практикум із “Зарубіжної літератури”
- •Вступне слово
- •Іv (осінній) триместр і. Загальні напрями вивчення матеріалу
- •1.1 Анотації лекцій
- •Змістовий модуль 1. Відродження у франції, німеччині, іспанії
- •Тема 1: Французьке Відродження.
- •Тема 2: Епоха Відродження у Нідерландах та Німеччині.
- •Тема 3: Іспанське Відродження.
- •Змістовий модуль 2. Епоха бароко
- •Тема 4: Естетика епохи бароко.
- •Тема 5: Західноєвропейський бароковий театр.
- •Тема 6: Філософсько-естетичні основи класицизму.
- •Змістовий модуль 3. Епоха просвітництва
- •Тема 7: Філософсько-естетичні засади епохи Просвітництва.
- •Тема 8: Естетичні особливості німецького Просвітництва.
- •1.2 Навчальні джерела
- •1.3 Алгоритм аналізу епічного твору
- •1.4 Алгоритм аналізу драматичного твору
- •1.5 Алгоритм аналізу ліричного твору
- •Іі. Тематика практичних занять Практичне заняття №1
- •Практичне заняття №2
- •Практичне заняття №3
- •Практичне заняття №4
- •Практичне заняття №5
- •Практичне заняття №6
- •2.7 Джерела для реферування
- •Ііі. Додатки до практичних занять До практичного заняття №1
- •До практичного заняття №2
- •До практичного заняття №3
- •До практичного заняття №4
- •Іv. Комплекси завдань для самостійної роботи
- •Комплекс завдань для теми№1
- •Комплекс завдань для теми№2
- •Комплекс завдань для теми№3
- •Комплекс завдань для теми№4
- •V. Словник ключових термінів
- •V (зимовий) триместр
- •Vі. Загальні напрями вивчення матеріалу
- •6.1 Анотації лекцій Змістовий модуль 1. Епоха романтизму
- •Тема 1: Філософські основи епохи романтизму.
- •Тема 2: Німецький романтизм. Єнська і гейдельбергська школи.
- •Тема 4: Французький романтизм.
- •Тема 5: Польський романтизм.
- •Змістовий модуль 2. Епоха позитивізму
- •Тема 7: Французька проза хіх ст.
- •Тема 8: Польська проза другої половини хіх ст.
- •6.2 Навчальні джерела
- •Vіі. Тематика практичних занять Практичне заняття №1
- •Практичне заняття №2
- •Практичне заняття №3
- •Практичне заняття №4
- •Практичне заняття №5
- •Практичне заняття №6
- •7.7 Джерела для реферування
- •Vііі. Додатки до практичних занять До практичного заняття№1
- •До практичного заняття №2
- •Глава 3. Романтизм и бидермейер. Глава посвящена исследованию связей этих двух художественных систем в немецкой литературе и искусстве первой половины XIX в.
- •До практичного заняття №3
- •До практичного заняття №4
- •Х. Комплекси завдань для самостійної роботи
- •Комплекс завдань для теми№1
- •Комплекс завдань для теми№2
- •Комплекс завдань для теми№3
- •Комплекс завдань для теми№4
- •Комплекс завдань для теми№5
- •Комплекс завдань для теми№6
- •Комплекс завдань для теми№7
- •Комплекс завдань для теми№8
- •Х. Словник ключових термінів
- •Хі. Тематика курсових робіт
Іv. Комплекси завдань для самостійної роботи
На самостійне опрацювання виносяться такі художні твори:
Роман Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель”.
Трагедія Педро Кальдерона “Життя – це сон”.
Комедія Мольєра “Міщанин-шляхтич”.
Балади Фрідріха Шіллера (на вибір 3-4 твори).
Комплекс завдань для теми№1
Прочитати роман Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель”. Режим доступу до електронного ресурсу: http://lib.rus.ec/b/78330
Опрацювати одну із глав монографії М.Бахтіна “Творчість Франсуа Рабе і народна культура Середньовіччя та Ренесансу”. Режим доступу до електронного ресурсу: http://philosophy.ru/library/bahtin/rable.html
Вказати ознаки ренесансної естетики, проілюструвавши їх фрагментами із роману.
Форма контролю: письмова відповідь на поставлені запитання під час практичного заняття №1.
Комплекс завдань для теми№2
Прочитати трагедію Педро Кальдерона “Життя – це сон”. Режим доступу до електронного ресурсу: http://lib.ru/POEZIQ/KALDERON/calderon2_5.txt
Опрацювати лекцію про філософсько-естетичні засади епохи бароко у мистецтві та бароковий театр.
Які межі сну і реальності вказує автор трагедії? Як розвивається динаміка сюжету твору?
Форма контролю: письмова відповідь на поставлені запитання під час практичного заняття №2.
Комплекс завдань для теми№3
Прочитати комедію Мольєра “Міщанин-шляхтич”. Режим доступу до електронного ресурсу: http://lib.ru/MOLIER/meshanin.txt
Опрацювати лекцію про філософські основи і естетику класицизму. Ознайомитися із трактатом Н.Буало “Про поетичне мистецтво”. Режим доступу до електронного ресурсу: http://fgpodsobka.narod.ru/poetica.htm
Чи відповідає комедія Мольєра вимогам класицистичної поетики? Чому об’єктом сміху став міщанин? Які перспективи в історії відкривалися перед Журденом і чи їх побачив доаматург?
Форма контролю: письмова відповідь на поставлені запитання під час практичного заняття №3.
Комплекс завдань для теми№4
Прочитати балади Фрідріха Шіллера (на вибір 3-4 твори). Режим доступу до електронного ресурсу: http://www.stihi-xix-xx-vekov.ru/schiller46.html
Опрацювати лекцію про німецьке Просвітництво. Ознайомитися із науковою статею Г. Іонкіс “Авторська балада в Німеччині”. Режим доступу до електронного ресурсу: http://lit-prosv.niv.ru/lit-prosv/articles-ger/ionkis-grete-avtorskaya-ballada-germanii.htm
Форма контролю: письмова відповідь на поставлені запитання під час практичного заняття №4.
V. Словник ключових термінів
Ренесансна свідомість – поступовий перехід від теоцентризму до антропоцентризму; повернення і переосмислення античних ідей та образів; принципи індивідуалізації і гуманізм.
Гендерні ролі – зразки поведінки для чоловіка (маскулінна) і для жінки (фемінна), прийняті у певному соціальному середовищі, обов’язкові для виконання. Культура накидає маскулінні чи фемінні стереотипи поведінки через літературні твори мас-медіа, звичаї.
Байка – епічний віршований жанр із специфічною структурою: викладом сюжету у вигляді діалогу та дидактичного висновку (“мораль”). Починаючи від Езопа у байках переважають образи-зооніми з метою метафоризувати розповідь.
Балада – ліричний жанр, пісня до танцю, оформлена трубадурами ХІІІ ст.: строфа і рефрен. Твір поступово набував епічних рис (сюжетності), фантастично-героїчного змісту, типових героїв, що поставлені у скрутні ситуації й не завжди знаходиться сила їх перемогти.
Автобіографія – дослівно з грецької мови означає власний життєпис. З’являється тільки наприкінці пізньої античності і початку середньовіччя. Августин Аврелій за поданим зразком, що відповідав церковній доктрині християнства, написав “Сповідь”. Таке поєднання життєпису із релігійним вченням заклало основи сакральної літератури. Радикальний переворот у жанрі здійснив Ж.-Ж. Руссо, показавши безпрецедентну відвертість, котра не була захована за жодну доктрину.
Сповідь – обряд в юдаїзмі, християнстві та ісламі, який передбачає усвідомлення, зізнання в гріхах та каяття. Існує вимога дотримуватися таємниці сповіді. Хоча як літературний жанр вона була введена християнином Августином Аврелієм.
Буття – у найширшому розумінні означає існування. Як філософська категорія вивчається онтологією. Розрізняють буття речей, буття людини, духовне буття і соціальне буття.
Утопія – суспільний проект, збудований на раціональному началі; жанр літератури, в якому образно втілено раціоналізовану суспільну організацію. Практично завжди постає в стилі тоталітаризму, незалежно від намірів автора проекту.
