Цілями цінової політики, яка повинна узгоджуватися із ціля­ми всього банку, можуть бути:

• виживання банку (якщо банк перебуває в скрутному стано­вищі, вдаються до політики підтримання мінімальних цін, що покривають лише поточні видатки);

• короткострокова максимізація прибутку;

• короткострокова максимізація обороту (як правило, викори­стовується відповідно до стратегії розширення каналів надання послуг, масштабного захоплення ринку і перетворення продукту в загальнодоступний);

• максимальне збільшення прибутку (застосовується банком з метою завоювання становища лідера на ринку як за рахунок визна­чення доступних цін, так і за рахунок зниження внутрішніх витрат);

• «знімання вершків» (може застосовуватись у випадку вихо­ду банку на ринок з новим продуктом, на який очікується підвище­ний попит, шляхом встановлення максимально високих цін до мо­менту, коли конкуренти запропонують ринку аналогічний продукт);

• лідерство в якості (застосовується банками, які створили своєму продукту імідж дуже якісного продукту з бездоганним обслуговуванням шляхом встановлення високих цін, що виправ­довують високі витрати).

• необхідне однозначне рішення на користь повного сегмента ринку та енергійні кроки в інтересах конкретних цільових груп. Критерії можуть бути пов’язані з іміджем банку або принципа­ми політики якості послуг;

• доцільно проводити стратегію банківського продукту в на­прямку обраної цільової групи. Це — політика якості вищого рів­ня, яка найбільше відповідає ціннісним уявленням і купівельній спроможності клієнтів;

• потрібно концентруватися на основних сферах діяльності і надавати споживачам найширший асортимент послуг;

• ефективною буде пропозиція комплексного вирішення про­блем для основного контингенту клієнтів. Це означає відмову від окремих елементів сервісу відповідно до побажань цільової гру­пи клієнтури;

• необхідно намагатися підтримувати тісні, постійні зв’язки з клієнтами, що є важливим не тільки для створення іміджу банку, а й для розвитку інноваційних ідей.

Органі­заційна структура підрозділу маркетингу визначається спектром завдань, що на нього покладаються. Найважливіший принцип організації маркетингу в банку полягає в розподілі робіт відповід­но до двох основних категорій клієнтів — юридичних і фізичних осіб. Ці дві категорії принципово відрізняються за характером досліджень, принципами організації робіт, набором послуг, мето­дами залучення й обслуговування тощо.