Розділ 1. Наукові основи економічного аналізу

Тема 1.1.Економічний аналіз як наука, його зміст та методологічна основа

1. Місце економічного аналізу у тріаді пізнання економічних систем

2. Економічний аналіз і його місце в системі наукових знань

3. Характерні риси економічного аналізу

 Література

1. Баканов М. И. Теория экономического анализа. Уч. пособие / М.И. Баканов, М.В. Мельник, А.Д. Шеремет - М., финансы и статистика. 2005 – 536 с.

2. Бутко А.Д. Теорія економічного аналізу : підручник / А.Д. Бутко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. – 411 с.

3. Івахненко В. М. Теорія економічного аналізу: навч. посіб. / В. М. Івахненко. - К. : Слово, 2010. - 345 с.

4. Мних Є.В. Економічний аналіз : підручник / Є.В. Мних.– К.: Знання, 2011. – 630 с.

5. Мних Є.В. Економічний аналіз діяльності підприємства : підручник / Є.В. Мних. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 514 с.

Наука утворюється на підставі розвитку знань, коли визначено її предмет – науковий (однозначний) понятійний апарат, мета, завдання, а також метод. При цьому не стоїть на місці, вона постійно розвивається. Розвиток науки вимагає здійснення дослідження та наукового дослідження.

Дослідження – пізнання на підставі чого здійснюється розкриття глибинного змісту досліджуваного об’єкта, особливостей методів, спрямованих на дослідження нових результатів у науці, або з метою опрацювання задач з формуванням управлінських рішень, або з розв’язанням невизначеності чи ризику при встановленні взаємозв’язків з діловими партнерами по бізнесу.

Наукове дослідження – пізнання, яке спрямоване на розкриття та обґрунтування нових, ще неіснуючих наукових знань.

Дослідження пов’язане з потребами практики з подальшим її пізнанням і розвитком, а також отримання порівняно з існуючими нових, більш точних і глибоких для практики знань.

Наявність невідомого, на кожному етапі розвитку науки обумовлює вибір і постановку нової проблеми розв’язання якої сприяє отриманню сукупності нових знань. Вірна постановка проблеми передбачає знання шляхів її розв’язання, а також вивчення ситуації, яка виникає з переходом від існуючих і відомих до нових знань.

Розв’язання нових проблем потребує наукового пошуку, як особливого виду дослідження з метою отримання нових знань за результатами вивчення фактів (даних) реального буття. При цьому беруться ті факти, які відповідають меті розуміння наукової проблеми, характеризують реальні економічні явища і господарські процеси. Факти є засобами розв’язання наукових проблем і використовуються для обґрунтування наукових висновків і положень. Істинність і корисність розв’язання наукової проблеми встановлюються на підставі апробації результатів дослідження на практиці. Позитивний результат свідчить, про доцільність проведення дослідження і розв’язання наукової проблеми. Тому в сучасних умовах господарювання, важливим являється вміти отримувати, представляти і пояснювати результати пізнання і приймати обґрунтовані оптимальні управлінські рішення

Для розв’язанні наукової проблеми необхідно підійти к створенню наукової теорії, яка визначає знання дій закономірностей, які об’єктивно відбуваються в реальному житті і перевірені практикою. Наукова теорія чітко визначає наукові поняття, утворює знання про предмет науки, виявляє закономірності розвитку економічних явищ і господарських процесів систематизує досягнуті результати пізнання.

Важливим у процесі людської діяльності є впровадження теорії наукового пізнання у практику.

Це теорія визначає поняття об’єкта і суб’єкта пізнання.

Об’єкт – об’єктивна дійсність (результати господарської діяльності підприємства) матеріальна діяльність людини, яка складає основу розвитку людського суспільства.

Суб’єкт – людина або спільнота людей, які творче ставляться до об’єкту пізнання (результатів господарської діяльності).

Процес пізнання широко використовує такі методи пізнання:

• аналіз –розщеплення цілого на складові частини;

• синтез – поєднання розщеплених елементів у єдине ціле;

• індукція – судження від часткового до загального;

• дедукція - судження від загального до часткового.

Аналіз і синтез використовуються для описання (інтерпитації) господарських фактів. Аналіз розкриває структуру і представляє знання. Синтез показує функції, які виконують знання і дозволяє зрозуміти їх.

Аналіз і синтез знаходяться у діалектичній єдності в використовуються в усіх галузях наукових знань.

Індукція і дедукція знаходяться також у єдності і дозволяють об’єктивно вивчати об’єкти, які досліджуються.

Активною складовою пізнання виступає людське мислення, яке представляє собою аналітико-синтетичну здібність людського мозку відображати загальне і часткове у відповідності з їх сутністю, поняттям об’єктивністю і реальністю. На підставі прийомів судження (індукції і дедукції) здійснюється підготовка індуктивно-дедуктивного висновку щодо пізнаного об’єкту, який вже відрізняється від попереднього.

Процес пізнання проходить через три стадії:

Споглядання, абстрактне мислення, і практика.

- спостереження – збір фактів про реальну дійсність і теоретичний аналіз зібраної інформації;

На основі зібраних об’єктивних даних

• абстрактне мислення – розкриває явища, які виявляють тенденції і закономірності в їх розвитку, формуванні практичних пропозицій, які спрямовані на удосконалення об’єкта дослідження;

• практика – перетворення теоретичних положень в практичні дії;

Економічний аналіз ґрунтується на основних принципах діалектики:

• усе пізнається у динаміці та розвитку;

• пізнання у зв’язках, взаємозв’язках, взаємозалежності та взаємообумовленості;

• причинно-наслідкова підпорядкованість зміни та розвитку;

• пізнання проявів необхідності та випадковості негативних і позитивних характеристик, кількісних та якісних змін, дії механізмів мотивації та інтересу.

Практичну цінність наукового дослідження визначають за трьома ознаками:

• потреба для практики проведення досліджень;

• вирішення лише тих наукових проблем, які потрібні для подальшого розвитку практики;

• здобуття більш глибоких знань.