- •Перелік умовних скорочень
- •Розділ 1 основи бойового застосування аеромобільно-десантної (парашутно-десантної) роти
- •Загальні положення
- •1.2. Основи загальновійськового бою
- •1.3. Управління підрозділами
- •1.4. Морально-психологічне забезпечення бою
- •Розділ 2 підготовка аеромобільно-десантної (парашутно-десантної) роти до десантування та бою
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Зосередження роти у вихідному районі для десантування (марш в район очікування)
- •2.3. Підготовка до десантування особового складу, озброєння, техніки та запасів матеріальних засобів
- •2.4. Організація десантування та бою
- •2.5. Вихід підрозділів на аеродроми (посадкові площадки); завантаження озброєння, техніки та вантажів у літаки (вертольоти), здійснення посадки особового складу
- •Розділ 3 аеромобільно-десантна (парашутно-десантна) рота у наступі
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Порядок роботи командира роти з організації наступу
- •3.3. Ведення наступу ротою із захоплення та знищення об’єкта противника
- •3.4. Ведення наступу в особливих умовах
- •3.5. Морально-психологічне забезпечення наступу
- •Розділ 4
- •4.1. Загальні положення з десантно-штурмових дій
- •4.2. Підготовка та ведення десантно-ударних дій
- •4.3. Підготовка та ведення десантно-рейдових дій
- •4.4. Підготовка та ведення диверсійно-пошукових дій
- •4.5. Морально-психологічне забезпечення десантно-штурмових дій
- •Розділ 5 аеромобільно-десантна (парашутно-десантна) рота в обороні
- •5.1. Загальні положення. Місце роти в обороні. Бойовий порядок роти в обороні. Засоби посилення. Система вогню та інженерне обладнання опорного пункту роти
- •5.2. Організація оборони. Схема опорного пункту роти
- •5.3. Ведення оборони ротою. Особливості організації та ведення оборони в особливих умовах
- •5.4. Морально - психологічне забезпечення в обороні
- •Розділ 6 аеромобільно-десантна (парашутно-десантна) рота під час ведення аеромобільних дій
- •6.1. Загальні положення з підготовки та ведення аеромобільних дій підрозділами високомобільних десантних військ
- •6.2. Підготовка роти до ведення аеромобільних дій
- •6.3. Ведення аеромобільних дій ротою у складі аеромобільного загону
- •Розділ 7
- •7.1. Загальні положення з міжнародних миротворчих операцій
- •7.2. Підготовка підрозділів до участі у міжнародних миротворчих операціях
- •7.3. Порядок підготовки роти до дій з організації та виконання супроводу конвоїв та забезпечення їх безпеки
- •7.4. Порядок підготовки та участь роти в проведенні пошукових операцій
- •7.5. Морально-психологічне забезпечення при виконанні миротворчих завдань
- •Розділ 8 основи бойового застосування авіації сухопутних військ
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Історія розвитку авіації Сухопутних військ
- •8.3. Бойові можливості авіації Сухопутних військ
- •Бойові наряди аСхВ для ураження об’єктів противника
- •Середні значення дальності виявлення цілей в простих метеоумовах
- •Імовірності ураження одиночних цілей одним вертольотом
- •Математичне очікування числа уражених цілей
- •Середня кількість влучень, необхідних для збиття вертольота
- •Розділ 9 методична підготовка командира роти
- •9.1. Методика підготовки та проведення тактико-стройового заняття з ротою
- •9.2. Методика підготовки та проведення тактичного заняття зі взводом
- •9.3. Методика підготовки та проведення бойової стрільби взводу
- •Коефіцієнти кількості вогневих завдань
- •Список літератури
- •Додатки
- •Машина супроводження попереду колони колона конвою машина супроводження веде спостереження з позиції снайпер
- •Тема 29: Рота у наступальному бою під час захоплення (знищення) об’єкта.
- •Заходи безпеки при проведенні тактико-стройового заняття з ротою
- •Хід заняття
- •Тактичні нормативи
- •79012, М Львів, вул. Гвардійська, 32
Розділ 2 підготовка аеромобільно-десантної (парашутно-десантної) роти до десантування та бою
2.1. Загальні положення
Підготовка роти до десантування та виконання бойових завдань включає:
- зосередження роти у вихідному районі для десантування (марш у район очікування);
- підготовку до десантування особового складу, озброєння, техніки та запасів матеріальних засобів;
- організацію десантування та бою;
- вихід підрозділів на аеродроми (посадкові площадки);
- завантаження озброєння, техніки та вантажів у літаки (вертольоти).
Після виконання цього пункту командир роти доповідає командиру батальйону про готовність до десантування, а перевірений особовий склад розміщується поблизу літаків (вертольотів);
- посадка особового складу десанту у літаки (вертольоти).
Підрозділи, що здійснюють десантування з одного аеродрому одним вильотом літаків військово-транспортної авіації, складають аеродромну групу. Командиром аеродромної групи, як правило, може бути командир батальйону, в цьому випадку він повністю відповідає за своєчасну підготовку усіх підрозділів аеродромної групи до десантування.
За підготовку роти до десантування і виконання бойового завдання відповідає безпосередньо командир роти.
Підготовка підрозділів до десантування і бойових дій в тилу противника проводиться на основі бойового наказу або розпорядження старшого командира (начальника) в районах зосередження та очікування (а в окремих випадках у пунктах постійної дислокації, якщо ті розташовані в безпосередній близькості від аеродрому зльоту (посадкових площадок)) за заздалегідь розробленим планом або порядком, установленим старшим командиром (начальником).
Послідовність, місце і терміни підготовки підрозділів до десантування і бойових дій визначатимуться в кожному випадку відповідно до обстановки і часу, відведеного для їх проведення.
Для підготовки повітряного десанту, АСхВ і ВТА до десантування та бойових дій призначається вихідний район для десантування (ВРД). Він включає: основні і запасні аеродроми (посадкові площадки: 1,5 км х 0,5 км) для частин АСхВ та ВТА, основні і запасні райони зосередження (для батальйону – до 10 кв. км; роти – до 3 кв. км) та основні і запасні райони очікування підрозділів, що десантуються (на відстані 5-10 км від аеродромів зльоту). ВРД призначаються на відстані 50 – 120 км (АСхВ) і більше (ВТА) від лінії зіткнення сторін і обмежуються радіусом польоту АСхВ та ВТА. Розмір ВРД залежить від складу повітряного десанту, його завдань, характеру місцевості, наявності аеродромної мережі (посадкових площадок), придатної до прийому АСхВ і ВТА, способів та умов десантування.
У запасні райони зосередження та очікування підрозділи переводяться за розпорядженнями старших начальників.
У випадку підготовки підрозділів до десантування у стислі терміни вони можуть виходити із районів зосередження безпосередньо на аеродроми, минаючи райони очікування. Коли десантування проводиться тільки вертольотами, райони очікування, як правило, не призначаються.
Аеродроми (посадкові площадки) у ВРД призначаються для завершення підготовки до десантування підрозділів, частин та з’єднань ВТА та АСхВ, завантаження в літаки (вертольоти) озброєння, техніки, запасів матеріальних засобів, посадки особового складу десанту і зльоту на десантування. Аеродроми призначаються, по можливості, поблизу районів зосередження. Посадкові площадки для вертольотів призначаються, як правило, безпосередньо у районах зосередження десанту або поблизу них. Розміри площадок (до 1,5 км в довжину і 0,5-0,7 км в ширину) повинні дозволяти одночасне розміщення на кожній не менше ескадрильї вертольотів і їх зліт. Запасні аеродроми (посадкові площадки) використовуються у випадку виходу зі строю основних.
Райони зосередження призначаються для прихованого (скритого) розташування підрозділів, частин і з’єднань повітряного десанту та підготовки їх до десантування і виконання бойових завдань. Вони повинні забезпечувати: розосереджене та приховане розміщення особового складу, озброєння, техніки та матеріальних засобів; можливість швидкого збору підрозділів і висування їх у вказаному напрямку; умови для укладки парашутів та підготовки до застосування багатокупольних, парашутно-реактивних і парашутних безплатформних систем; сприятливі санітарно-епідемічні умови; достатню кількість джерел води, доріг та під’їзних шляхів для автотранспорту.
Райони очікування призначаються для прихованого розташування підрозділів, частин і з’єднань повітряного десанту, які десантуються літаками, та завершення їх підготовки до десантування і бойових дій. Вони повинні забезпечувати: приховане розміщення підрозділів десанту; зручність підготовки до десантування особового складу, озброєння, техніки та запасів матеріальних засобів; захист від зброї масового ураження та високоточної зброї; швидкий вихід на аеродроми.
Райони очікування завжди призначаються з тієї сторони аеродрому, звідки дме вітер. Це підвищує живучість десанту тому, що у випадку завдання по аеродрому ударів зброєю масового ураження, заражене повітря не понесе на підрозділи десанту, які втратили рухомість після швартовки техніки та вантажів.