7.5. Морально-психологічне забезпечення при виконанні миротворчих завдань

Як показує досвід миротворчих операцій, їх хід і результат значною мірою залежать від рівня моральної готовності і психологічної стійкості військовослужбовців, їх здатності переносити тяготи і позбавлення військової діяльності, пов'язаної з виконанням миротворчих завдань.

Метою морально-психологічного забезпечення миротворчої операції є: формування і підтримка високої моральної готовності і психологічної стійкості особового складу з підтримки світу при підготовці і в ході проведення миротворчих операцій.

Основними завданнями морально-психологічного забезпечення миротворчої операції є: вивчення і узагальнення морально-психологічної та інформаційної обстановки в районі проведення операції, оцінка і прогнозування їх впливу на морально-психологічний стан і дії особового складу та роз’єднуваних сторін; роз’яснення особовому складу причин, характеру, політичних цілей миротворчої операції, завдань, що стоять перед підрозділом, міжнародного і внутрішнього становища регіону (району), спільних рішень найвищих органів військово-політичного керівництва держав-учасниць, коаліційних і національних органів військового управління, наказів і директив командувача коаліційними силами, їх значущості і необхідності виконання бойових завдань у будь-яких умовах обстановки; вироблення і здійснення погоджених заходів з військового і патріотичного виховання, зміцнення дружби і взаєморозуміння між військовослужбовцями військових формувань, що входять до складу коаліційних сил, підтриманні у військових колективах здорового морального і психологічного клімату, шанобливого ставлення до традицій і звичаїв, релігійних вірувань народів держав-учасниць; підтримання і нарощування психологічної стійкості військовослужбовців, формування у них волі до перемоги, сміливості і ініціативи, стійкості, міцних бойових установок і настрою на безумовне виконання поставлених завдань, здатності мужньо переносити тяготи і позбавлення бойової обстановки; організація роботи щодо реалізації соціальних і правових гарантій військовослужбовців коаліційних сил; підтримання у військових колективах організованості, дисципліни і правопорядку, забезпечення суворого дотримання законів і звичаїв миротворчих операцій, законодавства держав-учасниць; взаємодія з органами влади роз’єднуваних сторін, громадськими і релігійними об'єднаннями з метою забезпечення сприятливої морально-психологічної і інформаційної обстановки в районах виконання миротворчих завдань, реалізація законних прав і соціальних гарантій військовослужбовців, членів їх сімей, використання місцевих ресурсів в інтересах коаліційних сил; проведення заходів щодо захисту особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу, попередження деморалізації і дезінформації військовослужбовців і населення роз’єднуваних сторін; культурне обслуговування, забезпечення умов для дозвілля і відпочинку військовослужбовців, організація роботи культурно-дозвільних організацій з урахуванням обстановки; забезпечення роботи об'єднаних військових систем телерадіомовлення, поліграфічного устаткування і військового друку.

Розглянемо зміст, характер і послідовність роботи з морально-психологічного забезпечення миротворчих операцій.

Офіцерський колектив підрозділу повинен складатися з представників однієї військової частини, що зумовлює чітку організацію діяльності в період формування підрозділів, закладає основу успішного виконання завдань в зоні конфлікту.

Необхідно достатньо часу (до двох місяців) для злагодження підрозділу, вивчення особового складу, організації заняття з бойової підготовки відповідно до програми підготовки миротворчих підрозділів, внесення коректив у виховний процес.

При формуванні і злагодженні миротворчого підрозділу діяльність командування розпочинається із створення відбіркових комісій з первинного вивчення особового складу. Як показав досвід, до складу комісії доцільно ввести: заступника командира з виховної роботи, офіцера-психолога, медичного працівника, офіцера штабу, командирів формованих підрозділів, офіцера технічної частини.

В ході первинного відбору членами комісії вивчаються наступні питання: особисте бажання проходити службу в миротворчих підрозділах, рівень професійної підготовки, стан здоров’я, сімейний стан. З цією метою проводяться бесіди з військовослужбовцями, аналізуються обліково-послужні картки, службові характеристики, службові картки, медичні книжки і інші документи.

Після зарахування військовослужбовців до складу миротворчого підрозділу вживаються заходи з більш детального вивчення ділових і морально-психологічних якостей воїнів. В ході бесід в повсякденній діяльності, аналізу незалежних характеристик товаришів по службі можуть бути виявлені відхилення від норм поведінки: певна неадекватність, повільність, слабке оволодіння програмою бойової підготовки тощо.

Заступник командира підрозділу з виховної роботи спільно з психологом проводить комплексне тестування, за результатами якого робляться висновки про морально-психологічний стан військовослужбовців, коригується процес індивідуально-виховної роботи.

Повний комплекс заходів щодо відбору особового складу, чітке планування, навчання офіцерів, знання особливостей регіону (історія, географічне положення, традиції, звичаї, національно-психологічні особливості, побут, культура, суспільно-політична обстановка), майбутнього бойового завдання дозволять організувати процес виховання військовослужбовців за конкретними напрямами.

Перший напрям – об'єднання військового колективу підрозділу з урахуванням особового складу, що прибув в підрозділи. Воно передбачає:

- виявлення і формування міжособистих стосунків, складання соціально-психологічних характеристик взводів, підрозділу в цілому;

- вивчення громадської думки, попередження негативних процесів;

- організацію зустрічей офіцерського складу і членів їх сімей з командуванням;

- створення громадських формувань підрозділу (суд честі офіцерів, рада сержантів, рада військовослужбовців за контрактом);

- організацію виступів голови ради ветеранів частини, настоятеля церкви;

- проведення вечорів вшановування кращих офіцерів спільно з членами сімей, командуванням тощо.

Другий напрям – виховна робота з вдосконалення вогневої і спеціальної підготовки миротворців. З урахуванням того, що певна частина військовослужбовців прибуває на посади, не маючи достатніх навичок володіння зброєю, необхідно організувати інтенсивний процес їх навчання, який включає одиночну підготовку, бойові стрільби відділень, взводів тощо.

Доцільно організувати змагання на кращого за фахом, проводити зустрічі з офіцерами, що мають бойовий і миротворчий досвід.

Комплекс виховних заходів дозволить підготувати свідомість і психіку військовослужбовців, згуртувати колективи, націлити їх на виконання складних і відповідальних завдань в специфічних умовах конкретного озброєного конфлікту. При цьому потрібне враховувати, що на організацію морально-психологічного забезпечення діяльності в зоні виконання миротворчих функцій здійснюють вплив наступні чинники:

- суспільно-політична обстановка в регіоні;

- автономність існування підрозділу;

- відокремленість підрозділів одного підрозділу в інтересах виконання миротворчих завдань (застави, контрольно-пропускні пункти, патрульні наряди, конвої тощо);

- виконання обов’язків із застосуванням зброї, боєприпасів, у тому числі в густонаселених районах.

Враховуючи перераховані чинники і національно-психологічні особливості місцевого населення, після прибуття до місця призначення і після розміщення підрозділів на заставах, контрольно-пропускних пунктах тощо, необхідно організувати морально-психологічне забезпечення, яке включає наступні заходи:

- вивчення регіону, звичаїв, традицій місцевого населення; встановлення офіційних контактів з командуванням миротворчих сил інших країн;

- визначення системи інформаційно-психологічного впливу на особовий склад стосовно виконуваних завдань;

- соціально-правову роботу з особовим складом з недопущення випадків травматизму, безчинств по відношенню до місцевого населення, злочинів тощо;

- забезпечення особистої зразковості офіцерів, виховання гордості особового складу за приналежність до миротворчих сил.

В інтересах виконання головного завдання – недопущення бойових дій протиборчими сторонами – проводиться цілий комплекс заходів:

- індивідуально-виховна робота;

- інструктажі різних категорій військовослужбовців;

- зустрічі з місцевим населенням і обмін думками після їх завершення;

- вивчення традицій місцевого населення;

- організація бойового і правового інформування, взаємодії з пресою;

- підйом Державного прапора на заставах і КПП;

- вшановування кращих воїнів;

- різні огляди-конкурси;

- доставка газет, листів, кінообслуговування, забезпечення художньої і іншою літературою тощо.

Таким чином, аналіз досвіду організації морально-психологічного забезпечення показав, що воно повинне носити комплексний характер, орієнтуватися на конкретні умови з урахуванням особливостей збройного конфлікту і завдань, що вирішуються миротворчими силами і військовими контингентами.

Діяльність командира не повинна бути шаблонною. Вона потребує творчого підходу, ініціативи, допитливості й невпинних пошуків нових шляхів. Тут не можна покладатися тільки на готові рецепти та поради, які придатні на всі випадки життя. Тому викладені в посібнику рекомендації стосовно МПЗ пропонується використовувати з урахуванням конкретних умов і завдань, які не повторюються та наперед невідомі.